Олександра Екстер - Україна Incognita
Андрій Безсмертний-Анзіміров

Есеїст, кінокритик. Проживає в США

Олександра Екстер

6 січня 1882 року народилася яскрава представниця європейського кубізму та футуризму Олександра Олександрівна Екстер (дівоче прізвище Григорович, 1882-1949), українська та французька художниця, педагог, сценограф.

З’вилася на світ вона в Білостоку Гродненської губернії. Батько - білорус, мати - грекиня. Невдовзі батьки переїхали до Києва, і Ася, так називали її друзі, стала киянкою. Закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О. Богомазов та О. Архипенко. Серед викладачів був Микола Пимоненко, художник-живописець, академік живопису Петербурзької академії мистецтв, Член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. 1908 року Олександра Григорович одружилася з успішним київським адвокатом Миколою Євгеновичем Екстером. Екстери належали до культурної та інтелектуальної еліти Києва. Кілька місяців художниця провела із чоловіком у Парижі, там навчалася в Академії Гранд-Шом’єр на Монпарнасі.

З 1908 по 1924 рік вона періодично жила у Києві, Санкт-Петербурзі, Одесі, Парижі, Римі та Москві. Її студія живопису на горищі на Фундуклеївській вулиці, 27, нині Хмельницького, була місцем зустрічей інтелектуальної еліти Києва, де працювали майбутні світила світового декоративно-прикладного мистецтва Вадим Меллер, Анатоль Петрицький і Павло Челищев. Там вона приймала поетів і письменників, таких, як Анна Ахматова, Ілля Еренбург і Осип Мандельштам, танцюристок Броніславу Ніжинську і Ельзу Крюгер, художників Олександра Богомазова, Володимира Баранова-Россіне, молодих студентів, таких, як Григорій Козинцев, Сергій Юткевич і Олексій Каплер тощо. 1908 року Олександра Екстер взяла участь у виставці спільно з членами групи «Ланка», організованої братами Давидом і Володимиром Бурлюками у Києві. До Парижа Екстер поїхала за новими враженнями. Але в Паризькій академії навчали того ж, що й у Києві: академічні програми всюди однакові. У Парижі Олександра Екстер була особистим другом Аполлінера, Пабло Пікассо і Жоржа Брака, який познайомив її з Гертрудою Стайн. Там вона й знайшла нову філософію мистецтва. «В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне поєднання європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишиванки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками». Це спогади Аліси Коонен, актриси Московського камерного театру, в якому Олександра Олександрівна поставила свої найкращі вистави «Саломея», «Ромео і Джульєтта». 1914 року вона взяла участь у Міжнародній футуристичній виставці в Римі.

1915 року увійшла до групи художників-авангардистів «Супремус» К. Малевича. Під парасолькою авангарду Екстер стала супрематичним і конструктивістським художником. Не обмежуючись певним рухом, вона була однією з найбільш експериментальних жінок авангарду. Вона живиться багатьма джерелами і культурами з тим, щоб розвивати свій власний оригінальний стиль. Екстер пішла далі за французів. Вона стала абстракціоністкою, на що не зважилися її паризькі друзі Пікассо, Брак, Леже. У своїй київській студії вона навчала абстрактного мистецтва навіть дітей, пропонуючи їм ілюструвати казку не сюжетно, а з допомогою ритмів. Після короткого перебування в Москві упродовж 1921-22 рр. вона з чоловіком 1924 року назавжди виїхала до Франції. У Парижі спочатку стала професором в Académie Moderne. З 1926 по 1930 рік вона була професором в Académie d'Art Contemporain Фернана Леже.

1933 року почала створювати красиві й оригінальні манускрипти (гуаш на папері), можливо, найбільш важливі твори на останньому етапі свого життя. 1936 року художниця взяла участь у виставці кубізму і абстрактного мистецтва у Нью-Йорку і далі мала свої власні виставки у Празі та Парижі. Вона була книжковим ілюстратором для видавничої компанії Flammarion у Парижі з 1936 року до своєї смерті в паризькому передмісті Фонтене-о-Роз (Fontenay-aux-Roses). За останні кілька десятиліть репутація художниці різко зросла, як і ціни її творів.

 

2016-01-06 09:42:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар