Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Сімейний альбом України » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Ірина МАЛАКОВА  0
Автор: Олена ШАПІРО, мистецтвознавець  0
У 1949 році Олександр Бердник був несправедливо заарештований. Батьки і сестра робили все можливе, щоб полегшити долю свого сина і брата: весь час слали заяви і скарги в Прокуратуру УРСР і СРСР, Президію Верховної Ради СРСР, часто писали ув’язненому листи, старалися вислати якомога більше посилок. В листах рідні висловлювали засудженому всю свою любов до нього, висловлювали надію на близьку зустріч. В кожному листі рідні просили Бога зберегти їх сина і брата і дати йому волю. В 1955 році на основі скарги батьків Верховний суд УРСР звільнив майбутнього письменника. Олесь Бердник стає відомим письменником, пише багато прекрасних книг. Але попереду були нові тяжкі випробування. У 1979 році його знову було заарештовано а потім засуджено. Олесь Бердник мужньо переніс тяжкий удар долі. Звільнившись з ув’язнення у 1984 році, він реалізував свою ідею створення Української Духовної Республіки
Автор: Тетяна КОРОБКОВА  0
Автор: Олександр МУЗИЧКО, доцент, кандидат історичних наук, Одеса. Ілюстрації надані автором  0
Рід Терещенків – козацький. Артемій Якович Терещенко, засновник династії, син чернігівського козака, під час війни з Наполеоном, вивчивши французьку мову, навчився тонкощам виробництва цукру. Молодий козак мріяв про виробницто цукру в Україні, що допомогло б подолати голод, але з війни повернувся, володіючи тільки конем. Довгі роки зароблялись гроші чумакуванням. Примітно ось що: перші гроші, що були зароблені сімє’ю, були витрачені не на виробництво, про яке мріяв Артемій, а на відновлення старої дерев’яної Трьоханастасіївської церкви у Глухові. Засновник династії, як і його діти, був глибоко віруючою людиною, день починався з молитви о четвертій годині ранку у церкві, до якої вів підземний хід з будинку. Важко працюючи, Артемій здійснив свою мрію – в Україні працювали цукрові заводи, надалі ця галузь вийшла на перше місце в Росії та у світі
Автор: Тетяна ДАНІШ, викладач Київського міського медичного коледжу  0
У 2008 р. Україна вшанувала 100-річний ювілей знаного у світі нашого земляка — Архипа Михайловича Люльки (23.03.1908 — 01.06.1984). Уже принаймні втретє кияни побували на його маленькій, але неймовірно чарівній батьківщині — в селі Саварки Богуславського району Київщини. Вперше на 95-річчя від дня народження, вдруге — під час відкриття йому пам’ятника. І от нещодавно втретє завітали до прославленого села. Тут були представники й від Російської Федерації: радник посла РФ в Україні, заступник міністра оборони РФ, генеральний директор «Сатурна» та інші.
Приємно вразило те, що це село має доволі пристойний музей історії Саварки, де належне місце відведено в експозиції двом відомим постатям — математикові Михайлу Кравчуку (1892—1942) та авіаконструктору А. Люльці. Розташований музей неподалік від школи, з’єднує їх вузька, хвиляста та довга асфальтована стежка. Таке ж було й життя Архипа.
Автор: Сергій ХОВРИЧ, кандидат історичних наук, доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»  0
Автор: Підготував Михайло МАЗУРІН, «День»  0
— Жила-була дівчинка у неакторській, але дуже музичній сім’ї, — розповідає Поліна Василівна. — Батько працював на Півдні, 10 років був у Західній Україні шахтарем, потім сім’я переїхала до Миколаївської області та облаштувалася у селищі міського типу Олександрівка. Моя мама наділена від природи багатьма талантами, свою любов до мистецтва передала мені і молодшому брату. Якби не війна, можливо, вона б стала співачкою чи актрисою. Мама обожнювала кінематограф. Не пропускала жодної картини, яка демонструвалася у клубі. Багато читала про кіно, у нас удома була ціла бібліотека, в якій — словники, енциклопедії, художня і мемуарна література, фотографії популярних акторів.
Нас можна назвати співучою сім’єю. Брат грав практично на всіх інструментах, і ми такі домашні концерти влаштовували, що послухати нас приходили сусіди з усієї округи. З дитинства мене називали артисткою, лицедійство було в крові. Позувала навіть на дитячих фотографіях. Я брала участь у самодіяльності і про жодну іншу професію навіть не думала.
Автор: Тетяна ПОЛІЩУК  0
Автор: Ганна ОПАНАСЕНКО, Київ  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар