Задля «світлого соціалістичного майбутнього» - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Ігор Дерев’яний » Задля «світлого соціалістичного майбутнього»
Ігор Дерев'яний

Cтарший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»

Задля «світлого соціалістичного майбутнього»

«Скільки прожив на світі, але такої влади не бачив. Це не люди, це – варвари. Ловлять дітей, жінок і старих і, не зважаючи на зиму, вивозять до Сибіру.»

Донесення секретаря Дрогобицького обкому партії ЦК КП(б)У тов. Г. Богданова – розмова електрика з Дрогобича Валигуру, котрий сказав механіку Олійнику: «Скільки прожив на світі, але такої влади не бачив. Це не люди, це – варвари. Ловлять дітей, жінок і старих і, не зважаючи на зиму, вивозять до Сибіру.»

Той день, 21 жовтня 1947 року, був надто холодним, навіть як для пізньої осені, – сніг в районі Надвірної та Жаб’я (тепер Верховина) випав до двох метрів. Серед десятків тисяч людей, яких у товарних вагонах, неначе худобу, везли до Сибіру, забившись у куток, сиділа жінка (ім’я її залишилося невідомим). Вранці до неї вломилися озброєні вояки МҐБ та вигнали з хати, навіть не дали можливості взяти з собою теплий одяг. Відпровадили разом з іншими односельчанами до залізничної станції та загнали у вагони. Під час зупинки на станції Остріг їй вдалося вирватися з рук співробітників МҐБ та втекти. Проте її впіймали, і попри весь відчайдушний опір повернули у вагон із виселенцями. Хтозна, скільки їх тоді згадувало про поширювані повстанцями листівки з попередженням: «Ховайтеся! Біда! Вас виселять!»…

Микита Хрущов (1894‑1971) – Перший секретар ЦК КП(б)У (1938-1949, з перервою березень-грудень 1947 р.), станом на жовтень 1947 р. – Гоолова Ради міністрів УРСР. Архів Центру досліджень визвольного руху.

21 жовтня 1947 року органами МҐБ була проведена масова депортація населення Західної України. Ця операція отримала кодову назву – «Захід».

Підготовка її тривала півроку. Причини проведення цієї операції були чітко озвучені Микитою Хрущовим на засіданні секретарів обкомів та начальників обласних управлінь МҐБ 23 квітня 1947 року у Львові: «Ганьба нам, вже два роки Шухевич сидить в нас, і не можемо з ним впоратися». Отже головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Генерал Олександр Воронін, начальник Львівського обласного управління МҐБ, запропонував з цією метою позбавити УПА підтримки місцевого населення шляхом масової його депортації. Цю пропозицію підтримав Лазар Каганович, підкресливши, що саме такий хід подій пришвидшить «остаточну радянізацію в західних областях». Всі ці рішення приймалися під гаслами боротьби проти «украинско-фашистских коллаборантов» або «банд украинских националистов».

Лазар Каганович (1893‑1991) протягом березня‑грудня 1947 р. був Першим секретарем ЦК КП(б)У.

10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила наказ № 3214-1050 «про виселення з західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Чітинської членів родин «оунівців» й активних бандитів заарештованих та вбитих у боях». Заплановано виселити 75 тисяч осіб, хоча в МҐБ УРСР планували виселити до 100 тисяч. Командування операцією було доручено заступникові міністра внутрішніх справ УРСР комісару міліції 2-го рангу М. Д. Дятлову.

Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня 1947 року о 6.00. Масові депортації прокотилися Львівською, Тернопільською, Станіславською, Дрогобицької, Волинської, Рівненською та Чернівецькою (тут вона тривала до 23 жовтня) областями. Протягом цієї доби було виселено 26 644 родини «активних націоналістів», що становило 76 192 особи, з них 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Цих людей чекала нелегка доля працювати у копальнях Челябінська, Молотовська, Караганди та Красноярська, або у колгоспах Омська. Протягом довгої дороги на північ 875 особам вдалося втекти з ешелонів, але 515 з них було схоплено, доля інших – невідома.

Олександр Воронін (1908‑1990) кадровий чекіст з 1937 р. протягом жовтня 1944‑грудня 1948 рр. начальник управління НКҐБ-МҐБ Львівської області у званні генерал-лейтенанта (комісар держбезпеки 3-го рангу).

Одними з гасел, що ними прикривали свої вчинки карателі, були гасла боротьби проти ворогів трудящого класу – куркулів. Відповідно до цього, майно виселенців було конфісковане та передане у державну власність – у колгоспи. Проте навіть радянська статистика спростовує інформацію про велику кількість багатств західноукраїнських селян. У Дрогобицькій області було конфісковано 3462 житлові доми з присадибними господарствами, 835 залізних плугів, 55 дерев’яних плугів, 889 залізних борон, 561 залізний віз, 205 дерев’яних, 1559 коней, 4334 корови, 1215 свиней.

Аналізуючи ці дані, констатуємо, що в одному домашньому господарстві було по одній (зрідка дві) корови, 22 % з цих господарств мали по двоє коней (так само як і возів) і лише 35 % – мали по одній свині, 25-26 % господарств володіли знаряддями рільництва (плуги та борони). Отже це були незаможні селяни, що після війни тяжкою працею спромоглися лише на йоту покращити свій матеріальний стан, як відразу ж були оголошені ворогами народу владою «захисників трудящого класу».

Загалом протягом 1944-1953 рр. із Західної України радянською владою було виселено 203 тисячі осіб. Операція «Захід» стала найбільшою депортацією, котра значно послабила позиції Українського визвольного руху в регіоні. І відтоді розпочинається поступовий процес трансформації УПА у збройне підпілля.

2012-03-17 10:41:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар