Ярослава Бандера - Україна Incognita
Андрій Безсмертний-Анзіміров

Есеїст, кінокритик. Проживає в США

Ярослава Бандера

14 вересня 1917 року  народилася дружина і соратниця Степана Бандери Ярослава Василівна Бандера (уроджена Опарівська; 1917-1977, Канада) — суспільна і політична діячка, член ОУН (Організація українських націоналістів). Була спортсменкою, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Член Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 року.

Народилася у Сянку. Батько — греко-католицький священик Василь Опарівський, його дружина Юлія Ганковська, дочка шкільного інспектора. Незабаром після народження Ярослави її батько став капеланом в Галицької армії (УГА) — регулярної армії Західно-Української Народної Республіки і загинув в Бережанах під час Польсько-української війни (тривала з 1 листопада 1918 по 17 липня 1919). Мати, Юлія Ганківська, була донькою шкільного інспектора, працювала вчителькою і 26 липня 1944 була застрілена, вірогідно, бойовиками Армії Людової. Її брат Лев був розстріляний німцями в 1942 в Жовкві.

У 1936 році Ярослава закінчила жіночу гімназію ім. Емілії Платер у Сянку, потім середню школу в Коломиї. У школі використовувала прізвище матері — Ярослава Ганковська. Вона продовжила навчання в Технічному університеті Львова, де в 1936 році приєдналася до ОУН. За участь в українських студентських маніфестаціях у Львові в квітні 1939 року Ярослава була заарештована. До того моменту вона вже була активісткою ОУН. Через кілька днів після нападу Німеччини на Польщу заарештований до того часу поляками за свою діяльність Бандера, скориставшись тим, що польська тюремна  адміністрація покинула місто, вийшов на свободу разом з рештою українських патріотів. Потай, путівцями, намагаючись уникати зустрічей з німецькими, польськими і тим більше радянськими солдатами, колишній в'язень із невеликою групою прибічників вирушив до Львова. У листопаді 1939 року Бандера на деякий час виїхав до Словаччини для лікування ревматизму, який значно посилилася в період ув'язнення у польських тюрмах. 10 лютого 1940 року він повернувся до Польщі, де скликав у Кракові деяких лідерів ОУН Галичини і Прикарпаття і, оголосивши себе законним наступником Коновальця, убитого в Роттердамі, на посаді глави організації, а також створив Революційний Провід ОУН.

Тут, у Кракові Ярослава Опаровська, якій було 23 роки, і познайомилася в 1940 році з майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою. Тут же, в греко-католицької церкви Воздвиження Хреста Господнього (внесена до реєстру охоронюваних пам'яток) відбулося їхнє вінчання. Вінчав їх о. Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 році в Освенцімі), весілля «була скромною і без алкоголю». Через загрозу арешту німцями і після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава переїхала з чоловіком до Варшави, де вони жили під вигаданим гуцульським ім'ям в квартирі, знятої для них Миколою Лебедем.

На початку 1941 року Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова і відвідали її рідне місто. 22 травня 1941 року агенти НКВС заарештували батька Степана Бандери священика Андрія Бандеру, розстріляного ними в Києві 10 липня 1941 року. 26 травня 1941 Ярослава народила у Сянку чоловікові першу дочку — Наталю.

Після закінчення Другої світової війни Ярослава Бандера з дочкою та сином опинилася в Радянській зоні окупації Німеччини, де вони проживали під вигаданими іменами. У 1948-1950 роках вони жили в таборі для біженців, а з початку 1950-х років — в селі Брайтбрун (Breitbrunn, Баварія, американська зона). У 1954 році родина остаточно переїхала до Мюнхена, де на той час уже жив Степан Бандера.

У шлюбі у Степана і Ярослави народилося троє дітей: Наталія, Андрій та Леся.

Після того, як в 1959 році Бандера був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським, Ярослава з дітьми восени 1960 року переїхала з Німеччини в Торонто, де працювала в різних українських організаціях. Померла і похована в Торонто.

 

2015-09-14 22:05:00
   


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар