Олександр Колчак - Україна Incognita
Андрій Безсмертний-Анзіміров

Есеїст, кінокритик. Проживає в США

Олександр Колчак

16 листопада 1874 народився вождь Білого руху Колчак Олександр Васильович (1874-1920), вчений-океанограф, один з найбільших полярних дослідників кінця XIX - початку XX століть, адмірал (1918 р.), з 18 листопада 1918 по 4 січня 1920 - Верховний правитель Росії.

Його прізвище аж ніяк не тюркського походження, як сказано в російській Вікіпедії. Колчак – польсько-українське прізвище, що перейшло і до Німеччини. Сам Колчак – українець, нащадок Лук'яна Колчака, сотника створеного у 1803 році Бузького козацького війська, який охороняв кордони Росії по Дністру. Лук'ян Колчак, який отримав земельний наділ в Ананьївському повіті Херсонської губернії, поблизу Балти - прадід О. В. Колчака.

Два сини сотника, Іван і Федір, після смерті батька розділили між собою його маєток. Федір Лук'янович вибрав військову службу і дослужився до чину полковника. Іван Лук'янович продав свою частину маєтку і поїхав до Одеси, де придбав будинок і вступив на цивільну службу. Матеріали ревізії 40-х років XIX століття дали підстави для указу Сенату від 1 травня 1843 року, яким Колчаки були затверджені в потомственному дворянстві і внесені до родовід книгу дворян Херсонської губернії. Іван Лук'янович був батьком багатодітного сімейства: він виховав трьох синів і декілька дочок. Синів звали Василь, Петро і Олександр. Всі вони вибрали для себе військову кар'єру, ставши морськими артилеристами. Молодший син, Петро, дослужився до капітана 1-го рангу; Олександр, від якого взяла початок середня лінія Колчака – поміщиків Тамбовської губернії, закінчив службу в чині генерал-майора.

Батько майбутнього адмірала, український поміщик Василь, син Івана, виховувався в одеській Рішельєвській гімназії, добре знав французьку мову і був шанувальником французької культури. Василь готувався батьками до цивільної служби, але в 1853 році почалася Кримська війна, і Василь вступив на службу в морську артилерію Чорноморського флоту в молодшому офіцерському чині. У ході оборони Малахова кургану відзначився і був нагороджений солдатським Георгіївським хрестом. Чин прапорщика В. І. Колчак отримав, будучи пораненим при обороні Севастополя. Після війни він закінчив Гірський інститут в Петербурзі і був відряджений для проходження практики на Урал, в Златоуст. Аж до відставки він служив тут приймальником Морського міністерства, мав репутацію людини прямої і вкрай педантичної. Був фахівцем в області артилерії, опублікував ряд наукових праць про сталеливарне виробництво, в 1903 році вийшла його книга з історії Обухівського заводу. Сім'я матері О. В. Колчака – Посохових – походила з донських козаків.

 ***

У ніч з 6 на 7 лютого 1920 адмірал Колчак і голова Ради міністрів створеного адміралом Російського уряду Віктор Пепеляєв були розстріляні без суду за постановою Іркутського військово-революційного комітету більшовиків, можливо, що на виконання прямого наказу Леніна, найвищою мірою логічного з точки зору ліворадикального вождя.

2015-11-16 19:09:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар