Норман М. Наймарк "Геноциди Сталіна" - Україна Incognita
Україна Incognita » NB! » Норман М. Наймарк "Геноциди Сталіна"

Норман М. Наймарк "Геноциди Сталіна"

Процесор Стенфордського університету Норман М. Наймарк у своїй книзі «Геноциди Сталіна» порівнює сталінські злочини зі злочинами Гітлера
Марія СЕМЕНЧЕНКО, "День"

Процесор Стенфордського університету Норман М. Наймарк у своїй книзі «Геноциди Сталіна» порівнює сталінські злочини зі злочинами Гітлера та доводить, що геноцидом був не лише Голодомор 1932-33 років, а й «розкуркулення», кампанії проти неросійських народів, Великий Терор та інші масові вбивства і знущання.

У 2010 році книга одного із найповажніших західних фахівців з історії радянської доби Нормана М. Наймарка побачила світ у видавництві Прінстонського університету в серії «Права людини та злочини проти людства». Менше ніж за рік її український переклад вийшов у Видавничому Домі «Києво-Могилянська Академія».

«Це не фундаментальне історичне дослідження, це певного роду аргументація, розширений есей, який ви можете прочитати за три-чотири години,» - розповів про свою книгу Наймарк. Проте у невеликій за обсягом книзі автор порушує цілу низку трагічних для України питань, досліджує «історію геноциду й інтерпретації особи Сталіна та його злочинів у контексті цієї історії».

Наймарк вибудовує концепцію, за якою не лише Голодомор 1932-33 років варто вважати геноцидом, а й цілу низку інших злочинів Сталіна. Автор намагається розширити загальноприйняті рамки поняття «геноцид» та провести своєрідну ревізію цього терміну.

Видання починається з аналізу походження та вживання в міжнародній правовій практиці терміну «геноцид», який у 1944 році створив польський юрист єврейського походження Рафаель Лемкін. А у 1948 році була ухвалена «Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього», в рамках якої поняття геноциду значно звузили.

«Лемкін говорив і писав у 1950-х роках про голод в Україні як чіткий приклад радянського геноциду»», - аргументує свою концепцію Наймарк.

«Важливою частиною маєї аргументації є те, що Радянський союз, готуючись до ухвалення конвенції про геноцид, успішно про лобіював виключення із визначення геноциду соціальних і політичних груп. В результаті цього до визначення увійшли лише етнічні, національні, расові та релігійні групи», - пояснює Наймарк, і тут таки додає: «Я запитав себе, а чому лише ці чотири групи мають бути об’єктами конвенції проти геноциду, чому соціальні чи політичні групи не можуть бути такими об’єктами?».

Наймарк пояснює, що книга має на меті «обґрунтувати кваліфікацію сталінських масових убивств у 1930-х роках як геноциду». За його словами, поставлене завдання ускладнюється тим, що «масові вбивства набирали різних форм: інколи це були масові страти, інколи заслання до спеціальних поселень і таборів ГУЛАГу, де сотні тисяч людей померли від, з одного боку, незвично жорстоких арештів, ізоляції та допитів, а з іншого, пекельних умов транспортування, поселення, харчування та примусових робіт».

«Якщо подивитися разом на всі ці епізоди, на ці масові вбивства, то доходимо висновку, що йдеться саме про геноцид, в окремих випадках про геноцидні дії», - запевнив Норман М. Наймарк.

У своїй книзі професор також розглядає формування Сталіна як народовбивці, аналізує певні моменти його біографії, психологічне тло тощо. Також  автор порівнює злочини Сталіна за злочинами Адольфа Гітлера, проводить паралелі між ініційованими ними масовими вбивствами.

«З низки причин Голокост слід визнати найстрашнішим випадком геноциду нашої доби. Тим не менш, не можна ігнорувати паралелі між Сталіним і Гітлером, нацизмом і сталінізмом – їх просто надто багато. Обидва були диктаторами. Обидва вбили величезну кількість людей на Європейському континенті. Обидва вигублювали людей в ім’я трансформативного бачення утопії. Обидва руйнували свої країни й суспільства, винищуючи в них та за їхніми межами колосальну кількість людей», - пише він у висновках.

Книга викликає неабиякий інтерес і серед пересічних читачів, і в наукових колах. Український переклад «Геноцидів Сталіна» якраз на часі, адже тема Голодомору як геноциду в Україні є вкрай гострою, часто спекулятивною та маніпулятивною, а процес осмислення трагічного минулого відбувається вкрай болюче і суперечливо, не без конфліктів.

 

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар