Ольга Петлюра - Україна Incognita
Андрій Безсмертний-Анзіміров

Есеїст, кінокритик. Проживає в США

Ольга Петлюра

23 грудня 1885 року народилася дружина голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри Ольга Опанасівна Петлюра (до заміжжя — Більська; 1885-1959), активістка Політичної еміграції УНР в Парижі.

Мати української поетеси-емігрантки Лесі Петлюри (1911-1941), яка померла молодою. Про дружину Головного Отамана військ Української Народної Республіки Ольгу Петлюру відомості скупі, тим більше, що С. Петлюра до революції також був малознаним.

Народилася 23 грудня 1885 року в селі Мала Дівиця (нині Прилуцький район на Чернігівщині) в сім'ї вчителя Опанаса Більського. Вона рано осиротіла і виховувалася в будинку бабусі в Прилуках. Тут вона з відзнакою закінчила гімназію й стала вчителькою молодших класів. Через деякий час Ольга приїхала в Київ для продовження навчання на Вищих жіночих курсах. У 1908 році, перебуваючи в гостях у своїх далеких родичів у Києві, познайомилася з Симоном Петлюрою. У 1910 році вийшла за нього заміж. Обвінчавшись, подружжя переїхало спершу в Санкт-Петербург, а потім до Москви.

Сім’я Петлюри брала активну участь у житті української діаспори в Москві: влаштовували концерти, літературні вечори. У 1911 році в них народилася донька Леся. Вихованню доньки Ольга Опанасівна приділяла особливу увагу. З нею розмовляли українською мовою, читали українські книги, прищеплювали українські традиції. У дитинстві Леся носила переважно традиційній український одяг. У 1917 році, незабаром після революції, сім'я Симона Петлюри знову перебралася до Києва. Українська національна революція поставила С. Петлюру на чолі Слобожанського гайдамацького коша та Військового секретаріату Центральної Ради.

Віддаючи належне положенню свого чоловіка, вона намагалася не тільки підтримувати його, але і брати участь у суспільному житті Української Народної Республіки. У січні 1918 року, незадовго до заняття Києва більшовиками, керівництво УНР покинуло столицю. Щоб не обтяжувати чоловіка, Ольга з семирічною дочкою залишилася в Києві. Боротьба за визволення була програна. Коли частина української армії опинилася за дротами у польських таборах, там же опинився й уряд Української Народної Республіки. С. Петлюра був змушений перебувати в Польщі під прибраним ім’ям Степана Могили.

Упродовж півтора років Ольга з дочкою жили під чужим прізвищем, часто змінюючи місце проживання, ночуючи у друзів і рятуючись від переслідувань. У 1919 році друзі Петлюри допомогли його сім'ї переїхати з Києва в Прагу, пізніше в Париж. Оселившись у Парижі, Петлюри гірко бідували. І коли значна частина високих українських урядників та міністрів виїхали за кордон ще у січні 1919 року з великими сумами державних грошей, то Головний Отаман вважав ганебним користатися державним майном персонально. Жив у біді, та не заплямив свою гідність. Щоб заробити на життя, Ольга Опанасівна займалася вишиванням. Частина грошей йшла на навчання доньки, яка займалася з приватними викладачами.

25 травня 1926 року Симон Петлюра був убитий.

Це сильно відбилося на здоров'ї Ольги Опанасівни: вона важко захворіла, почала втрачати слух. На довершення до цього її донька захворіла на сухоти. Вона продовжувала жити з цією хворобою до 1941 року, після чого померла у віці неповних 30 років. Згодом її останки були перенесені на кладовище Монпарнас і поховані по сусідству з могилою батька Симона Петлюри.

Ольга Петлюра померла 23 листопада 1959 року. Вона була похована у сімейній могилі на кладовищі Монпарнас поруч з чоловіком та донькою.

 

 

2015-12-23 10:17:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар