Історія і "Я" - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я"

Історія і "Я"

Останні статті розділу
Автор: Сергій ЦИГАНКОВ, "День"  0
Автор: Юрій АНДРУХОВИЧ, "День"  0
325 р. приніс найфундаментальніший розкол в середині християнства – богослови розділилися на католиків і православних. Цей розкол ознаменований прийняттям християнського Символу віри, який, щоправда, різнився деякими основними положеннями католицької і православної віри.
Основні суперечки точилися з приводу відліку часу. Аргументація богословів стосувалася дня народження Ісуса Христа. Найбільший прорив у цьому питанні належить руці середньовічного ченця-історика Діонісія Малого, що проживав у римському монастирі. Ченець працював над складанням календаря і наводив дані про те, що Ісус народився 25 грудня 753 року, одна сучасні науковці цю інформацію спростовують.
Стаття стосується процесу прийняття релігійними конфесіями християнської традиції григоріанського календаря. Усі конфесії, окрім православної повністю прийняли цей календар. Православні ж богослови, віддаючи шану старому стилю, користуються двома видами календаря – світським і церковним
Автор: Клара ГУДЗИК, "День"  0
Автор:  0
Всесвітньо визнаний український кінематографіст Кіра Муратова (відома за фільмами «Мелодія для шарманки», «Чеховські мотиви», «Астенічний синдром» та багатьма іншими картинами) не визнає жодних академічних калсифікацій. Відома режисерка відзначається тою характерною рисою відчуженого погляду філософа, якого так не вистачає багатьом сучасним митцям. Вона намагається відходити від академічних рамок кінематографу, створюючи авторське кіно, і підкріплює це тезою: «Гармонія не є рівновагою. Щось мусить порушувати симетрію, порушувати закони. Лише тоді це зачіпляє. Від академізму віє нудьгою».
Кіра Муратова дійсно може бути зарахована до режисерів-інтелектуалів, які водночас є також філософами, бо розглядають не суспільство, але людину загалом. Про це та інше сама режисерка розповіла в інтерв’ю кореспондентові газети “День».
Автор: Наталя ВЛАЩЕНКО  0
Антонієві печери є як у Києві, так і у Чернігові. У Чернігові вони представляють собою печерний комплекс ХІ — ХІХ ст. у Болдиних горах. Перекази свідчать про те, що один із святих православної церкви, церковний діяч Київської Русі Антоній Печерський викопав на цьому місці підземні ходи і збудував на цьому місці монастир. Про це читаємо в Іпатіївському літопису. Традиційно, печери слугували не тільки для проведення служби, але й були місцем порятунку людей від татаро-монголів в часи Середньовіччя.
Підземний Всесвіт, як наближення до чогось таємничого і сакрального, завжди овіяний міфами різного ґатунку. Часто можна зустріти розповіді про привидів, духів, які, нібито охороняють печери. Можна сказати, що більшість старовинних споруд викликають цікавість саме завдяки чисельним свідченням про надприродні явища, які там, нібито, мають місце.
Коментарі про історичні події, що відбувалися у печерах та про міфи, що з ними пов’язані дає коментарі завідуючий відділом печер Чернігівського архітектурно-історичного заповідника Володимир Руденок.
Автор: Сергій КОЛЕСНИК, журналіст  0
Автор: Володимир НЕРОД, Інститут історії України НАН України  0
Автор: Анатолій ЛЕМИШ  0
Автор: Олексій ЗОТИКОВ  0
Автор: Марія ДМИТРІЄНКО, зав. відділом, Юрій САВЧУК, старший науковий працівник Інституту історії України НАНУ  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар