Коли утворився Радянський Союз? - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Коли утворився Радянський Союз?

Коли утворився Радянський Союз?

До обставин виникнення одного історичного міфу
Геннадій ЄФІМЕНКО, кандидат історичних наук, Інститут історії України

У будь-якій країні серед святкових дат важливе місце займають річниці подій, які справили вагомий вплив на формування держави чи встановлення її ідеологічних підвалин. Реєстр радянських свят є яскравим підтвердженням цього. Відзначення фактично кожного державного свята використовувалося радянською владою для зміцнення ідеологічної єдності СРСР і водночас виконувало роль своєрідного пропагандистського символу. Нічого незвичайного у такому підході не було. Хіба що масштаби демонстрацій іноді виходили за межі розумного і на останньому етапі існування СРСР дедалі частіше в очах населення набували карикатурного вигляду.

Протягом існування СРСР перелік загальнорадянських свят змінювався. Деякі з них (день Паризької комуни, день повалення самодержавства) з часом були позбавлені державної уваги. Статус інших, зокрема, Міжнародного дня жінок 8 Березня, навпаки, підвищився. Були й такі свята- символи (1 травня та 7 листопада), відзначення яких стало наскільки важливим для влади, що відведена для них кількість вихідних днів збільшилася з одного до двох. Святкування дня Конституції змінювалося у залежності від діючого на той час Основного Закону, а День Перемоги, зрозуміло, з’явився пізніше. Усі названі свята несли на собі важливе державотворче навантаження й були прив’язані до конкретних подій.

Україна. Революція. Троцький

Особливе місце займали ще дві дати — день Радянської армії і день утворення СРСР, які відзначалися 23 лютого та 30 грудня. По-перше, за всієї важливості названих подій ці дні не були вихідними. По друге, обидві дати не мали безпосереднього стосунку до реальної хронології події, яка відзначалася. Проблема 23 лютого вже неодноразово ставала предметом розгляду істориків, але день утворення СРСР залишився поза їх увагою. У світлі того, що у грудні 2007 р. згадуватимуть про утворення СРСР (85 років — кругла дата) слід завчасно замислитись над деякими обставинами, пов’язаними з цією подією.

Як розчленовували Україну

До 1933 року день утворення СРСР відзначався в липні і свято мало статус вихідного дня. У календарях та довідниках у різні роки воно називалося не завжди однаково. Це міг бути «День заснування СРСР», «День прийняття Конституції СРСР» (1925 р.), і просто «День СРСР» (1928 р.). У газеті «Комуніст» від 1 липня 1928 року, приміром, вживалися обидві назви — святкували і 5-річчя з дня утворення СРСР (стаття Власа Чубаря), і таку ж річницю прийняття Конституції СРСР (ряд інших дописів).

Для абсолютної більшості наших сучасників таке «різночитання» може виглядати як суперечність — мовляв, що ж все-таки святкували — день утворення СРСР чи прийняття Конституції? Сучасник, введений в оману сталінською традицією, помиляється. Протиріччя у цьому випадку немає. Щоб роз’яснити цю думку, а також показати недостатню обґрунтованість тверджень про 30 грудня як день утворення СРСР, вважаємо доречним розглянути певні складові цього сталінського міфу, який пережив весь час існування країни і є живучим дотепер.

По-перше, до сьогодні Конституцію СРСР та Декларацію і Договір про утворення СРСР прийнято вважати різними документами. І, відповідно, у хронології для означення прийняття цих документів вживаються дві різні дати. Такий підхід є логічним для людини початку ХХI століття, оскільки договір про утворення держави (союзу держав) та Конституція за своєю формою, здавалося б, є засадничо різними документами. Реалії нашого часу сприяють поширенню такої думки. Чого варті, приміром, лише проблеми із затвердженням Конституції давно вже існуючого Європейського Союзу. Однак з СРСР усе інакше. Перша Конституції СРСР, на відміну від другої та третьої, мала нетрадиційний вигляд. В одному з довідкових видань 1923 р. так говорилося про її складові частини: «Комісія ЦВК СРСР вирішила об’єднати декларацію і договір про створення СРСР і назвати їх основним законом або Конституцією СРСР». Тобто, перефразовуючи слова відомого поета, можна сказати: «Ми говоримо «Конституція». Маємо на увазі «Договір та Декларацію». На тотожності цих понять неодноразово наголошувалося і в різного роду документах компартійно-радянського керівництва тієї доби.

Сергій Буковський: Розпад СРСР триває

По-друге, традиційним є уявлення, що декларація і договір були прийняті на I з’їзді Рад СРСР 30 грудня 1922 р. Це не так, — ні за формою, ні за змістом. Вже не розглядаючи суперечливість подібної тези самій даті запровадження Конституції (=Договір+Декларація), варто підкреслити: проект Договору, проголосований у грудні 1922 р. «в основному», ні в якому разі не міг вважатися діючим документом. Так само, як, приміром, і будь-який закон, прийнятий законодавчим органом лише «в основному». Разючою є і невідповідність проекту цього документа його кінцевому варіанту. Одні лише зміни у кількості статей у документах свідчать про їх суттєві відмінності. Так, проект 30 грудня 1922 р. складався з 26 статей, український варіант, прийнятий вищими компартійними та радянськими органами УСРР наприкінці травня 1923 р., містив 36 статей, а запроваджений 6 липня 1923 р. та ратифікований 31 січня 1924 р. Договір про створення СРСР (2 липня 1923 р. його попередньо схвалила Президія ВУЦВК) — 72 статті. Це вже не кажучи про появу в кінцевому варіанті від 6 липня 1923 р. цілого ряду важливих нововведень, серед яких, приміром, запровадження Ради національностей.

Мапа Радянського Союзу. З сайта http://savok.name

По-третє, поширеною є думка про те, що всі ключові питання були узгоджені наприкінці 1922 року, а потім настав час для формальних процедур. Аналіз подій першої половини 1923 р., взаємостосунків як серед кремлівської верхівки, так і впливу на прийняття рішень представників «націоналів», перш за все керівництва КП(б)У, змушує спростувати цю тезу. Неузгоджених питань було багато. За зміст Договору, за принципи його укладення точилася реальна боротьба. І зміни у ньому відбулися суттєві, вони не обмежувалися створенням вже названого вище зовсім нового Законодавчого органу — Ради національностей. Більш вагомій перебудові основних засад проекту Договору завадила, передусім, хвороба В. Леніна, нерішучість Л. Троцького, гнучкість Й.Сталіна. Але це вже тема іншої розмови.

По-четверте, у свідомості наших сучасників не виникає заперечень дата прийняття Конституції СРСР — 31 січня 1924 року. Ця дата, безумовно, реальна. Але формально в той день було ратифіковано вже діючий документ. До чинного Договору про створення СРСР (основної частини чинної на той час Конституції) було внесено лише дві незначні поправки (до переліку автономій ЗСФРР, що мали представництво в Раді Національностей, було додано Нагорний Карабах та Нахічеванську АСРР та уточнено порядок обрання Президії ЦВК СРСР). Зауважимо, що на подальших з’їздах рад СРСР вносилися значно суттєвішi поправки.

Замах, якого не було

Щоб переконатися у відсутності реальних аргументів на користь 30 грудня, автор проаналізував ставлення до цієї проблеми тодішньої преси та керівних органів УСРР. Перегляд газет першої половини 1923 р. зумовив такий висновок: про СРСР як існуюче державне утворення не йшлося. Винятком з цього правила стали опубліковані за свіжими слідами I Всесоюзного з’їзду рад матеріали в центральній пресі. Так, справді, 31 грудня 1922 — 1 січня 1923 (спарений номер) «Известия» писали про створення СРСР як про доконаний факт. Таку поспішність можна пояснити як аналізом рішень Х Всеросійського з’їзду рад, який відбувся напередодні Всесоюзного, так і сталінською позицією з цього питання. Адже Й. Сталін, який був прихильником негайного створення СРСР, був основним доповідачем на обох з’їздах. На Х Всеросійському з’їзді рад його доповідь отримала схвалення, а персональний склад делегатів I Всесоюзного з’їзду рад ненабагато відрізнявся від Всеросійського. Але рішення цих з’їздів мали різну спрямованість. 30 грудня генсек запропонував делегатам I Всесоюзного з’їзду рад «з притаманною комуністам одностайністю» ухвалити Декларацію і Договір про утворення СРСР як завершені документи. Однак така пропозиція суперечила рішенню грудневого 1922 р. пленуму ЦК РКП(б) і делегатами з’їзду прийнята не була.

«Неконтрольований розпад СРСР призвів би до мільйонів жертв»

Надалі такого роду помилок у центральній пресі не допускалося. Ще більшою мірою це стосується української преси — до липня 1923 р. про існування СРСР не йшлося. Щоправда, іноді в окремих постановах, що надходили з Москви (а радянська федерація існувала й до 1922 р.), випливала абревіатура «СРСР», але проти подібних випадків категорично і офіційно, через своє Постійне представництво при уряді РСФРР, протестувало керівництво УСРР. Важливою у цих нотах протесту була незгода з розповсюдженими в Москві поглядами на СРСР як нову форму російської держави — з Харкова нове державне утворення бачилося по іншому. Наголосимо — випадки вживання назви СРСР (а відповідно твердження про заснування СРСР 30 грудня 1922 р.) українська сторона вважала незаконними, про що сповіщала Кремль в своїх офіційних документах. І в Кремлі з цим погоджувалися.

Чому сталося вбивство голодом

Іншим беззаперечним доказом міфічності дати 30 грудня є такі факти. Через тиждень після прийняття Конституції СРСР (а відтак і набуття чинності Договором про утворення СРСР), 13 липня 1923 р., Президія ЦВК СРСР прийняла відозву до всіх народів і урядів світу. У ній сповіщалося про створення СРСР, про те, що вищі органи влади та управління нового державного утворення почали роботу. Тобто керівні органи новоствореної держави констатували, що датою її створення стало 6 липня 1923 р. Саме відтоді почали діяти загальносоюзні законодавчі органи влади, було створено основний виконавчий орган влади СРСР — РНК СРСР. Водночас були ліквідовані ті республіканські наркомати, які засвідчували формальну незалежність республік. В Україні передусім це стосувалося Наркомату закордонних справ. Дата 6 липня постановою Президії ЦВК СРСР від 3 серпня 1923 року була визнана святковим днем на всій території СРСР.

Вождь з характером

Звичайно ж, можна говорити, що де-факто більшовицька централізована держава утворилася значно раніше і по суті в жодну з названих дат мало що змінилося. Така думка не викликає заперечень. Однак не піддається сумніву і той факт, що сама назва держави — Союз Радянських Соціалістичних Республік — мала слугувати підтвердженням рівноправності і взаємоповаги республік, що увійшли до її складу. Додамо, що назва держави не змінювалася протягом усього часу її існування. На відміну від назви керівної партії. Але на ХII з’їзді РКП(б), що відбувся у квітні 1923 року (коли, як це прийнято вважати, вже СРСР вже існував), пропозиція перейменувати партію була відхилена саме через те, що СРСР ще не створено. Твердження про Радянський Союз як новий тип держави стало своєрідним пропагандистським кліше протягом всього часу його існування. Усе перелічене свідчить про увагу до формальних сторін створення СРСР. Тож цікавість до дати створення нової держави не виглядає зайвою.

Про романтизацію творчості поета в злочинному світі

Нова держава мала форму добровільного союзу республік. Тому для українського керівництва була важливою демонстрація самостійного шляху республіки до СРСР, головним засобом якої стало друковане слово. Зауважимо, що нерідко у довідковій та професійній літературі 1920 х рокiвдата 30 грудня навіть не згадувалася. Так, в серії статистико-економічних довідників УСРР в 1920-х серед передумов утворення СРСР згадувалася ст. 4 Конституції УСРР 1919 р., де говорилося про «тверду рішучість» УСРР «увійти в склад єдиної міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки, як тільки утвориться умови для її виникнення». Містилися там також посилання на інші угоди та постанови, але жодної згадки про проект союзного договору від 30 грудня, як і на будь-які проекти рішень, там немає.

Аналіз ювілейних (до 10 їрічниці Конституції СРСР) брошур, виданих у Москві у 1933 році, спонукає до висновку, що саме тоді було вирішено «змінити» дату утворення СРСР і «роз’єднати» утворення СРСР і запровадження Конституції. При цьому день Конституції СРСР ще лишався за 6 липня. Перші спроби робилися поспіхом і неякісно. Так, приміром, у книзі директора Інституту національностей при ЦВК РСФРР С. Диманштейна наголошувалося на тому, що СРСР було створено 30 грудня 1922 р. Але поряд з цим говорилося, що створений Сталіним Наркомат національностей проіснував «до створення СРСР в 1922 році, до організації Ради національностей ЦВК СРСР». Нагадаємо, що у проекті від 30 грудня 1922 р. не було навіть згадки про цей орган. Та й будь-який дослідник національного питання без вагань скаже, що Наркомат національностей РСФРР існував до літа 1923 р.

Занепад комунізму. Що далі?

Взята Сталіним на власний розсуд дата створення СРСР досі «живе» в головах наших співвітчизників. Склалося так, що запроваджений під час Голодомору міф до цих пір поширений навіть серед професійних істориків. Тривалу життєвість. «загальновизнаної» дати утворення СРСР не можна пояснити лише пануванням тоталітаризму в СРСР. Важливим чинником існування цього міфу є та обставина, що жоден з активних учасників формування СРСР не дожив до кінця 1980-х рокiв, коли впала «залізна завіса» і став можливим плюралізм думок у дослідженні минулого. Всі опоненти Й.Сталіна в питанні створення СРСР були репресовані ще до початку війни з Німеччиною. «Української радянської» еміграції просто не існувало. Тобто це питання було просто нікому підняти, увага істориків зосередилася на інших проблемах української історії.

У 1922 р. Й.Сталіну, незважаючи на всі спроби, не вдалося завершити створення СРСР. Йому довелося навіть піти на значні поступки національним республікам. Однак із встановленням тоталітаризму ці недоліки було ліквідовано — централізацію країни посилено, дату створення СРСР змінено. Й.Сталін особисто редагував основні історичні праці в 1930-х роках, контролював він і пропаганду та агітацію. З допомогою цих засобів в свідомість мас була введена бажана «батьку народів» дата. Таке триваюче донині забуття дати, яка протягом 10 років була в СРСР «червоним днем календаря», свідчить про величезні можливості тоталітаризму у формуванні свідомості підвладного населення. Новий підхід знайшов своє відображення і у відомому «Кратком курсе истории ВКП(б)». Потрібно нарешті відійти від цієї міфологеми. Настав час відмовитися від сталінського бачення проблеми утворення СРСР і звернутися до більш ретельного аналізу джерел.

2007-07-06 09:56:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар