Історія і "Я" - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я"

Історія і "Я"

Останні статті розділу
Автор: Віктор ГУСЄВ, Юрій КАЛИНЦЕВ, кандидати історичних наук  0
Автор: Микола НЕКИГА, мистецтвознавець  0
Автор: Ігор ВИННИЧЕНКО, директор Інституту досліджень діаспори  0
Автор: Сергій ГЕЙКО, вчитель історії, м. Берислав Херсонської області  0
Сходження Івана Виговського на вершину політичної влади в Україні в серпні 1657 р. більше нагадувало Голгофу випробувань. Новий правитель успадкував від свого попередника не лише народжену в запеклій боротьбі Українську козацьку державу, а й складний клубок нерозв'язаних проблем і протиріч. Польська шляхта вперто не бажала визнавати незалежність українських земель і більша її частина, передовсім та, що до 1648 р. мала родові маєтності «на східних кресах», воліла ліпше вмерти в боротьбі за них, аніж змиритися з їх втратою.
Не виправдала сподівань українських політиків й угода з московським царем 1654 року. Визнання Богданом Хмельницьким зверхності царя відштовхнула від нього кримського хана, котрий перейшов у табір ворогів.
За таких умов із початком 1658 р. провідні ролі в уряді Виговського починають відігравати прозахідні політики — Ю.Немирич, П.Тетеря, І.Груша, Г.Лісницький, зусиллями яких розпочинається інтенсивний українсько-польський діалог.
Автор: Віктор ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, Інститут історії НАН України  0
Андрію Войнаровському, майбутньому осавулу гетьмана Мазепи, пощастило, хоча його дитинство й юність не можна назвати безхмарними (змалку був позбавлений і батьківської опіки, і материнської ласки).
Його батько, Ян Войнаровський, був шляхтичем Київського воєводства, нащадком знатного козацького роду (родичем відомого правника Юрія Немирича) і водночас католиком за віровизнанням, певний час — послом до польського сейму. Можливо, саме релігійні суперечки стали причиною його швидкого розриву з матір'ю Андрія, Олександрою Степанівною Мазепою- Колядинською, теж знатного козацького походження. Сина дуже рано забрали від батька. Але хлопчику пощастило: його виховання взяв на себе рідний дядько, брат його матері гетьман України Іван Степанович Мазепа. Удари долі не оминули хлопчика. 1695 року, коли йому було 6 років, помирає мати. Але гетьман Мазепа відчував себе зобов'язаним подбати про належну освіту небожа, до якого відчував усе більшу батьківську ласку (гетьман, як відомо, не мав дітей)
Автор: Ігор СЮНДЮКОВ, спеціально для «Дня»  0
Автор: Віктор ГУСЄВ, Юрій КАЛІНЦЕВ, кандидати історичних наук  0
Автор: Михайло АКСАНЮК, «День»  0
Автор: Сергій КОТ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ  0
Автор: Тарас ДИШКАНТ, спеціально для «Дня»  0
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар