Історія і "Я" - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я"

Історія і "Я"

Останні статті розділу
Ще чеський вчений Любомир Нідерле показав, що праслов’янська спільнота склалася між Віслою та Дністром, де споконвіку пліч-о-пліч мешкали й біляві «нордійці», і чорняві «альпійці», і різні змішані варіанти, єдиною спільною рисою яких було відносно широке обличчя. Отже, праслов’янам, як, до речі, і прагерманцям чи, скажімо, предкам сучасних романських народів, ніколи не була властива «расова чистота».
Антропологічні відмінності між окремими слов’янськими племенами посилились під час колонізації ними Центральної, Східної та Південної Європи в V — VI ст.: асимілюючи місцеву людність, вони перебирали її фізичні риси, змінювали власний генофонд. Цим і пояснюється морфологічна неоднорідність населення Русі-України, де на початку II тис. виокремлювалося принаймні чотири антропологічні варіанти, що їх у фаховій літературі називають «типами».
Автор: Сергій СЕГЕДА, кандидат історичних наук  0
Фільми, які ставив Леонід Биков, і фільми, в яких він знімався, за всього бажання, важко назвати кіномистецькими шедеврами. Проте мало не всі вони ставали свого часу подією і феноменом духовного життя суспільства — того суспільства, яким уже воно було, і того духовного життя, яке в ньому відбувалося. Це хоча б засвідчують приголомшливі цифри кінопрокату, про які марно мріяти сучасним кінематографістам: «Доля Марини», 1954 р. — 37,9 млн. глядачів; «Максим Перепелиця», 1956 р. — 27,8 млн.; «Альошчине кохання», 1961 р. — 23,7 млн.; «Ати-бати, йшли солдати...», 1977 р. — 35,8 млн. У 1950 — 1960-х роках Биков грав на сцені Харківського українського драматичного театру імені Т. Шевченка. А в кіно — в Ленінграді, Москві та Києві — майже одразу і майже завжди виконував головні ролі. Саме він робив ці фільми, хоча й не був їхнім режисером. А потім, коли вже став режисером, обов’язково продовжував робити свої фільми як актор
Автор: Володимир ВОЙТЕНКО,«Кіно-Коло»,спеціально для «Дня»  0
Автор: Віктор ГУСЄВ, Юрій КАЛИНЦЕВ, кандидати історичних наук  0
Луцький замок або Замок Любарта, безсумнівно, є культурним осередком Луцька. Будувався замок майже 100 років – з 1350 до 1430, хоча багато його частин з часом добудовувалися та змінювалися. Так, наприклад, постійно насипалася нова підлога, через те, що замок регулярно осідав.
У 1331 році син Великого князя литовського Гедиміна Любарт одружився із дочкою Великого князя Галицько-Волинського князівства Андрія II Юрійовича Агрипіною. У 1340 році він став Великим князем Галицько-Волинського князівства. Приблизно в той час починаються масштабні роботи із реконструкції укріплень фортеці, які на той час були дерев’яними. На території замку існував храм Іоанна Богослова, що підкреслює важливість духовного осередку в місті Луцьк. Нині від славного колись храму в Луцькому замку залишився тільки фундамент, над яким споруджено простий павільйон, щоб не псувалася цегляна кладка 800-річної давності.
Автор: Олег ПОТУРАЙ, «День»  0
Автор: Анатолій ВЛАСЮК  0
Автор: Геннадій ОНИЩЕНКО  0
Чого ми не знали про Скоропадського? Він належав до однієї з найстаровинніших українських козацько-шляхетських родин. Його прапрапрадід Іван Ілліч Скоропадський був гетьманом України після Мазепи, а прапрадід Яків Михайлович — останнім в історії козацької України генеральним бунчужним. Його батько, полковник гвардії, воював на Кавказі, а потім брав активну участь у громадському житті Чернігівщини як предводитель дворянства Стародубського повіту. Мати належала до старовинного роду Миклашевських, які вели своє геральдичне древо від великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха та українського-литовського князя Гедеміна. У 12 років гетьман залишається сиротою, хлопчика беруть до Петербурзького пажеського корпусу, який він закінчує 1893 року. Розпочинається блискуча військова кар’єра Павла Петровича. Він добровольцем іде на російсько-японську війну, після якої стає флігель-ад’ютантом імператора Миколи II, із 1910 року — командиром Фінляндського драгунського полку, з 1911 — лейб-гвардії Кінного полку, а в березні 1912 отримує звання генерал-майора і зараховується до Імператорського полку.
Автор: Станіслав БУШАК  0
Автор: Віктор ГУСЄВ, Юрій КАЛІНЦЕВ, кандидати історичних наук, Національний університет імені Тараса Шевченка  0
Автор: Віктор ГУСЄВ, кандидат історичних наук  0
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар