NB! - Україна Incognita

NB!

Важливим культурним чинником у Середні віки для слов’янських народів, які прийняли православ’я, а також предків румунів і молдаван була старослов’янська мова, котра спочатку внормовувалася в Болгарії. Цією мовою здійснювалася культурна комунікація в православному слов’янському світі. Тоді вона відігравала приблизно таку роль, як латинська мова в католицьких країнах Європи. Нею перекладалися класичні тексти переважно з грецької мови, а також писалися оригінальні праці. Ці твори не були надбанням лише одного православного народу. Зроблені у ІХ—Х стст. на території Великої Моравії та Болгарії переклади релігійних текстів, а також написані оригінальні твори знайшли поширення в Київській Русі та в інших православних країнах Східної Європи.
Історія Великої Булгарії коротка — всього чверть століття. Хоч перед смертю хан Кубрат заповів синам триматися разом, аби зберегти державу, Велика Булгарія невдовзі розпалася на три частини, що їх очолили сини Кубрата, і стала легкою здобиччю хозарів, яких, окрім території, цікавило ще й населення — самі булгари. Старший син Кубрата Батбаян/Баян, якому належала східна частина батьківщини, скорився каганату й платив хозарам данину.
Незважаючи на так зване велике переселення народів, що припало на середину І тис. н.е. і яке супроводжувалося навалою кочових племен зі Сходу та руйнуванням існуючих культурних осередків у Європі, на українських землях все ж збереглися деякі міста-держави, засновані стародавніми греками. Зокрема це стосується Херсонеса, а також міст Боспорського царства. Всі вони і в плані економічному, і в плані культурному були пов’язані зі Східною Римською імперією (Візантією), яка стала державою, де домінував грецький етнос. Тому зміни, що відбувалися у Візантії, так чи інакше знаходили відгук у Північному Причорномор’ї.
Постать Яна Генрика Юзевського мало знана в Україні. Хоч народився він у Києві (6 серпня 1892 року) і віддано працював на справу польсько-українського порозуміння, досі в українській столиці немає вулиці, названої на його честь. За свою компромісну позицію мав чимало ворогів: радянські агенти безуспішно намагалися вбити його у 1932 році, українські націоналісти – 1934, польські націоналісти – 1942, а комуністи – у 1943. Навесні 1953 року він все ж потрапив до рук спецслужб польської «народної демократії».
З громадянською війною в Іспанії пов’язана одна широко поширена помилка. Вважається, що заколот націоналістів почався з передачі радіо Сеути кодової фрази: «Над усією Іспанією безхмарне (чисте) небо». Проте її в архівах радіостанції не знайдено. Більше того, не існує єдиної версії цієї фрази іспанською мовою. Проте вона стала прозивною, як сигнал до чогось антиурядового.
Порушуючи проблему найдавнішої доби слов´янських народів, бачимо, що з письмовими засвідченнями їхньої історії найбільше поталанило болгарам: далося взнаки сусідство й досить тісні взаємини цього краю з Римською імперією та Візантією – там писання історії було справою державної ваги.
Як і чому західні інтелектуали ставали заручниками власних ілюзій щодо СРСР, і яке це має значення для України?
75 років тому, 4 липня на світанку страчено 22 львівських професорів, деяких членів їхніх сімей та квартирантів. Ще трьох професорів забито трохи пізніше. Участь українців у страті стала предметом численних публікацій та розслідувань. Довгий час акцію приписували батальйонові «Нахтіґаль» під командуванням Романа Шухевича та опікою пізнішого міністра уряду ФРН Теодора Оберлендера. Зараз у більш-менш поважній літературі виконавцем екзекуції вважається айнзацкомандо поліції безпеки «Лемберґ».
Свята Гора Афон, вкрита намистом монастирів і чернечих скитів, велично й загадково здіймається над Егейським морем на краю мису Халкідіки у північно-східній Греції. Ці покраяні скелястими яругами та лісистими долинами смарагдові високості площею 360 квадратних кілометрів ще називають «Садом Богородиці». Коли, згідно з оповідями, прийнявши благодать Святого Духу, Божа Матір рушила разом з апостолами в море у визначене їй жеребом місце – на острів Кіпр, їхній човен бурею прибило до Афонської Гори.
За кілька місяців до випускного гімназію Другу київську українську гімназію імені Кирило-Мефодіївського братства спіткала трагедія. У січні 1918 р. під Крутами загинуло семеро учнів гімназії. Попри трагічні події, життя тривало. Учні гімназії продовжили навчання. І ось 2 червня однокласники «перших кіборгів» отримали свої атестати та відсвяткували завершення студій у гімназії.

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар