Випускний однокласників героїв Крут: свято з присмаком трагедії - Україна Incognita
Україна Incognita » NB! » Випускний однокласників героїв Крут: свято з присмаком трагедії

Випускний однокласників героїв Крут: свято з присмаком трагедії

Віталій Скальський, Інститут історії України НАН України

Кілька днів наприкінці травня наповнені інформацією про останні дзвоники, випускні вечори, атестати. Школи відвідують міністри та премʼєр-міністри, мери, народні депутати. Батьки сваряться у батьківських комітетах щодо сум грошей і вартості подарунків. Тож пропонуємо прочитати, яким був останній дзвоник майже сторічної давнини.

За кілька місяців до випускного гімназію Другу київську українську гімназію імені Кирило-Мефодіївського братства спіткала трагедія. У січні 1918 р. загинуло семеро учнів гімназії: Василь Гнаткевич, Євген Тернавський, Андрій Соколовський, Іван Сорокевич, Григорій Піпський, Павло Кольченко, Микола Ганкевич. Вони загинули як вояки студентського куреня під Крутами. Ще один гімназист - Юрій Дубницький – поліг від куль під Синявою 9 березня 1918 р. у складі загону Вільного козацтва, що намагався захистити від розграбування місцеву цукроварню.

Смерть неповнолітніх дітей на фронті струснула українське суспільство. Газети розміщували розпачливі оголошення про розшук родинами своїх синів, некрологи. Похорон крутянців був багатотисячним та символічним (саме у день похорону у Києві проводили заходи з декомунізації дерусифікації - з будівлі парламенту знімали російський герб). Політики, громадські та культурні діячі відгукнулись зливою промов та статей. Юридична управа Військового міністерства розпочала слідство. Ініціативні групи почали збирати гроші на памʼятник полеглим, а гімназія звернулась до батьків загиблих з проханням надати фотокартки героїв, щоби їх збільшити та вивісити у приміщенні гімназії.

Однокласників загиблих та усіх інших школярів виключили з числа військовослужбовців, студентський курінь розформували.

Життя тривало. Учні гімназії продовжили навчання. І ось 2 червня однокласники «перших кіборгів» отримують свої атестати та святкують завершення студій у гімназії.

Урочистість відбувалась у клубі «Родина» по вулиці Володимирській. Це був центр українського національного культурного та політичного життя. Саме тут відбувались перші наради Української Центральної Ради, тут проводили новорічну ніч перші особи держави. Тобто клуб належав до числа елітних у столиці.

На свято вручення атестатів у найвідомішій на той час українській гімназії прийшли міністр освіти Микола Василенко та його товариш (по сучасному - заступник) Петро Холодний, посол Болгарії в Україні Іван Шишманов, ректор Київського українського народного університету Іван Ганицький.

Міністр освіти Микола Василенко

Захід розпочався з виступу директора гімназії Григорія Козленка, який запросив усіх до вшанування памʼяті загиблих під Крутами. Далі виступав секретар педради гімназії Микола Зеров з офіційним звітом про роботу гімназії. Атестати вручив особисто міністр освіти Микола Василенко. Золоту медалі отримали Вероніка Черняхівська та Кость Карван, срібну медаль – Іван Карван.

Решта випускників: Михайло Баталін, Ваньчик, Ю.Величко, Юліан Гіба, Гуляницький, Зубрицький, Журбицький, Нестор Іванина, Роман Король, Михайло Курило, Ігор Лоський, Лопухович, Галина Мельник, Марія Овраченко, Педа, Сушицький. Всього - девʼятнадцять прізвищ.

Нестор Іванина

До речі, тоді з атестатами теж були проблеми. Буквально за кілька днів до випуску міністерство освіти розсилало телеграми, що «атестати і свідоцтва друкуються й незабаром будуть вислані». 

Газетне повідомлення про швидкий друк атестатів

Після вручення атестатів випускник Нестор Іванина (який, до речі, пізніше довгий час працював учителем у луцьких школах) виголосив вдячну промову.

На тому завершилась офіційна частина. Концерт включав у себе виступ Національного хору під керівництвом Олекси Приходька. Це якби сучасні випускники запросили би на свій випускний хор Верьовки.

А після концерту відбувся представницький коммерс (так тоді називали банкет), на якому вітальні слова казали колишній міністр освіти Іван Стешенко, директор першої української гімназії Володимир Дурдуківський та третьої української гімназії, було зачитано лист від ще одного колишнього міністра освіти Всеволода Прокоповича. 

Газетне повідомлення про випуск учнів гімназії

Свято було зафільмоване, а сам фільм під назвою „Перший випуск Української гімназії” за кілька тижнів почали демонструвати у кінотеатрі Художній мініатюр на Галицькому майдані. Виручені від його показу кошти мали піти на будівництво памʼятника крутянцям.

Випускники також мали фотоколаж. Він зберігся у родині однієї із випускниць – Галини Мельник та уперше був опублікований у книзі «Крути. Січень 1918 року», яку впорядкував Ярослав Гаврилюк. 

Педагоги та випускники 1918 року Кирило-Мефодіївської гімназії

На цій світлині – 10 учителів та 26 учнів. Дозволю собі висловити припущення, що окрім 19 випускників на фото зображено ще й сімох загиблих під Крутами. На жаль, портрети без підписів. Відтак, ідентифікувати героїв наразі неможливо.

Теги:
2016-06-13 11:54:00
   

  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар