Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Cтаніслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, професор  0
20-а річниця розпаду Радянського Союзу пройшла непоміченою. Істориків і журналістів цікавила інша, хоч і споріднена з нею подія: поява незалежної України. Проте невдовзі після 89-ої річниці утворення СРСР (30 грудня року, який щойно минув) доцільно відгукнутися на цю подію, тим більше, що вже почався ювілейний, 90-й рік від утворення СРСР. Маємо дві дати, пов’язані з існуванням Радянського Союзу, з рискою посередині. Тому знайти відповідь щодо причини появи і розпаду велетенської наддержави тепер легше, ніж раніше. Над відповіддю варто задуматися хоча б тому, що СРСР міцно закарбувався в пам’ять людей, які прожили в ньому частину свого життя. А таких серед нас — переважна більшість. Поява і розпад СРСР випливали з характеру радянської влади і реалізації комуністичної доктрини більшовиків. Тому обидві події слід розглядати в контексті із цими темами. Після захоплення України більшовиками її уряд дістав назву «робітничо-селянського», аби підкреслити народний характер встановлюваної влади. Вождь більшовиків заявляв, що кожна куховарка може навчитися керувати державою, і йому вірили, тому що нова влада ставила на відповідальні посади висуванців із народу
Автор: Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор  0
Ще за життя Леніна Троцький — один із найближчих у революційні роки ленінських соратників — виступив із дуже жорсткою критикою керівництва ЦК РКП(б), яке, на його думку, забюрократизувалося і втратило зв’язок із масами. Ці ідеї знайшли підтримку серед частини романтично налаштованої студентської молоді та певних груп партійних кадрів, які прагнули до швидкого здійснення світової революції. Після смерті Леніна Троцький зазнав поразки у боротьбі за владу всередині керівництва Російської компартії та Комінтерну і був крок за кроком усунутий з усіх посад. Виключений з партії у листопаді 1927 року, він був висланий до Алма-Ати, а через два роки — за кордон Радянського Союзу. У 1930-х практично всі, хто був запідозрений в антирадянських настроях, звинувачувалися в СРСР у «троцькізмі» — зазвичай у поєднанні з тими чи іншими різновидами «контрреволюційної діяльності». Сам Лев Троцький в еміграції переїздив з місця на місце, роблячи це не за власним бажанням — Сталін вимагав від урядів західних держав, щоб ті не допускали проживання на своїй території «небезпечного заколотника».
Автор: Сергій ГРАБОВСЬКИЙ  0
Автор: Валентин КРИВЧЕНКО, Харків  0
Рівно століття з чвертю тому, 14 березня 1883 року, у своїй лондонській квартирі тихо помер (близьким здалося, що він заснув) найбільш, мабуть, суперечливий мислитель ХIX століття, автор «Капіталу», «Маніфесту Комуністичної партії» та ще сотень наукових праць з філософії, політичної економії, соціології, історії, естетики (зауважимо, що дійсно повне зібрання його творів досі не видане ні українською, ні російською мовами...). Читач, очевидно, вже здогадався, що йдеться про Карла Маркса. Десятиліттями канонізована (хіба що ікони не писали!) й багаторазово проклята; об’єкт тоталітарного обожнювання й вкрай жорстокої критики, ця людина уже, принаймні, не належить до розряду тих, чиї ідеї здані до історико-музейного архіву. Маркс і не меншою мірою «марксисти» всіх різновидів і калібрів, від Плеханова до Сталіна, від Грамші й до Пол Пота (до речі, відомі різкі висловлювання Маркса, який неодноразово відмежовувався від своїх «соратників» і заявляв: «Якщо це марксизм, то я не марксист!»)
Автор: Василь БАРАНОВСЬКИЙ, доктор філософських наук, професор, академік Української Академії політичних наук, Олександр КАРПЕЦЬ  0
У будь-якій країні серед святкових дат важливе місце займають річниці подій, які справили вагомий вплив на формування держави чи встановлення її ідеологічних підвалин. Реєстр радянських свят є яскравим підтвердженням цього. Відзначення фактично кожного державного свята використовувалося радянською владою для зміцнення ідеологічної єдності СРСР і водночас виконувало роль своєрідного пропагандистського символу. Нічого незвичайного у такому підході не було. Хіба що масштаби демонстрацій іноді виходили за межі розумного і на останньому етапі існування СРСР дедалі частіше в очах населення набували карикатурного вигляду. Протягом існування СРСР перелік загальнорадянських свят змінювався. Деякі з них (день Паризької комуни, день повалення самодержавства) з часом були позбавлені державної уваги. Статус інших, зокрема, Міжнародного дня жінок 8 Березня, навпаки, підвищився. Були й такі свята- символи (1 травня та 7 листопада), відзначення яких стало наскільки важливим для влади, що відведена для них кількість вихідних днів збільшилася з одного до двох
Автор: Геннадій ЄФІМЕНКО, кандидат історичних наук, Інститут історії України  0
Автор: Дмитро ШЕВЧУК, слухач Європейського колегіуму польських і українських університетів у Любліні  0
   
  • Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар