Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Юрій РАЙХЕЛЬ  0
Народна етимологія схильна пояснювати походження всіх топонімів у залежності від імен легендарних особистостей. Київський літописець, говорячи про походження назви свого міста, також спирався на народний переказ, вірогідність якого намагався обґрунтувати логічно: «Яко же бысть древле цесар Рим и прозвася в имя его град Рим. И паки Антиох — и бысть Антиохия... пакы Александр — и бысть в имя його Александрия. И многа места тако прозвани быша грады в имена цесарь тех и князь тех. Тако же и в нашей стране прозван бысть град великий Киев в імя Кия».
Здавна існувала версія про походження назви міста Києва від «києва перевозу». Незважаючи на незгоду з нею, її не міг проігнорувати і київський літописець. У «Повісті минулих літ» він пише: «Ини же несведуще, реша, яко Кий есть перевозник. У Києва бо бяше перевіз тъгда з оноя страні Дніпра — темь глаголаху: «на перевоз на киев».
Автор: Віктор ЯНОВИЧ, письменник, журналіст  1
Автор: Михайло СТЕПАНЕНКО, професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського  0
Автор: Сергій ГУПАЛО, м. Ківерці, Волинська обл.  0
Автор: Володимир ГОРАК, кандидат історичних наук  0
Після смерті Сталіна з’явилася версія, яку обстоював Микита Хрущов: Кірова вбив Ніколаєв із допомогою керівників ленінградського НКВД Медведя та Запорожця, але за наказом Сталіна. Хрущов, підкреслюючи той факт, що багато партійних керівників просили Кірова виставити свою кандидатуру на посаду Генерального секретаря на XVII з’їзді партії, звинувачував Сталіна в тому, що, дізнавшись про існування опозиції, він вирішив ліквідувати Кірова. Хрущову така версія давала можливість поповнити довгий список злочинів Сталіна. Особливо він акцентував увагу на тому, що Ніколаєва за півтора місяця до вбивства двічі затримували. Причому вдруге при ньому було знайдено револьвер і патрони, отримані на спортивній базі ленінградського клубу «Динамо», що належав НКВД. І Ніколаєва двічі відпускали. Після цього вбивства Сталін розпочав «чистки» з ветеранів більшовицької «гвардії». У середині 1935 року було розпущено Товариство старих більшовиків і Товариство колишніх політкаторжан
Автор: Юрій ШАПОВАЛ, професор, доктор історичних наук  0
Знищення Польської держави у вересні 1939 року означало утворення спільного кордону між Німеччиною та Радянським Союзом від Балтики до Карпат. Ця подія мала лише один безпосередній наслідок: допомогла двом тоталітарним державам зійтися між собою в смертельному герці. Чому утворення сучасного українсько-польського кордону, або, висловлюючись інакше, возз’єднання Західної України з УРСР не можна пов’язувати з секретним протоколом до укладеного 23 серпня 1939 року Договору про ненапад? Хоча б через те, що в пакті Ріббентропа-Молотова фігурував інший кордон. Стаття 2 цього документу проголошувала, що німецька й радянська «сфери інтересів» розмежовуються по Нареву, Віслі й Сану. Це означало, що до Радянського Союзу мали відійти не тільки Західна Україна, Холмщина, Підляшшя, Посяння і Лемківщина, але й уся територія країни аж по Віслу. Гітлер відступав Сталіну майже дві третини території Польщі. Ніхто з тих, хто розробляв і підписував пакт, спеціально не думав про українські, білоруські та литовські землі, що входили до складу радянської «сфери інтересів». Вони потрапили в цю «сферу» тільки тому, що були розташовані у східній, а не в західній частині Польщі
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор  0
Автор: Микола СКИБА, аспірант кафедри етнології історичного факультету КНУ ім. Т.Г.Шевченка  0
...Увечері 14 квітня 1865 року в театрі Форда у Вашингтоні давали чергову виставу веселої комедії «Мій американський кузен». Це був момент, справді переломний в історичній долі Сполучених Штатів: за п’ять днів до того, 9 квітня, завершилася Громадянська війна між Північчю та Півднем, армія Півдня капітулювала, перед країною, понівеченою чотирма роками кривавої міжусобної бойні, відкрився, нарешті, довгожданий шлях до миру. Люди вірили, що страждання і сльози залишилися вже позаду, високу мету, заради якої велася війна — назавжди покласти край ганебному рабству на Півдні, — досягнуто. Звідси й небувалий громадський підйом тих днів.
Його цілком подiляв зі своїм народом і 16-й президент Сполучених Штатів Авраам Лінкольн. Настрій глави держави яскраво передано у книзі К. Сендберга (ця біографія Лінкольна, написана блискучим стилем, перекладена багатьма мовами світу і вважається найкращою). Автор пише так: «Люди говорили, що ніколи ще вони не бачили президента таким сяючим, як того тижня.
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Автор: Володимир РИЧКА, провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України, доктор історичних наук Гліб ІВАКІН, начальник архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Сергій СЕГЕДА  0
   
  • Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар