Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

П. Куліш (1819—1897) — український письменник, історик, який осмислював світ не як історію, а як природу, фольклорист, етнограф, перекладач і... абсолютно не філософ. Жив і працював у Києві та Петербурзі, писав двома мовами. Його світогляд надто суперечливий, що відбилося і в творчості.. Найбільш яскраве критичне дослідження цієї «невпевненої людини з природи» належить перу Дмитра Чижевського (1894—1977), видатного культуролога і дослідника слов’янської та української філософії, що здобув освіту в Петербурзькому і Київському університетах. Він шукав провідну, основну лінію РОЗПОДІЛУ на те, що ЗА Україну і що ПРОТИ неї, — це тема всього його життя. І тільки один принцип був у Куліша незмінним все життя — принцип ПОДВІЙНОСТІ людини, двоякості її природи, єства її душі. Якою ж уявляється доля П.Куліша, побачена Чижевським? Це типова доля романтика — неспроможної, невпевненої людини з природи, яка прагне до еволюції, до змін.
Автор: Любов КОВАЛЕВСЬКА  0
Автор: Інна СТАРОВОЙТЕНКО, кандидат історичних наук  0
Журнал «Киевская старина» став першим рятівником історичної пам’яті українців та їхньої самобутньої культури з народними звичаями і традиціями, які мали великий влив на формування багатьох діячів національного культурно-просвітницького руху: П. Чубинського, М. Драгоманова, М. Лисенка, М. Старицького, В. Антоновича, О. Русова, Ф. Вовка... Часопис відіграв неоціненну роль у висвітленні громадсько-політичного та наукового життя України кінця ХІХ — початку ХХ стст. Навколо себе він об’єднав понад 450 авторів та кореспондентів. «Подорожувати» його сторінками значною мірою допоможе монографія кандидата історичних наук Марини Палієнко «Киевская старина» у громадському та науковому житті України» (К., 2005). Дослідниця простежила історію заснування і публікації часопису, сформувала короткий словник авторів, підготувала хронологічний та систематичний покажчики змісту
Автор: Андрій ЗИЛЬ  0
Автор: Олександр МУЗИЧКО, доцент, кандидат історичних наук, Одеса  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Століття XIX дуже багате на події й особистості. Імена французького імператора Наполеона Бонапарта, російського імператора Олександра II, «залізного» канцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарка, американського президента Авраама Лінкольна, італійського революціонера Джузеппе Гарібальді, українського поета-пророка Тараса Шевченка (цей ряд можна ще довго продовжувати), безумовно, залишили яскравий слід в історії і гідні бути увічненими в пантеоні великих. Тому і ведучі сторінки «Історія і «Я» беруть на себе сміливість приділити більше уваги видатним діячам XIX століття. Тисячу разів був правий американський письменник Ралф Емерсон, коли казав: «Історії, власне, не існує, існують лише біографії» . Ми ж постараємося через уважне їхнє прочитання знайти те зерно, яке допоможе нам на початку XXI століття і третього тисячоліття відчути себе сучасною нацією, що не залишилася на узбіччі світового цивілізаційного процесу. В одному зі своїх виступів у переддень Громадянської війни в США (1861 — 1865) Авраам Лінкольн сказав: «Тільки події створюють президента»
Автор: Сергій МАХУН, «День»  0
Засноване вперше у Львові 1868 р., товариство «Просвіта» одним із основних напрямів своєї діяльності визначило книговидавничу справу. За перші 50 років свого існування товариство видруковало 348 різноманітних, переважно науково-популярних, книжкових видань. На підросійській частині України питання про організацію «Просвіт» стало можливим лише у розпал Першої російської революції. Під її впливом 4 березня 1906 року були прийняті «Высочайше утвержденные Временные правила об обществах и союзах». «Просвіта» стала одним із небагатьох легальних культурно-освітніх товариств, в діяльності якого книжка займала одне з провідних місць. На цей час у Києві вже діяло видавництво «Вік», засноване 1895 року. До 100-річчя видання «Енеїди» І.П. Котляревського воно видало тритомну антологію української літератури і поступово нарощувало своє книговидання. 1898 року в Петербурзі було засноване перше легальне видавниче об’єднання — «Благодійне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книг» для випуску українських книжок
Автор: Микола НИЗОВИЙ, Харків  0
У часи Маркіяна Шашкевича Броди були прикордонним з підросійською Україною містом, у якому домінувало єврейське населення — 72%. І домінувала торгівля. Діяло магдебурзьке право. Це — після Львова — було друге найбільше місто краю. Тут навіть розміщувалося російське консульство (у 1827—1895 роках).
А все ж український характер нелегко було приглушити чи затерти. 1648 року в Бродах два місяці господарювали козаки Богдана Хмельницького На зламі ХІХ—ХХ століть тут густо поставали читальні «Просвіти» та інші культурно-господарські товариства. І коли на початку 1903 року наддніпрянець Сергій Єфремов їхав у гості до галичанина Івана Франка, то дуже хвилювався. «У Бродах, — згадував він, — я вперше на віку міг читати українські урядові написи.., міг у кіоску оглядати й їсти очима всякі заборонені в Росії видання, одкладаючи ласування ними на потім. Почував себе так, мов вирвався з тісної, душної клітки на широкий, вільний, хоч і незнаний та навіть страшний світ...» Подібне відчуття охоплювало і супутників Єфремова Миколу Лисенка та Євгена Чикаленка
Автор: Петро ШКРАБ’ЮК, письменник, доктор історичних наук, Львів  0
За радянських часів модно було говорити про всесвітньо-історичне значення Жовтневої революції. При цьому, природно, ніколи не згадувалося, що все це всесвітньо-історичне значення значною мірою було зумовлене фінансовою підтримкою з Москви. Створювалися партії й організації з поширення комунізму. Не гребувала Країна рад і збройною агресією. А зовсім поруч із Закавказзям і на південному березі Чорного моря відбувалася справжня революція, що дійсно мала всесвітньо-історичне значення. Де тепер комунізм і його створіння — СРСР? Уже виросло покоління людей, які ніколи в ньому не жили й не завжди розуміють радянські реалії. І бажаючих реставрувати радянську країну знаходиться дедалі менше. А ось приклад створення сучасної турецької держави після століть відсталості та напівколоніального існування для багатьох залишається гідним наслідування. У великої справи завжди знайдуться послідовники, і ніякі гроші їм для перемоги правої справи не потрібні
Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
   
  • Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар