Прорив інформаційної блокади довкола Голодомору - Україна Incognita
Україна Incognita » Сторінка авторів » Володимир В'ятрович » Прорив інформаційної блокади довкола Голодомору
Володимир В'ятрович

Кандидат історичних наук
Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету (2010-2011), Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2008-2010)

Прорив інформаційної блокади довкола Голодомору

Інформаційна блокада довкола Голодомору утримувалась комуністами десятки років, майже до останніх днів радянської влади в Україні

Фото надані Центром досліджень визвольного руху

1987 рік можна вважати часом остаточного перелому в протистоянні між КГБ та діаспорою навколо питання Голодомору.

Інформаційна блокада довкола Голодомору утримувалась комуністами десятки років, майже до останніх днів радянської влади в Україні. На початку 1980-х українці діаспори кинули їй серйозний виклик — розпочали підготовку до вшанування 50-ї річниці трагедії. Окремі повідомлення та публікації, присвячені Голодомору, з’являлися за кордоном і до того. Але цього разу було заплановано масштабну інформаційну кампанію із залученням провідних науковців, журналістів, з громадськими акціями і тиском на західних політиків. Світ, який десятки років закривав очі на українську трагедію, мав почути правду.

Керівник УРСР В. Щербицький (праворуч) з Л. Брежнєвим. Радянська влада у 1980-ті докладала чималі зусилля для блокування інформаційної кампанії про Голодомор

Комуністи дуже швидко відчули загрозу кампанії відновлення пам’яті, тому КГБ з самого початку пильно спостерігав за діями українців діаспори і намагався чинити їм всілякі перепони. Перші повідомлення КГБ про підготовку відзначення 50-ї річниці Голодомору стосуються грудня 1982 року. Наступного, 1983 року чекісти вже регулярно звітують Володимиру Щербицькому про українську кампанію та власні спроби її зупинити. В інформації з березня того року повідомлялося, що голова уряду УНР в екзилі Ярослав Рудницький направив генеральному секретареві ООН меморандум із даними про Голодомор і звинуваченнями СРСР у геноциді проти українців.

Доповідна КГБ про підготовку в Канаді відзначення 50-ї річниці Голодомору, 1983 р.


Доповідна КГБ про підготовку в Канаді відзначення 50-ї річниці Голодомору, 1983 р.

Щоб привернути увагу світової преси та західних політиків до проблеми Голодомору українські громадські організації проводять численні мітинги та пікети під радянськими дипломатичними представництвами. Одна з найбільших таких акцій відбулася 2 жовтня у Вашингтоні поблизу радянського посольства. У мітингу взяло участь близько восьми тисяч осіб.

Особливо небезпечним для радянської влади стало залучення закордонними українцями до кампанії провідних політиків своїх держав. КГБ 1 червня 1983 року повідомляв: «Наццентри намагаються притягнути до цього пропагандистського шуму окремих державних діячів США. Зокрема, їм вдалося схилити члена палати представників Конгресу США Дж. Соломона внести на розгляд Конгресу проект провокаційної резолюції, що містить заклик до американського президента "оголосити прокламацію, яка засуджує політику геноциду у відношенні до українського народу", заслухати на засіданнях Конгресу "свідків-очевидців голоду"».

Доповідна КГБ УРСР на ім’я В. Щербицького про розвиток справи «Фарисеї», спрямованої проти інформації про Голодомор. Частина 1


Доповідна КГБ УРСР на ім’я В. Щербицького про розвиток справи «Фарисеї», спрямованої проти інформації про Голодомор. Частина 2

У жовтні голова КГБ УРСР С. Муха інформував керівництво комуністичної партії, що «чільникам "Організації захисту прав людини на Україні" вдалося схилити члена палати представників від штату Нью-Джерсі Дж. Флоріо внести на розгляд Конгресу питання про створення урядової комісії "з розслідування причин і обставин голоду в Україні в 1932—1933 роках". Через нацпресу оунівці звернулися до української діаспори в США із закликом чинити тиск на конгресменів інших штатів, щоб вони підтримали пропозицію Флоріо». У грудні занепокоєні кагебісти писали, що в акції до річниці Голодомору в Канаді запланована участь лідера консервативної партії Канади, майбутнього прем’єра Браяна Малруні.

Джеймс Мейс, виконавчий директор комісії Конгресу США з дослідження фактів голоду в Україні, журналіст газети «День (1997-2004)

Чекісти відслідковували не лише активні політичні дії українців діаспори, але й організовані ними наукові форуми. У повідомленні від 19 травня 1983 року йдеться про підготовку наукового симпозіуму з участю Канадського інституту українознавчих студій Університету Альберти та чотирьох університетів провінції Квебек. Через місяць першого секретаря ЦК КПУ Щербицького інформували про ще одну «небезпечну ініціативу» українських науковців: «директор "українського наукового інституту" при Гарвардському університеті О. Пріцак запропонував створити постійний центр типу сіоністського інституту "Яд Вашем". У ньому пропонується зосередити публікації про "голод", списки його "жертв", свідчення "очевидців", "фотоматеріали". Для збирання та оброблення таких матеріалів, видання "наукових праць", пропагандистських брошур, організації "конференцій" і розроблення "навчальних" програм для шкіл і вищих навчальних закладів передбачається запровадити у вказаному інституті спеціальний курс — так званий "український голокост"». У верхньому лівому кутку документа — резолюція, написана Щербицьким, з вимогою розробити конкретний план протидії. Резолюція внизу повідомляє, що такий план опрацьований і затверджений головою КГБ УРСР С. Мухою.

Практично в кожному листі спецслужба запевняла керівництво партії: Комітет здійснює активну протидію заходам діаспори, зокрема, в засоби масової інформації «просунуті матеріали, які викривають вигадки про штучний голод».

Книга Роберта Конквеста «Жнива скорботи» — перше наукове дослідження Голодомору у західному світі

Інформаційне протистояння між КГБ і діаспорою не завершилося у 1983 році. Наступного року з’явився перший документальний фільм про Голодомор «Жнива розпачу» (автори Юрій Луговий та Святослав Новицький). Показ стрічки знову примусив чекістів переконувати партію: «здійснюються активна протидія» і «викриття вказаної антирадянської акції». Попри появу в західних ЗМІ публікацій, які просували необхідні комуністам «спростування», дедалі очевиднішим ставав програш Радянським Союзом цієї інформаційної війни.

У 1985 році лобістська кампанія української діаспори в Америці увінчалася успіхом:  Конгрес США створив спеціальну комісію з дослідження фактів голоду в Україні, виконавчим директором якої призначено Джеймса Мейса. Наступного, 1986 року з друку виходить книга всесвітньо відомого британського історика Роберта Конквеста «Жнива скорботи. Радянська колективізація і терор голодом», що стала потужним аргументом у науковій дискусії щодо суті Голодомору.

Видання Українського Народного Союзу в США «The Great Famine in Ukraine: the unknown holocaust» / Ed. by R. Hadzewycz, G. B. Zarycky, M. Kolomayets. — Jersey City: Ukrainian National Association, 1983 р.

Аби протиставитися інформаційному наступу, керівництво комуністичної партії створює власну «антикомісію», яка мала спростувати «вигадки про штучний голод». Паралельно із цим КГБ УРСР у співпраці з союзним Комітетом розпочинає розгортання окремої операції під назвою «Фарисеї». У звіті на ім’я Щербицького від 14 березня 1987 року зазначаються певні успіхи в її реалізації: появу публікації в тижневику «New York Times Book Review», яка критикує книгу Конквеста як тенденційну і оперту на доказах, «нав’язаних українськими націоналістами». Згадуються вигідні для комітету статті з критикою фільму «Жнива розпачу» в канадській «The Globe and Mail».

Директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Омелян Пріцак

Проте ці скромні результати були далеко не достатніми для того, аби протиставитися чи принаймні призупинити розгорнуту українцями кампанію. 5 травня 1987 року КГБ інформувало Щербицького: у квітні відбулося підсумкове засідання Конгресу США, яке схвалило доповідь про результати розслідування, що підтверджували штучний характер голоду. «Конгресмени США, що виступили на цьому засіданні — Д. Майк, В. Брумфільд, Б. Гільман та інші — підкреслили «виключну важливість проробленої роботи і цінність доповіді». Зважаючи на це, КГБ рекомендував «враховувати викладену інформацію при підготовці до виїздів за кордон, насамперед представників наукової і творчої інтелігенції, для вчинення аргументованої протидії підривним діям супротивника».

Плакат про Голодомор, випущений представниками української діаспори

Саме 1987 рік можна вважати часом остаточного перелому в медіа-війні між КГБ та українською діаспорою. Кагебістська кампанія з тріском провалилася. 25 грудня  Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю створення УРСР, вже згадав про факт голоду. Наступного року в українській радянській пресі з’являються перші публікації про голод, і їх кількість постійно зростає.

Інформаційну блокаду, утримувану комуністами більш як півстоліття, врешті, було прорвано. Світ та Україна відкрили для себе страшну правду про злочин геноциду 1932—1933 років. А вже незабаром зникла держава, керівництво якої вчинило і ретельно приховувало цей злочин. На руїнах СРСР постала незалежна Україна. Тож справдилися слова Євангелія: «Пізнайте правду, і вона зробить вас вільними!».

Нарис із книги  “Історія з грифом “Секретно” 

2011-11-23 14:23:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар