Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Гетьман Богдан Хмельницький був, є і буде одним із найяскравіших героїв вітчизняної історії. Для нас він — видатний український політик, талановитий полководець, вельми близький до віковічних прагнень українського народу. Але був ще й інший Богдан Хмельницький — суворий, часом — деспотичний правитель, який не жалів крові своїх земляків для збереження і ствердження того варіанта самостійної української держави, який він вважав найкращим, але це суперечило поглядам українців на те, яке має бути життя в новій, козацькій державі.
Восени 1649 року королівська Польща і Україна уклали так званий Зборівський договір, який ознаменував закінчення першого етапу українського національно-визвольного руху під керівництвом Богдана Хмельницького. Цей договір мав компромісний характер і, як це нерідко буває з компромісами, повністю не задовольнив жодну зі сторін.
Автор: Володимир ГОРАК, кандидат історичних наук  0
Автор: Михайло СТЕПАНЕНКО, професор, народний артист України  0
Автор: Данило КУЛИНЯК, заслужений журналіст України, письменник, історик  0
Автор: Данило КУЛИНЯК, заслужений журналіст України, письменник, історик  0
Нещодавні події, які розгорнулися навколо Гостинного двору на Контрактовій площі Києва, перегукуються з реаліями XVI-XVII ст. Історичні паралелі – справа цікава й корисна для аналізу. Як виявляється, віки проходять, влада змінюється, але її пріоритети залишаються такими ж, хоча й набувають усе витонченіших форм для прикриття своєї справжньої сутності.
Історія одного з міщанських родів XVI-XVII ст. показує, як нестримне бажання розбагатіти та досягти владного становища змушує окремих людей переступати не лише закон, а й таке поняття, як совість. Перспектива перетворення Гостинного двору на ще один торгівельно-розважальний комплекс не дуже потішила київську громаду. Після того, як Верховна Рада вилучила цю будівлю з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, активісти створили Гостинну республіку з щоденними виставками, майстер-класами, концертами.
Автор: Тарас САМЧУК  0
Національним лідером ніколи не стане людина, яка не є органічним патріотом своєї землі, яка не знає, не любить національної історії, культури, мови, яка свою політичну і державну діяльність не будує на національних пріоритетах і цінностях. І не обов’язково, щоб цими властивостями вона володіла, так би мовити, з колиски матері. І навіть «мова не найважливіша річ», як стверджував ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов. Він говорив: «Для мене генерали української армії російського чи німецького походження, що навіть не навчилися по українськи, є більші патріоти, коли боролися за українську справу, ніж Юрко Коцюбинський чи Дмитро Мануїльський, які, хоч українці з походження, разом із бандами Муравйова руйнували Київ. Так само, як пруський шляхтич полковник Кеніґсек, який боронив перед військом Меншикова мазепинський Батурин, є більший український патріот, аніж Леонтій Кочубей чи Іскра, які Мазепу перед царем зраджували».
Автор: Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України  0
Автор: Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України  0
Середньоосвічена людина чомусь глибоко упевнена, що вже про кого, але про Робесп’єра вона давно вже все знає із шкільного підручника історії. Вождь якобінців, полум’яний революціонер, вельми передовий для свого часу (це — радянські підручники); кровожерливий фанатик, тиран, що правив виключно за допомогою терору і був готовий в ім’я високої, благородної мети відправити на гільйотину десятки тисяч людей (таким є більш сучасний погляд).
Треба визнати, що чим більше дізнаєшся про лідера Французької революції, тим більше переконуєшся, що він давав достатньо мотивів саме для другої точки зору із двох крайніх, наведених тут. Але є й інший бік проблеми. Сучасні мислячі люди, аналізуючи «досягнення» тоталітарних режимів ХХ віку, що леденять душу, шукають джерела їхньої практики геноциду. Адже тільки пізнавши першопричини «ракової пухлини» деспотизму, можна запобігти її появі у майбутньому.
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, «День»  0
Про Гуго Коллонтая, одного з найвидатніших представників польського Просвітництва, правника, філософа, політика, на жаль, в Україні майже не знають. І це при тому, що його життя було тісно пов’язане з Україною.
Гуго Коллонтай народився в 1750 р. у волинському містечку Великі Дедеркали (зараз село Шумського району Тернопільської області). Незважаючи на українське походження (принаймні територіальне), Г.Коллонтай сформувався в лоні польської культури. Його батьки належали до дрібної польської шляхти. Це був не чисто польський, а, радше, мішаний рід, де поєднувалися польські й українські елементи. Вважається, що рід Коллонтаїв (чи Калатаїв — так могло звучати це прізвисько в первісному варіанті) свій початок вів від брянських бояр. Початкову освіту він здобував удома, де його навчала матір. Потім навчався в Піньчові, вищу освіту отримав у Краківському університеті, в якому вивчав філософію й теологію.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія»  0
Автор: Петро КРАЛЮК  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар