Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Ще вісім років тому на сторінках газети «День» (№152, 24. 08. 2004) автор опублікував статтю про українсько-польську військову взаємодію під час Віденської «битви цивілізацій» 1683 року, яка була підготовлена за оригінальними даними з архівосховищ Польщі та висвітлювала активну участь українців у обороні Європи від Османів. А нещодавно владні структури дружної нам країни закликали українську владу до негайного повернення батальних полотен художника німецького походження з італійським прізвищем Мартіно Альтомонте «Битва під Віднем» (1688 р.) та «Битва під Парканами» (1692 р.) з музейних фондів Олеського та Золочівського замків Львівської національної галереї мистецтв до приміщення нині діючого в містечку Жовкві Львівської області римо-католицького костелу св. Лаврентія. Відзначимо, що цей собор є не лише сучасним храмом однієї з багатьох українських конфесій та чудовою ренесансною пам’яткою Східної Європи, але й головним костелом короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського, усипальницею відомих польських шляхетських родів Жолкевських, Даниловичів та Собеських, а, отже, другим «польським Вавелем».
Автор: Тарас ЧУХЛІБ, доктор історичних наук, член Робочої групи із збереження культурної спадщини Б. Возницького при Львівській обласній раді  0
Творче сприйняття світу дуже важко помістити у будь-які рамки, адже митцеві потрібний величезний простір для втілення ідей, які часто не вписують у визначену програму. У цьому, напевне, сила мистецтва, щоб постійно відкривати нові горизонти. Тому особливо трагічними є стосунки тоталітарної системи та творчої людини, які від початку знаходяться по різні боки барикад. Яскравий талант та самобутність ігнорується – натомість стверджується культ шаблонності, несмаку. Творча ідея дискредитується – залишаються викрики ідеології. Серед унікальних українських митців радянського періоду варто згадати ім'я Василя Єрмілова — художника авангардиста, дизайнера конструктивіста – людину, котра завжди прагнула створення нових творчих ідей та вивільнення мистецтва від зображальної функції.
«Єрмілов був фактично засновником конструктивізму в соцреалістичній архітектурі.
Автор: Тарас САМЧУК, Літня школа журналістики «Дня»  0
Автор: Юрій ГАВ­РИ­ЛЮК  0
Автор: Ігор КРОПИВНЦЬКИЙ, онук драматурга. Фото з родинного архіву Кропивницьких  1
Автор:  0
П. Куліш (1819—1897) — український письменник, історик, який осмислював світ не як історію, а як природу, фольклорист, етнограф, перекладач і... абсолютно не філософ. Жив і працював у Києві та Петербурзі, писав двома мовами. Його світогляд надто суперечливий, що відбилося і в творчості.. Найбільш яскраве критичне дослідження цієї «невпевненої людини з природи» належить перу Дмитра Чижевського (1894—1977), видатного культуролога і дослідника слов’янської та української філософії, що здобув освіту в Петербурзькому і Київському університетах. Він шукав провідну, основну лінію РОЗПОДІЛУ на те, що ЗА Україну і що ПРОТИ неї, — це тема всього його життя. І тільки один принцип був у Куліша незмінним все життя — принцип ПОДВІЙНОСТІ людини, двоякості її природи, єства її душі. Якою ж уявляється доля П.Куліша, побачена Чижевським? Це типова доля романтика — неспроможної, невпевненої людини з природи, яка прагне до еволюції, до змін.
Автор: Любов КОВАЛЕВСЬКА  0
Автор: Неллі КОРНІЄНКО  0
Увесь його творчий період, по суті, зводиться до десяти років активної літературної праці, якщо не враховувати ранніх, невідомих нам віршів, писаних у гімназії російською мовою. Свої перші україномовні тексти Плужник друкує в періодиці в 1923 — 1924 роках, а в 1926 — 1927-х видає дві збірки — «Дні» й «Рання осінь», які остаточно утверджують за ним репутацію першорядного поета, попри постійні (дедалі гостріші) нагінки в партійній пресі, котрій не подобався ані його «песимізм», ані «аполітичність», ані, звичайно, глибока людяність, затаврована згодом лайливим терміном «абстрактний гуманізм».
Суспільний клімат не сприяв розквітові таланту, проте Плужник працює саме як професійний літератор: пише роман «Недуга» (1928 р., друге видання 1929 р.), створює кілька п’єс (жодна не побачила кону), багато перекладає — із Чехова, Гоголя, Горького, Шолохова (саме за коректою другої книжки «Тихого Дону» його й заарештували; роман Шолохова відтак з’явився по-українськи без імені перекладача)...
Автор: Микола РЯБЧУК, «День»  0
Інколи буває досить декількох штрихів, мазків, щоб сказати про головні людські істини. Однак пошук цих мазків може затягтися чи не на все життя, забираючи душевні сили, згладжуючи швидкоплинні роки. Доречніше було б думати, що слава прийшла до Олександра Мурашка (1875—1919) надто пізно. Так само хибно було б вважати, що Європа вчасно визнала унікальний імпресіонізм українського художника, не гірший від Клода Моне, Огюста Ренуара чи Поля Сезанна. У цьому не винні ані заплутана доля художника, ані витончена європейська публіка, ані навіть швидкоплинність тих дев’ятнадцяти років, упродовж яких судилося творити митцеві українського живопису Олександрові Мурашку. Ще змалечку майбутній художник уважно слухав казки й фантастичні оповідки, українські легенди та історії про козаків, що їх йому оповідала бабуся, проста селянка з Чернігівщини, але уява хлопчика по-своєму малювала розказані історії.
Автор: Макс КАРПОВЕЦЬ  0
Суспільство, переважна частина якого звикла будувати стосунки за принципом: «Тільки не чіпайте мій гаманець, а так — робіть, що вам заманеться» — просто приречене на несвободу. І, поклавши руку на серце, нічого іншого, крім оцієї «коритної» несвободи, не варте. Мав рацію видатний французький мислитель ХVІІІ століття Люк де Клап’є Вовенарг, який стверджував: «Замало раціонально обѓрунтувати цінність свободи — треба мати звитягу за неї боротися. І тут потрібний не так розум, як вчинок й сильна воля».
Живий приклад життя видатних українців — найкраще підтвердження слушності цієї думки. Шлях, що його пройшов Микола Данилович Руденко — від переконаного комуніста, секретаря правління Київської організації Спілки письменників України до мислителя, який насмілився публічно кинути виклик економічним постулатам вчення Карла Маркса, до самовідданого правозахисника, політв’язня, який в основу всіх цінностей свого життя поклав несхибну вірність Україн
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар