NB! - Україна Incognita

NB!

У вівторок у Конґрегаційній залу староакадемічного корпусу Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулась презентація книжки відомого українського історика Володимира В’ЯТРОВИЧА «Друга польсько-українська війна. 1942 – 1947 рр.». Монографія, а слід сказати, що крім цієї праці автор презентував також двотомний збірник документів «Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА», деміфологізує суперечливі, часто спеціально витіснені з історичної пам’яті, питання.
У новому сезоні п’ятничних суспільно-політичних ток-шоу змінилися не лише меблі та декорації. Якщо перед літніми канікулами більше нарікань звучало на адресу Євгенія Кисельова та його «Великої політики», яка помітно поступалася «Шустер Live», то вересень показав: «Великій політиці» робота над помилками вдалася краще. А Савік Шустер, який справляє враження людини, що дуже втомилася від українських політичних реалій, «здувся». Ніби охолонув у шлюбі: він роздратований і навіть завсідникам телевізійної «колоди» складно йому догодити. Ця тенденція взяла гору й минулої п’ятниці, коли на Першому національному та «Інтері» говорили про 70-річчя трагедії в Бабиному Яру. Євгенію Кисельову і гостей вдалося підібрати кращих, і думки в них були цікавіші.
Трагедія Бабиного Яру є болючою в тому числі для українців. З різних причин. І зокрема через тему антисемітизму, яку в Україні постійно штучно підігрівають та намагаються дорікнути цим людиноненависництвом українцям.
Серед іншого, минулої п’ятниці Савік Шустер сказав: «29, 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру нацисти-українські поліцейські розстріляли 33 тисячі євреїв», а потім ведучий поставив на голосування запитання «Чи повинна Україна вибачитися перед єврейським народом за Голокост?»…
Українська історія - у віртуальному світі. Газета «День» представила в інтернеті веб-проект «Україна Інкоґніта».
Тут видання виклало свої матеріали, зібрані за 15 років існування газети, доповнивши їх дописами своїх читачів. У спеціалізованих рубриках - статті авторів «Дня» про українську історію, інтелектуальний календар із найвизначнішими датами. Ексклюзив - розділ «Музеї онлайн» - де можна здійснити віртуальну екскурсію вітчизняними музеями. Також автори проекту пропонують відвідувачам сайту самим долучитись до написання історії України у рубриці - «Інтелектуальна карта».
Артем Жуков, редактор сайта «Україна incognita»:
- Будь-хто зможе зайти на "Інтелектуальну карту" і написати свій допис, тобто описати своє місто чи село. І таким чином долучиться дуже багато українців, і ця історія буде найбільш повна. І тоді в нас не буде питання стояти про фальсифікацію української історії, оскільки самі люди її напишуть.
У Миргороді, зрештою, як і у Львові, немає пам’ятника Миколі Лемику. Хто він? Один iз мільйонів, у кого вцілила фашистська куля... І навіть могили його не знайти. Розстріляли і закопали десь у тюремному дворі або приміській лісопарковій зоні. Навіть історики, що вивчають тему визвольних змагань, Лемика згадують не часто, і то мимохідь, навіть на Галичині, де ім’я його знають більше і значно ширше коло людей. Хоча цей хлопець вартий уваги серйозної — і істориків, і політиків, і філософів, і пересічних молодих людей, що замислюються над сенсом життя
Саме її книжки змінили ландшафт української літератури. Неймовірні зміни впродовж 90-х років, останніх 15 років в українському літературознавстві відбувалися на наших очах. І ці зміни починалися і утверджувалися Соломіїними книжками. Це її книжки зробили Ольгу Кобилянську і Лесю Українку культовими постатями в українській культурі. Це вона запровадила психоаналіз в українському літературознавстві. Сьогодні без її класичного «Дискурсу модернізму в українській літературі» не обійдеться, очевидно, жоден серйозний дослідник української літератури ХХ століття
За пишними ювілейними торжествами якось забули про те, що Україна не голосувала за ухвалення ЗДПЛ, як інші 48 держав (вона утрималася разом із Польщею, Чехословаччиною, СРСР, Білорусією, Саудівською Аравією, Південною Африкою і Югославією), що аж до кінця 80-х років влада СРСР приховувала ЗДПЛ від своїх громадян, а машинописні її копії вилучалися при обшуках як антирадянські матеріали, що самі права людини радянські юристи проголошували «буржуазними вигадками»

   
  • Останні коментарі

    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар