Результати пошуку за авторами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за авторами

Результати пошуку за авторами

Кожна імперія в процесі свого зміцнення та укріплення звертає увагу на розвиток військового, економічного потенціалу – для цього необхідний вищий інтелектуальний та культурний рівень. Зрозуміло, що найкращі навчальні заклади, провідні вчені та митці притягуються до столичного регіону, таким чином виконуються відразу два завдання: розвивається загальноімперська культура підтримана державним апаратом, разом з тим послаблюється інтелектуальний потенціал підкорених народів, що перетворюються на покірне стадо «слуг государевих». На жаль, але Україні довелося зіграти роль своєрідного «донора» для Російської імперії. Відомий російський філолог, лінгвіст Микола Сергійович Трубецькой зазначав: «…та культура, яка з часів Петра живе й розвивається в Росії, є органічним, безпосереднім продовженням не московської, а київської, української культури».
Автор:  0
Нещодавні події, які розгорнулися навколо Гостинного двору на Контрактовій площі Києва, перегукуються з реаліями XVI-XVII ст. Історичні паралелі – справа цікава й корисна для аналізу. Як виявляється, віки проходять, влада змінюється, але її пріоритети залишаються такими ж, хоча й набувають усе витонченіших форм для прикриття своєї справжньої сутності.
Історія одного з міщанських родів XVI-XVII ст. показує, як нестримне бажання розбагатіти та досягти владного становища змушує окремих людей переступати не лише закон, а й таке поняття, як совість. Перспектива перетворення Гостинного двору на ще один торгівельно-розважальний комплекс не дуже потішила київську громаду. Після того, як Верховна Рада вилучила цю будівлю з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, активісти створили Гостинну республіку з щоденними виставками, майстер-класами, концертами.
Автор: Тарас САМЧУК  0
Творче сприйняття світу дуже важко помістити у будь-які рамки, адже митцеві потрібний величезний простір для втілення ідей, які часто не вписують у визначену програму. У цьому, напевне, сила мистецтва, щоб постійно відкривати нові горизонти. Тому особливо трагічними є стосунки тоталітарної системи та творчої людини, які від початку знаходяться по різні боки барикад. Яскравий талант та самобутність ігнорується – натомість стверджується культ шаблонності, несмаку. Творча ідея дискредитується – залишаються викрики ідеології. Серед унікальних українських митців радянського періоду варто згадати ім'я Василя Єрмілова — художника авангардиста, дизайнера конструктивіста – людину, котра завжди прагнула створення нових творчих ідей та вивільнення мистецтва від зображальної функції.
«Єрмілов був фактично засновником конструктивізму в соцреалістичній архітектурі.
Автор: Тарас САМЧУК, Літня школа журналістики «Дня»  0
З історії української культури XIX ст. нам відома низка ключових постатей, знання про яких допомагає створити уявлення про всю епоху загалом. Це Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Іван Франко, що перетворилися на національні символи. Проте ми забуваємо про інших митців, вчених, котрі були не такі відомі, але їх діяльність була не менш важливою для повноцінного розвитку українського культури. Одним з таких діячів був Амвросій Лук’янович Метлинський – поет, етнограф, фольклорист, дослідник української мови.
Нове творче покоління 30-40-х років XIX ст. активно долучилося до розвитку українського письменства. Молоді митці зайнялися пошуком нових літературних форм, жанрів, стилів, а що найголовніше – почала формуватися літературна традиція європейського рівня. Об’єднавшись, письменники і поети створили унікальне явище української культури XIX століття – Харківську романтичну школу.
Автор: Тарас САМЧУК, Літня школа журналістики "Дня"  0
Своїм мистецтвом він підкорив Європу, йому аплодували в Північній та Південній Америці, але отримавши світове визнання, - залишився майже невідомим у себе на Батьківщині. У радянський час його ім’я потратило до списку заборонених, як ім’я буржуазного націоналіста та емігранта, що продовжував вести агітацію проти СРСР за допомогою народної пісні, якої не торкалася рука тогочасної цензури. Це Олександр Антонович Кошиць – український хоровий диригент, композитор, вчений-етнограф. Визнаний мистецькою елітою Європи й Америки, він увійшов до числа найвпливовіших митців хорового виконавства першої половини ХХ ст. Творчий шлях Олександра Кошиця розпочався у 1890 році, коли він вступив до Київської духовної академії. Навчаючись там, він очолив студентський хор, з яким працював над творами Артемія Веделя (українського композитора кінця XVIII – початку XIX ст.).
Автор: Тарас САМЧУК, Юля САБАДИШИНА, Літня школа журналістики «Дня»-2012  0
Неймовірний злет української культури кінця XIX - початку XX ст. був зумовлений бажанням народу оволодіти своїм минулим та врешті-решт почати керувати майбутнім. З’явилося розуміння: не можна віддавати власну долю до рук чужинців, які ніколи повністю не розуміли і не зрозуміють українців. Однак обмежена та боязлива влада, що не могла витримати, а точніше – контролювати мислячих людей, мала звичку їх безжально знищувати. Саме тому розвиток української еліти тих часів був жорстоко та непоправно перерваний. Прогресивними учасниками українського відродження стали відомі роди Лисенків, Косачів, Старицьких, представники яких засвоїли європейський досвід та досвід своїх попередників, і творили нову українську культуру, допомагаючи всьому народові рухатися вперед і бути достойним учасником світового культурного діалогу.
Автор: Тарас САМЧУК, Юля САБАДИШИНА, Літня школа журналістики «Дня»-2012  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар