Результати пошуку за авторами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за авторами

Результати пошуку за авторами

Автор: Олег ЯСТРЕБОВ, кандидат технічних наук  0
Своїм маніфестом від 16 травня 1722 р. російський цар Петро I створив «Малоросійську Колегію», не довіряючи 76-річному українському гетьману Івану Скоропадському, якого вважав «мазепинцем». До складу Колегії входили шість московських штаб-офіцерів із розквартированих в Україні військ, а очолював її президент-бригадир Степан Вельямінов. Незважаючи на образу й заперечення гетьмана І. Скоропадського проти московської задумки, Петро I визнав за можливе заявити, що її створено «не для чого іншого, як тільки для того, щоб український народ ніхто не кривдив, ні неправими судами, ні зловживаннями старшин». І. Скоропадський не зміг перенести такого лукавства і зневаги до нього і через кілька днів після отримання указу, 3 липня 1722 р., помер. Перед смертю він доручив гетьманську булаву аж до обрання нового гетьмана чернігівському полковнику Павлу Полуботку і призначив його наказним (тимчасовим) гетьманом. При цьому слід нагадати, що ще в 1708 р. П. Полуботок, як і І. Скоропадський, був претендентом на гетьманську булаву після Мазепи
Автор: Олег ЯСТРЕБОВ, кандидат технічних наук  0
Син реєстрового козака Полтавського полку, він народився в селі Чорнухи Лохвицького повіту Полтавської області. У 12-річному віці вступив у Києво-Могилянську Академію, а потім навчався в університетах Мюнхена, Відня і Бреслау. Повернувшись до України, Сковорода певний час викладав етику в Переяславському та Харківському колегіумах. Звільнений за «вільнодумство», Григорій обрав життя мандрівного філософа. Як твердить легенда, він відвідав багато країн Центральної Європи, аби ближче пізнати людей, їхні характери, звичаї, культуру, мови... Сковорода вивчив латинську, був знайомий із філософськими творами давніх і сучасних авторів. Велика частина його життя була пов’язана з постійними мандрівками містами і селами рідного Лівобережжя та Слобожанщини. Часто він вступав у гострі філософські спори з різними людьми, на ярмарку, в дорозі або в сільській садибі
Автор: Олег ЯСТРЕБОВ, кандидат технічних наук  2
Новий гетьман Данило Апостол (1658 — 1734) був миргородським полковником ще за Мазепи і його однодумцем. Так, 1689 року він брав участь у поході московської армії Голіцина з 40-тисячним козацьким військом гетьмана Мазепи проти кримських татар на Перекоп. У 1693 і 1696 роках він також був учасником походу козацьких військ проти Кримського ханства. Відзначився полковник Д. Апостол і 1697 року у війні Росії проти турків, а з 1700 по 1706 роки брав безпосередню участь у війні зі шведами на боці Росії. На початку шведської кампанії козацький корпус під командуванням Д. Апостола розбив армію шведського генерала Шліппенбаха під Ерестфаром у 1701 році. Козацькі війська Д. Апостола та І. Мировича 1704 року розпочали похід на допомогу союзнику Росії — польському королю Августу II на територію Познанського воєводства, вони звільнили від шведів Варшаву. З 1706 року Д. Апостол, як і багато козацьких старшин, почав схилятися до думки про необхідність створення українсько-шведського союзу і звертався до Мазепи з пропозицією звільнити Україну від московської залежності. Пересвідчившись у неможливості такого союзу, Д. Апостол відвернувся від Мазепи і почав лояльно співпрацювати з російською владою
Автор: Олег ЯСТРЕБОВ, кандидат технічних наук  0
Особиста безпека в кримінальних законах Ярослава оцінювалася дуже високо. Тому в одній з перших статей закону так і йдеться: «Хто вб’є людину, тому родичі вбитого мстяться за смерть смертю». У тому випадку, якщо в убитого не виявиться месників, то з убивці стягують до скарбниці гроші в таких розмірах: за голову боярина князівського або громадянина іменитого, або наближеного до князівського двору — 80 гривень, тобто подвійну виру; за князівського отрока, повора, конюха, купця та ін., тобто за будь-яку вільну людину (варязького племені) або слов’янина — 40 гривень, тобто одну виру; а за вбивство дружини — 20 гривень, тобто піввири; за вбивство сільського старости, ремісника і за годувальницю — 12 гривень; за простого холопа боярського і людського — 5 гривень і, нарешті, за раба — 6 гривень, і понад те до скарбниці 12 гривень данини або пені. При цьому слід зауважити, що 1 гривна тоді цінилася дуже високо, так, за 1 гривну можна було купити 20 баранів або одного робочого вола.
Автор: Олег ЯСТРЕБОВ, кандидат технічних наук  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар