Ю. Терещенко, Т. Осташко. Український патріот з династії Габсбургів - Україна Incognita
Україна Incognita » TOP-книг, які варто прочитати » Ю. Терещенко, Т. Осташко. Український патріот з династії Габсбургів

Ю. Терещенко, Т. Осташко. Український патріот з династії Габсбургів

Книга оповідає про життя і діяльність Вільгельма Габсбурга-Лотрінгена, представника однієї з найславетніших монархічних династій Європи. В. Габс­бург, якого українські військові назвали Василем Вишиваним, тісно пов’язав свою долю з українським визвольним рухом, за що заплатив власним життям, яке трагічно обірвалося в тюремній лікарні Лук’янівської в’язниці міста Києва. Документальні матеріали слідчої справи В. Габсбурга, його мемуари, поезія та зразок прози дають змогу краще зрозуміти цю яскраву постать українського національного відродження першої половини ХХ століття. Листування В. Габсбурга з К. Гужковським, М. Ва­сильком, Є. Чикаленком, митропо­ли­том А. Шеп­ти­ць­ким та іншими українськими громад­сько-політичними діячами проливає світло на маловідомі сторінки су­спільно-політичного життя в Україні доби Першої світової війни та україн­ських національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. У книзі вміщено багатий ілюстративний матеріал.

 

 

Мрія про Україну

Прошу пробачення в українських читачів блогу, яким ім’я Василя Вишиваного, я вважаю, добре відомо. Але я дізнався подробиці цієї сумної долі нещодавно, і вона мене зворушила (ось найбільш точне слово). Це цілком окрема й дуже цікава тема: коли член монаршого дому сприймає високе народження не як дарунок долі, а як тягар відповідальності, й у новій надзвичайно неромантичній реальності намагається відповідати романтичному образу принца-шармана.

Я не маю на увазі шоуменів з пишним родоводом, які обожнюють фотографуватися в орденах і стрічках.

Мова про людей, які дійсно прагнули відіграти важливу роль в історії своєї країни або людства, не маючи для того жодних креденціалів, окрім найяснішого походження. Деяким у цьому певною мірою навіть таланило: іспанському Хуан-Карлосу, камбоджійському Нородому Сіануку, болгарському Симеону Саксен-Кобургу, шведському Фольке Бернадоту. Але більшість прекрасних принців XX століття так і не спромоглися на жодне епохальне діяння, але дорого заплатили за «дум высокое стремленье». Ось одна з таких історій.

Грос-адмірал австрійського флоту Карл-Стефан Австрійський (1860— 1933) сприймав своє ерцгерцогство, як самурай карму, і вирішив виховати синів корисними працівниками багатонаціональної імперії. На початку двадцятого століття передбачалося, що громіздкий габсбурзький конгломерат має перетворитися на федерацію монархій, кожну з яких очолить принц імператорської крові. Свого старшого сина грос-адмірал готував у польські королі. Юного Карла-Альбрехта було виховано в любові до польської історії, культури, мови.

Любов була не з розрахунку, а щира, що принц згодом довів справами: став офіцером польської армії, а після поразки 1939 року відмовився підписати «Фолькслист» (тобто визнати себе арійцем). За це його було заарештовано гестапо і піддано тортурам, внаслідок яких залишився наполовину паралізованим, осліп на одне око, але від свого добровільного «поляцтва» так і не відступився.

Проте герой моєї розповіді — не чудовий «поляк» Карл-Альбрехт, а інший син грос-адмірала, Вільгельм, який став українцем і полюбив свою батьківщину, що дісталася за рознарядкою, із такою ж інтенсивною німецькою ѓрунтовністю. Народився Вільгельм 1895 року, тобто до моменту розпаду імперії він був ще зовсім молодий. На відміну від більшості Габсбургів, не емігрував до якогось тихого місця, а кинувся в саму гущу кривавих подій.

Свого часу про нього говорили як про майбутнього «українського короля», Вільгельм серйозно змагався з гетьманом Скоропадським.

Принц брав участь у створенні Західноукраїнської Народної Республіки, потім був полковником січових стрільців, але зрештою залишив Україну, посварившись з петлюрівським урядом.

Вільгельм так проймався українськими інтересами, що став непримиренним ворогом Польщі й поляків, через що навіть розірвав стосунки зі своїм старшим братом.

Одягався принц у вишиванку. Випускав вірші українською мовою під псевдонімом Василь Вишиваний: «Про хмари, що в сторони рідні йдете» — причому під «стороною рідною» малася на увазі зовсім не Австрія.

В еміграції цей щирий Габсбург намагався брати участь у діяльності українських політичних організацій, але істотної ролі в цьому русі вже не відігравав.

На нього чекала сумна доля невдахи, розчавленого тягарем «великих надій»: переїзди з країни до країни, марні спроби повернутися в політику, богемне життя, гучні скандали...

Фінал цього невдалого життя трагічний.

1947 року цього уламка імперії, що тихо жив у радянському секторі окупованого Відня, було не знати чого заарештовано МДБ.

Що робити з «українським королем», який не відбувся, чекісти не знали, але зі своїх лап, звичайно, не випустили. Вигадали якусь мутну шпигунську історію, вліпили 25 років і посадили до київської в’язниці, де тендітний поет-ерцгерцог дуже швидко помер.

Приємно, проте, що через сорок років прокуратура Київського військового округу реабілітувала громадянина В. Габсбурга за відсутності складу злочину.

Борис АКУНІН, письменник, echomsk.ru


Зміст:

Частина I. Вільгельм Габсбург – Василь Вишиваний: з історії життя і діяльності

Вступ до біографії

Початки української свідомості

Монархічні аспірації українських політиків

Вільгельм Габсбург у намаганні реалізувати плани галицького проводу

На хвилі революції

На чолі Українських Січових Стрільців

Альтернатива гетьману П. Скоропадському

Австрійська та німецька дипломатія проти Василя Вишиваного

Постання Західноукраїнської Народної Республіки

В. Габсбург і В. Липинський

За доби ЗУНР

В інтернуванні

В лавах Армії УНР

Спроба співпраці з гетьманцями

Розрив з родиною

Серед української політичної еміграції у Відні

Дипломатія УНР проти В. Вишиваного

У 1920-1940-х роках

Викрадення ерцгерцога

Частина II. Документи і матеріали

Документи №№ 1-2. Мемуари ерцгерцога Вільгельма Габсбурга-Лотрінгена

Документи №№ 3-39. Листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до барона Казимира Гужковського

Документи №№ 40-50. Листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до барона Миколи Василька

Документи №№ 53-62. Листи ерцгерцогу Вільгельму Габсбургу від барона Миколи Василька

Документи №№ 63-75. Листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до митрополита Андрія Шептицького

Документ № 76. Лист Вільгельма Габсбурга до Миколи Ганкевича

Документи №№ 77-79. Листи Вільгельма Габсбурга до Володимира Старосольського

Документ № 80. Листи Вільгельма Габсбурга до генерала Армії УНР Всеволода Петрова

Документ № 81. Інтерв’ю Ярослава Окуневського з Вільгельмом Габсбургом

Документи № 82-92. Матеріали слідства у справі Вільгельма Габсбурга-Лотрінгена

Частина III.

Збірка поезій Василя Вишиваного – Вільгельма Габсбурга "Минають дні"

З нарисів Василя Вишиваного – Вільгельма Габсбурга. Моя верба

Примітки

Фотододатки

Іменний покажчик

Ю. Терещенко, Т. Осташко. Український патріот з династії Габсбургів/Темпора, Київ-2011.  408 с.

ISBN: 978-617-569-058-1

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар