Результати пошуку за авторами - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Результати пошуку за авторами

Результати пошуку за авторами

Автор: Володимир Панченко  0
Автор: Володимир Панченко  0
Автор: Розмовляли Володимир та Ярослав ПАНЧЕНКИ  0
Епістолярний жанр, здається, потихеньку відходить в історію, поступаючись місцем мобільним засобам зв’язку. Телефонні дзвінки й «есемески» не залишають сліду, і, може, дослідники новітньої літератури ще заздритимуть колись історикам літератури ХIХ і ХХ століть, яким дісталися в спадок цілі епістолярні поклади класиків. У кожному разі, неможливо уявити Г.Флобера, П.Куліша, Л.Толстого, А Чехова, Лесю Українку без сотень, тисяч листів, у яких віддзеркалилася історія їхнього життя на тлі епохи.
Михайло Коцюбинський (1864—1913) теж належав епістолярній епосі: у найповнішому — семитомному — зібранні його творів листи займають чи не більше обсягу, ніж його проза. У видавництві «Ярославів вал» вийшла друком книга, в якій вміщено 309 послань письменника до дружини Віри Устимівни. За незначними винятками, вони друкувалися в академічному зібранні М.Коцюбинського (1973—1975), проте… По-перше, друкувалося тоді не все.
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук  0
Після невдалих переговорів із більшовиками у 1920 р., коли Винниченко остаточно зрозумів, що «одягти більшовизм в українську одежу» йому не вдасться, учорашній прем’єр УНР подався за кордон. Бажання «обтруситися від політики» і зосередитися на літературній праці було дуже сильним, проте й політика наздоганяла, не давала спокою. Йшлося ж бо про долю України. Він продовжував вірити, що процес відродження нації — невпинний, що «в тій чи инчій державній формі цей процес зафіксується таки колись» (з листа Євгенові Чикаленку в останні дні 1919 р. з Відня). Щоправда, при цьому уточнював: «найшвидше і найлегче може існувати така наша державність, яка відповідає основі нашої нації — селянству й робітництву — себто селянсько-робітнича державність, инчими словами — большевицька, совітська». У цих словах — ключ до розуміння Винниченка-політика. Все своє життя він намагатиметься поєднати одне й друге — соціалістичну ідею з національною, прагнутиме бути і українцем, і комуністом, — і саме тому не раз опинятиметься «між двох сил».
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук, Кіровоград. За матеріалами архіву Володимира Винниченка у Колумбійському університеті (США)  0
До творчості Дмитра Павличка добре пасує рідкісне слово «огром». І справді: починаючи від свого першого вірша 1944 року (прочитаного поетом на ювілейному вечорі) до найновіших творів, Павличко спорудив величезний поетичний Дім. У Державі української поезії він належить до тих, які вражають архітектурною вишуканістю і примхливою непередбачуваністю інтер’єру. Колись історія буде наводити в цьому Домі свій лад — і ніхто напевне не знає, яким він буде. Щось її не влаштує, здасться не вартим уваги, проте багато чого вона залишить як оздобу.
У різні часи творцям української літератури випадало керуватися не тільки натхненням, а й почуттям обов’язку, з якого вони те натхнення викрешували. Треба було працювати з потрійним навантаженням, аби уберегти свою літературу від тієї «неповноти», про яку писав Дмитро Чижевський, але не тільки він. Звідси — та особливість внутрішнього імперативу, яка була добре знайома, наприклад, Івану Франку з його культом самозреченої праці
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО  0
У 27-річному віці Наталя Кобринська (до заміжжя — Озаркевич) залишилася вдовою. Її чоловік Теофіл Кобринський, талановитий співак, музикант і фольклорист, помер рано, і для молодої жінки це стало подвійною трагедією, оскільки Теофіл був не тільки господарем дому, а й «щирим повірником» її думок. Тепер їй нічого не залишалося, як покинути Снятин, де минуло п’ять щасливих років подружнього житя, і повернутися в Болехів.
А перед тим життя Наталі довгий час видавалося безхмарним. Атмосфера в домівці отця Івана Озаркевича була вельми сприятливою для духовного розвитку дітей. У «Автобіографії» 1893 року Н. Кобринська писала, що значною мірою її сформували книги з батькової бібліотеки. Спочатку то було безсистемне читання. Польські повісті, які формували «салоново-романтичний смак», Шевченків «Кобзар» і повісті Квітки-Основ’яненка, Житія святих і сповнені фантастики та легенд «Листи з Кракова» філософа й мистецтвознавця Юзефа Кремера, — юна попівна читала «все підряд». Аж поки не настав час позитивістської літератури, яка, власне, й спричинила світоглядні зрушення. Першою в цьому, новому для себе, ряду Наталя Кобринська згадала працю Г. Т. Бокля «Історія цивілізації в Англії», яку їй дав прочитати знайомий священик.
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»  0
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»  0
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»  0
Меморіальна дошка з профілем буйночубого Григора Тютюнника на одному з будинків Андріївського узвозу повідомляє перехожим і туристам, що цей «видатний український письменник» мешкав тут у 1963—1967 роках. Будинок на узвозі, його мешканці «ожили» пізніше на сторінках повісті Тютюнника «День мій суботній» (великою мірою автобіографічній). Що ж до середини 1960-х, то тоді літературна біографія письменника тільки починалася... Доля відміряла Григору Тютюннику для літературної праці рівно два десятиліття: в 1961 році московський журнал «Крестьянка» надрукував перше оповідання Тютюнника («В сумерках»), а в березні 1980 р. 48-річний письменник добровільно пішов із життя. 1960-ті рр. були для нього часом швидкого й успішного утвердження в українській літературі. Талант Григора рано був помічений і підтриманий його братом Григорієм Тютюнником, автором знаменитого роману «Вир». Старший брат мовби передавав естафету молодшому (воістину: «...и в гроб сходя, благословил», як писав Пушкін про Державіна, — Григорія Михайловича не стало якраз у рік дебюту Григора)
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук  0
   
  • Андрій Безсмертний-Анзіміров

    Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар