Привиди Ужгородського замку - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1 » Привиди Ужгородського замку

Привиди Ужгородського замку

Василь ЗУБАЧ, «День»

Тільки один найглибший колодязь зберігся у дворі замку. Кам'янистий 32-метровий його циліндр веде до далекого люстерка, вкриваючи подекуди стінки дрібною папороттю. Можна було, кажуть, стрибнути туди і... вижити. Підземний хід з'єднує його з рікою Уж. Кілька років тому кинули туди качку. Вона випливла в Ужі.

Понад тисячу років цьому замку, що розташований на вулканічній горі. Споруди займають 2,5 гектара, замковий парк і садиба — 6 гектарів. У VII-IX сторіччі на Замковій горі було розміщено укріплене городище східнослов'янського племені білих хорватів. Наприкінці IX— на початку Х сторіччя фортеця стала, згідно з легендами, резиденцією князя Лаборця. З появою вогнепальної зброї розпочалися докорінні зміни укріплень, які переважно до кінця ХVII сторіччя набули сучасного вигляду. Про реконструкції свідчать дати, вибиті над в'їзними брамами — 1598, 1653. З трьох боків фортеця оточена сухим каналом, вирубаним у скелях, а з північно-східного — урвищем. Ужгородський замок має форму неправильного чотирикутника з масивними вежами по кутах. Через канал було кинуто в'їзний підвісний міст. З другої половини XVIII сторіччя, коли стіни втратили ключове військове значення, моста не стало, його замінили насипом.

Як і в усіх путящих замках, в Ужгородському також мають бути привиди. Важко відмовити йому в цьому. Згідно з легендою, записаною відомим сучасним фольклористом Іваном Хлантою, в XVII сторіччі володарем Ужгородського замку був капітан Другет — шанований рицар. Мав він красиву доньку. Польські війська нападали тоді на наші міста. Один шляхетський воєвода забажав узяти й Ужгород, переодягся й приїхав туди на розвідку. А донька Другета покохала його, а згодом розповіла, скільки військової сили в замку, як краще його взяти. Батько дізнався про зраду й живою замурував свою кровинку в кріпосній стіні. Перед великою бурею — чути плач. Донька волає на волю...

І справді, найдовше володарювали в Ужгороді графи Другети та їхні нащадки (1322—1691 рр.). Овдовіла графиня Ганна Другет брала активну участь в укладенні унії православної церкви з католицькою 1646 року. У 1678—1685 роках молодий магнат Імре Текелі очолив антигабсбурзьке й протикатолицьке повстання. Його війська брали замок 1679 і 1684 року, частково зруйнувавши його. 14 квітня 1684 року в місті Кошиці (Словаччина) повсталі повісили одного з останніх володарів фортеці династії Другетів — Жигмонда Другета. Але наступного року австрійські війська навели лад. Новим правителем Ужанського комітату (адміністративна одиниця того часу. — Авт. ) і власником Ужгородського замку став полковник Міклош Берчені, взявши за дружину Христину Другет. Вулиці Другетів і Берчені досі сходяться в одній із центральних точок старого міста.

Історик Петро Сова в книзі «Минуле Ужгорода» (1937) писав, що знахідки в Циганівцях, Холмцях та інших селах свідчать про те, що околиці Ужгорода були заселені вже за часів бронзового віку. До пришестя угорців Ужгород був столицею князя Лаборця. А згідно зі свідченням безіменного угорського літописця ХII сторіччя, була першою фортецею, взятою ними нібито навіть без бою після угорського вторгнення на придунайську рівнину в пошуках нової вітчизни...

Утім, Ужгородський замок своєї вітчизни ніяк не знайде. Замуровано ходи. Радянські реставраційні гроші кинуто на вітер. Бідолашні археологи можуть хіба що поплакати над руїнами. І вторять їм під час бур здичавілі замкові привиди.

Статтю російською мовою читайте в газеті "День"


Переглянути Україна Incognita на карті більшого розміру

1999-06-11 16:38:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар