Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Своїм мистецтвом він підкорив Європу, йому аплодували в Північній та Південній Америці, але отримавши світове визнання, - залишився майже невідомим у себе на Батьківщині. У радянський час його ім’я потратило до списку заборонених, як ім’я буржуазного націоналіста та емігранта, що продовжував вести агітацію проти СРСР за допомогою народної пісні, якої не торкалася рука тогочасної цензури. Це Олександр Антонович Кошиць – український хоровий диригент, композитор, вчений-етнограф. Визнаний мистецькою елітою Європи й Америки, він увійшов до числа найвпливовіших митців хорового виконавства першої половини ХХ ст. Творчий шлях Олександра Кошиця розпочався у 1890 році, коли він вступив до Київської духовної академії. Навчаючись там, він очолив студентський хор, з яким працював над творами Артемія Веделя (українського композитора кінця XVIII – початку XIX ст.).
Автор: Тарас САМЧУК, Юля САБАДИШИНА, Літня школа журналістики «Дня»-2012  0
Автор: Вікторія СКУБА, «День», фото Ярослава МІЗЕРНОГО  0
Доля генія від музики із світовим іменем Ігор Стравінський, матір якого народилася в містечку Устилуг, що на Волині, ввібрала в себе всі виклики свого часу, його соціальні й культурні кризи. Ще один український талант покинув рідні терени для підкорення світу, який охоче приймав у обійми загублені душі. Однак справжнім викликом для Стравінського була зустріч із французьким модельєром Коко Шанель, роман із якою й досі залишається дивовижною й загадковою історією минулого століття.
Перед доленосною зустріччю ще станеться багато всього. Стравінський ніколи не забуде уроки композиції в Миколи Римського-Корсакова, якого все життя вважатиме не тільки вчителем, а й духовним батьком. Наставник порадив ще молодому юнаку не вступати в консерваторію, натякаючи на самобутній талант Стравінського. Останній і сам хотів бути учнем Римського-Корсакова, вважаючи його «щирою людиною в дуже неестетичний період російської історії». Проте, якщо батько був відомим у Петербурзі оперним співаком, а мати не менш знаною піаністкою, юному музиканту необхідні були позародинні докази його обдарованості.
Автор: Макс КАРПОВЕЦЬ, культуролог  0
Автор: Тетяна ПОЛІЩУК, «День» Фото з архіву  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Гулак-Артемовський, майбутній композитор, майбутній автор широко відомої опери «Запорожець за Дунаєм» — щасливе відкриття в Україні Михайла Глінки, тоді капельмейстера Придворної співочої капели. Володар красивого й широкого за діапазоном голосу брав у М. Глінки уроки співу. Пізніше, за його сприяння, три роки навчався в Італії, співав на оперній сцені Флоренції. До приїзду Поліни-Гарсії Семен Степанович входив уже в елітне коло визнаних, обраних долею оперних співаків. Відомому артисту з оперної трупи Дж. Рубіні, з яким Поліна виступала разом у Парижі й Лондоні, випала нагода особистого знайомства і спілкування зі співачкою. Йому, вірогідніше всього, й належала ідея портретування Віардо і вибір художника, виконання задуму. Замислена зустріч автора «Кобзаря» з його поетичною славою і статусом вільного художника та європейської знаменитості вигляділа б справді царським дарунком другові. План Гулака цілком міг викликати й прихильне ставлення Поліни
Автор: Василь ЧУПРИНА, кандидат філософських наук, доцент  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар