NB! - Україна Incognita

NB!

«Передавайте з рук до рук, з хати до хати» - це гасло було розміщене на першій сторінці підпільного націоналістичного часопису «Сурма», а пізніше його можна було зустріти на сторінках багатьох нелегальних видань. Станом на кінець 1920-х років Україна була розділена між кількома державами, проте реальний рух опору існував лише на Галичині, яка перебувала в складі Польщі. В 1929 році різні революційні організації, які ставили за ціль здобуття Української Держави, об’єднуються в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), чи не основою її фундаменту стає Українська Військова Організація (УВО).
Події 1989–1991 років, котрі поклали край пануванню так званої системи соціалістичної співдружності (насправді то була система радянських сателітів) у Східній Європі, вже не перший рік були, є, й, очевидно, будуть предметом зацікавленого аналізу істориків, філософів, політологів та економістів. У цьому контексті доволі повчальним є досвід «безшумного», «тихого» усунення від влади багаторічного керівника соціалістичної Болгарії Тодора Живкова.
Дорогий Яне! Ти будеш дуже здивований, коли побачиш своє українське фото в голландській газеті. Само по собі воно Тебе не здивує, бо воно Тобі добре відоме. Адже це кадр із Твого інтерв’ю, яке Ти давав мені тої далекої теплої осені 1993 року. Не пригадую вже, хто мені сказав, що у Львові перебуває справжній Ван Гог, але зрозуміло, як на мене, журналіста-мистецтвознавця, подіяла магія Твого прізвища. Тим більше, що, як з’ясувалось, Ти теж мистець.
На Закарпатті, вочевидь, немає жодної родини корінних його мешканців, долі яких не торкнувся б смертоносний вир Першої світової війни. Рівно сто літ тому наші діди і прадіди воювали у лавах австро-угорської армії, яка вела кровопролитні бої на Російському, Італійському, Румунському та Сербському театрах військових дій. З теренів історичного Закарпаття на фронти Першої світової було призвано десятки тисяч його жителів. Лише невеликій кількості пощастило, пораненими і скаліченими, повернутися до рідної домівки. Більшість навічно зостала на полях битв за чужі інтереси.
У травні в Україні вшановують жертв політичних репресій – людей, які були репресовані радянськими енкавеесниками і яких червоні кати нищили в ГУЛАГах та Сибірах. На Закарпатті офіційно налічувалось 15 тисяч політичних в’язнів та репресованих. Із них живими залишилося близько 170. Одним із тих, кому довелося пройти через справжнє пекло сталінських концтаборів, є нинішній голова Міжгірської районної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Василь Бряник.
Ще з XVIII століття йде безперервна суперечка навколо Шекспіра, причому сумніви у творчих можливостях людини, яка народилася в провінційному Стратфорді, висловлювалися багатьма видатними поетами і письменниками англосаксонського світу, серед яких — Чарльз Діккенс, Марк Твен і Волт Вітмен. Відверто жорстко висловився з цього приводу й англійський поет-романтик Самюель Кольрідж: «...Чи можливо, щоб автором таких п’єс був такий неук та безпутний геній, яким зображує його сучасна літературна критика?»
Михайло Чайковський (відомий також під іменем Садика Паші) (1804 — 1886) — надзвичайно колоритна постать, політичний та військовий діяч. Він зумів «наслідити» в історії багатьох народів — Польщі, Росії, Сербії, Болгарії, Румунії, Туреччини.
Коротка і, як виглядає, успішна для Росії війна з Грузією у серпні 2008-го ознаменувала собою принциповий переворот у світовій політиці, на який тоді, на жаль, мало хто звернув увагу. Уперше путінська Росія спробувала силоміць відновити контроль над однією з республік колишнього СРСР.
12 квітня традиційно відзначається як «день першої пластової присяги», яку було складено в 1912 році. Український Пласт був не лише школою життя для його юних членів, але й активним чинником визвольної боротьби в першій половині ХХ століття.
Посіяні Володимиром Великим зерна християнського благовір’я вже в першій третині ХІ століття зійшли щедрими посівами. Їх дбайливим примножувачем став його наступник на київському престолі — князь Ярослав Мудрий. Перший руський за походженням київський митрополит Іларіон у своєму славнозвісному творі «Слово про закон і благодать», виголошеному ним над могилою Володимира, згадуючи славетні діла Ярослава, підкреслював, що той «не порушує твоїх, Володимире, уставів, а лише утверджує, не зменшує основ твого благовір’я, а тільки збільшує їх».

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар