Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Гульнара АБДУЛАЄВА  0
Автор: Гульнара АБДУЛАЄВА  0
Автор: Григорій ХАЛИМОНЕНКО  0
Завдяки непересічному таланту французького романіста українському читачеві добре знайомі сюжети французької історії, пов’язані з ім’ям королеви Франції Анни Австрійської та вірних слуг її чоловіка Людовіка ХIII королівських мушкетерів, котрі серед іншого, за інформацією Олександра Дюма-батька, уславились і подвигом повернення діамантових підвісок королеви, необачно подарованих нею своєму коханцеві, фавориту англійських монархів Якова I та Карла I герцогу Джорджу Бекінґему. Численні ж народні перекази про славні звитяги українського козацтва на крайньому сході тогочасної Європи, причому в ті самі часи, коли жили й діяли в західній її частині славнозвісні мушкетери Людовіка ХIII та його сина і наступника Людовіка ХIV, переконують у тому, що лише через брак уваги талановитих майстрів слова до пригод наших далеких предків Європа не має змоги порівняти їх подвиги з діяннями д’Артаньяна та його товаришів.
Автор: Віктор ГОРОБЕЦЬ, професор, доктор історичних наук  0
Згідно з концепцією Майкла Робертса на 1560–1660 рр. припав час змін в стратегії та тактиці військової справи. В європейських арміях було широко застосовано вогнепальну зброю, що підвищило роль піхоти. Це призвело до цілої низки змін, оскільки нові чисельні, навчені та постійні армії вимагали зовсім нового забезпечення та фінансування, тобто нової форми держави. Концепція військової революції піддавалася критиці багатьох істориків, однак основні її постулати майже усіма дослідниками визнані доцільними. Українське козацтво успішно засвоїло уроки не тільки європейської військової революції, але й зробило багато інших запозичень на Сході, зокрема в яничар.Значущість військової потуги козацтва з другої половини XVI ст. стала очевидною. Тільки в останній третині XVI ст. понад 15 з 27 претендентів на молдавський престол шукали підтримки у Війська Запорозького. Згідно з татарськими свідченнями протягом 1574 р. козаки п’ять раз нападали на їхні володіння.
Автор: Василь КОНОНЕНКО, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України  0
Автор: Анатолій КОТОВ, історик, журналіст  0
Хоч як це дивно, але досі мали по суті лише одне фундаментальне наукове дослідження, присвячене життю й діяльності Івана Сірка. Книгу Дмитра Яворницького «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман Війська запорозьких низових козаків» (1894). Відтепер, на нашу думку, найповнішою й найбільш точною біографією цього козацького ватажка стала праця визначного сучасного джерелознавця, доктора історичних наук Юрія Мицика «Іван Сірко». Побудована на тридцятирічному ретельному вивченні набутків істориків та архівних матеріалів України, Росії, Польщі та Німеччини, вона, з одного боку, розвінчує чимало міфів, що почали переслідувати знакову постать ще за життя, а з іншого — переконливо доводить, що й без дитячих казочок та недолугих легенд життєпис великого українця не стає менш привабливим чи недостатньо славним.
Для сьогоденної України є надзвичайно актуальною правдива розповідь про особистість легендарного кошового отамана Запорозької Січі
Автор: Федір ШЕПЕЛЬ, Кіровоград  0
Автор: Вадим РИЖКОВ, «День»  0
Михайло Старицький звернувся до постаті Івана Мазепи зовсім не випадково: дилогією «Молодость Мазепы» та «Руина» він продовжував реалізовувати задуману ним серію історико-пригодницьких романів про національно-визвольну боротьбу українського народу проти іноземних поневолювачів. Цю серію, зрештою, склали трилогія «Богдан Хмельницький», дилогія про Івана Мазепу, а також романи «Останні орли» (гайдамацький рух, Коліївщина) і «Разбойник Кармелюк». Якщо ж додати до цих романів кілька повістей («Первые коршуны», «Облога Буші», «Червоный дьявол», «Заклятий скарб»), окремі з яких описують київські події ХVI— XVII ст., то побачимо, що в поле художнього зору М. Старицького потрапило майже три століття української історії, багатої на трагічні й героїчні сторінки. Абсолютна більшість згаданих вище творів М. Старицького була написана російською мовою. Причини доволі банальні: цензурні заборони на українське слово, відсутність україномовної періодики, яка б узялася друкувати масштабні епічні полотна, зрештою — можливість заробітку на прожиття
Автор: Володимир ПОЛІЩУК, професор, Черкаси  0
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
   
  • Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар