Революція: так Лютнева чи Березнева? - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Сергій Грабовський » Революція: так Лютнева чи Березнева?
Сергій Грабовський

Революція: так Лютнева чи Березнева?

Час відходити від сталінських догм

У ці дні в мас-медіа з’являється чимало статей, присвячених століттю від початку Російської й Української (співвідношення між ними — окрема тема) революцій. Статей різного рівня, в тому числі й цікавих чи дуже цікавих. Що ж, інтерес до цієї проблематики закономірний. Ідеться і про вивчення минувшини, і про засвоєння уроків історії для сьогодення. Але скажіть, будь ласка, чому ми традиційно вживаємо щодо бурхливих політичних подій, які призвели до скинення царату, термін «Лютнева революція»?

Скажуть: це усталена і в науці, і в журналістиці, і навіть у побуті назва. Що ж, до певної міри це справді так. Але за григоріанським календарем вона розпочалася (беру найпоширенішу думку істориків) 8 березня (воно ж — 23 лютого за юліанським календарем) 1917 року, тобто у світі сприймається як здійснена у березні. Ба більше: навіть за юліанським календарем реальна зміна державного ладу в Російській імперії сталася не в лютому, а на початку березня. 1 березня революція остаточно ствердилася в Петрограді та стала фактом у Москві; тоді ж був випущений «Приказ №1» Петросовєта про перехід командування у військових частинах від офіцерів до виборних комітетів, що знаменувало собою радикальну трансформацію армії. Далі більшістю голосів 2 березня Петроградський Совєт доручив формування уряду Думському комітету. Того ж дня імператор Ніколай II зрікся престолу на користь свого брата Михаїла, який наступного дня також відмовився від трону. Також 3 березня була опублікована декларація про програму і склад Тимчасового уряду на чолі з князем Георгієм Львовим, який до скликання Всеросійських Установчих зборів взяв на себе всю повноту влади в країні.

Тобто головні події революції (чи то її першого етапу), без яких вона була б просто збройним бунтом, відбулися 1—3 березня. То чому ж революція «Лютнева»? Ба, сам Ульянов-Ленін, мабуть, не випадково по гарячих слідах подій писав «о русской революции 1 марта 1917 года»... А в сучасній російській історіографії вона нерідко зветься «Февральско-мартовской»...

Як на мене, питання про назву першого етапу революційних подій 1917-го зовсім не схоластичне. Передусім тому, що коли ми прагнемо осмислювати українську історію в єдиній системі координат, слід зважати на те, що різні частини України, приєднані до різних держав, жили за різними календарями. Коли в Московії літочислення ще велося «зі створення світу», українці давно вже користувалися юліанським календарем (подивіться козацькі літописи). А далі Західна Європа (і ті частини українських земель, які були поза межами Російської імперії) почала жити за григоріанським, а підросійські землі (з 1700-го) — за юліанським календарем. Якщо точніше, то більша частина України входила до складу Російської імперії (що, як відомо, існувала з 1721 по 1917 роки). При цьому одні українські території всі ці роки перебували у складі імперії, інші — приблизно півстоліття, ще інші — сто з гаком років, а Галичина й Буковина — сумарно приблизно два роки, з перервою, під час Першої світової війни. Тому хронологія подій у кожній із цих частин України в кожен із періодів велася своя. А потрібна спільна, єдина! Видається, зводити докупи хронологію української історії останніх століть варто на основі григоріанського календаря, яким користуємося сьогодні ми чи, якщо хтось бажає, на ґрунті т. зв. новоюліанського календаря, який збігається з григоріанським і яким керується наразі більшість православних церков (до речі, відзначаючи Різдво Христове 25 грудня, а не 7 січня, як ми це робимо за інерцією і за московською традицією).

Тим більше, що згадані вище революційні події у Петрограді — це феномен не тільки російської, а й, власне, української історії. Десятки тисяч українців брали у них безпосередню участь, за вкрай рідкісним винятком — на боці революції, вбачаючи в ній засіб визволення України від соціального та національного гноблення та передумову ствердження Української держави, бодай у вигляді автономної республіки. Це, як на мене, ще одна підстава вести мову не про Лютневу і не про Лютнево-березневу, а про Березневу революцію, демократичні інтенції якої звів нанівець «жовтневий переворот» (саме так його кілька років називали Ленін, Троцький і Сталін). Якщо на події осені 1917-го в Петрограді й Москві дивитися з огляду історичної науки, то матимемо суто контрреволюційний, антидемократичний акт...

Я не можу винести остаточний присуд у цій справі, тому висловлюю власну точку зору та виношу проблему на обговорення, в якому, сподіваюся, візьмуть участь читачі газети «День». Хочу лише зауважити, що у мене склалося враження, що термін «Лютнева революція» так міцно ввійшов у практику тому, що саме його вжив у 1938 році Сталін у «Короткому курсі історії ВКП(б)». А відомо, що будь-яке відхилення від «Короткого курсу» (який потім перетворився на «Історію КПРС») вважалося антипартійним й антидержавним виступом — з відповідними наслідками... І ще одна деталь: Сталін постійно писав слово «лютнева» у назві революції з малої літери, бо ж із великої літери могла бути тільки «Жовтнева соціалістична революція», оскільки майбутній «вождь народів» брав таку-сяку участь в її організації...

То чи не час відходити від сталінських догм геть у всьому?

2017-03-31 16:01:05
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар