Батько мазохізма Леопольд фон Захер-Мазох - Україна Incognita
Україна Incognita » Історія і "Я" » Батько мазохізма Леопольд фон Захер-Мазох

Батько мазохізма Леопольд фон Захер-Мазох

Найбільше у своєму житті він боявся забуття
Ярина КОВАЛЬ, "День"

Сьогодні можна тільки припускати, з чого усе почалось. Але такий день у житті малого Леопольда був ­ день, коли він, перебуваючи в гостях, підглянув бурхливу любовну сцену.

І можливо, вона так би й загубилася серед дитячих спогадів про хлопця, коли б його не спіймали на гарячому та добряче не відшмагали. Сором, біль, насолода, які він тоді пережив, зіграли не останню роль в майбутньому народженні особистості, котра сьогодні викликає до себе неоднозначне ставлення в широких суспільних верствах.

Отож, Леопольд фон Захер­Мазох. Спочатку перспективний науковець, а згодом ­ відомий журналіст і письменник. Автор комедій, новел, повістей та романів. Творець властивого багатьом його творам образу "демонічної жінки з нагайкою", котра усіляко підпорядковує собі представників сильної статі. Варте уваги: жінки, котра верховодить не духовно, а має право на владу з добровільної згоди чоловіка, жінки, котра сягає такого рівня самоцінності, який мужчині, на погляд письменника, взагалі недоступний. Добрий психолог, тонкий знавець перверсійної (інакше кажучи, збочинської) пристрасті. Доброзичливо визнаний багатьма славетними письменниками - Генріком Ібееном, Емілем Золя, Віктором Гюго, гі де Мопассаном та іншими. Володар французського ордену Почесного легіону та подарованого критиками титулу "малороського Тургєнєва".

Загалом людина, чиє ім'я дало найменування окремому явищу в нашому житті, суть якого зводиться до активно­агресивної поведінки в любовному акті жінки та пасивно підпорядкованого мужчини. А означив це явище терміном "мазохізм" віденський психіатр та судово­медичний експерт Ріхард фон Крафт­Ебінг у книзі "Нові дослідження в галузі сексуальної психопатії", що побачила світ 1890 року. Спричинило такий погляд вченого те, що "фон Захер­Мазох дуже часто робить цю зовсім недосліджену наукою перверсію предметом зображення в своїх романах та новелах".

Є ще один вагомий штрих особистості цього чоловіка: Захер­Мазох першим відкрив світові реальне життя простих людей Західної України, тоді частини Австро­Угорської імперії. Вважаючись австрійським письменником і здобувши всезагальне визнання, він, зокрема, з нагоди 25­ліття своєї літературної діяльності скаже: "До того часу, поки Господь дарує мені життя і здоров'я, матиму мужність боротися за нашу країну й український народ".

Леопольд фон Захер­Мазох народився 27 січня 1836 року на сучасній вулиці Коперника в самому центрі Львова. Тут його батьки ­ директор Львівської поліції Леопольд Захер та донька професора й тодішнього ректора Львівського університету Франца фон Мазоха, об'єднавши свої прізвища в одне, прожили до часу, поки їхньому єдиному синові Леопольду­молодшому не виповнилося 12 років. Правда, не свідчить про це сьогодні ні меморіальна таблиця, ні якась наша відзнака. Зрештою, не особливо посвячені в біографію письменника і його сучасні земляки.

А втім, саме у Львові та його околицях пробудилася в майбутнього письменника любов до цієї землі та українців. Справа в тому, що малий Леопольд був дуже кволим і хворобливим, психічно неврівноваженим, отож батьки не покладали великих надій на те, що він житиме. Але віддавши сина годувальниці, українській селянці Гандзі в підміське село Винники, вони тим самим врятували його не лише фізично, а й розвинули духовно. Гандзя виходила хлопця, збудила його уяву завдяки постійним мандрам у світ пісень, казок, легенд, прищепила йому любов до української мови. Згодом, уже будучи письменником, Леопольд фон Захер­Мазох багато з почутого з вуст улюбленої годувальниці вплете у канву своїх німецькомовних новел, які подарують йому загальне визнання.

Земляки, правда, бачитимуть його вагу передовсім в іншому. Відомий на той час журналіст і письменник Левко Сапогівський так писатиме в часописі "Зоря" у 1880 році про автора "Дон Жуана з Коломиї", "Капітулянта", "Місячної ночі", "Галицьких образків" та інших творів: "Захер­Мазох перший з чужинців звеличив наш народ з такою любов'ю, якої тяжко навіть межи нашими авторами знайти".

Зі Львова родина Захер­Мазохів переїхала до чеської Праги (де Леопольд­молодший закінчив гімназію та університет), а потім ­ до австрійського Грацу (в якому захистив дисертацію з історії, став приват­доцентом і розпочав літературну діяльність).

- У 1860 році Леопольда фон Захер­Мазоха запросили читати лекції з історії у Львівському університеті, що підтверджують також літературні енциклопедії Німеччини та Австрії, ­ розповідає мені викладач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського держуніверситету ім. Івана Франка, перекладач творів Мазоха українською Наталка Іваничук, якій кореспондент "Дня" і завдячує основною документальною частиною представленого матеріалу. ­ І хоча однозначної думки серед науковців немає, прийняв він запрошення чи ні, усе ж, імовірно, що так, адже часто знаходимо його враження від галицької землі саме дорослого чоловіка, а не хлопчака. І цілком можливо, що саме львівська сходинка була останньою в Захер­Мазоховій кар'єрі науковця та педагога. Хоча відповідь на це запитання можна розшукати лише в особистому архіві письменника, який зберігається у Відні.

Потім був 1872 рік і публікація французькою мовою повісті "Дон Жуан з Коломиї" в популярному паризькому журналі "Ревю дю дьо монд". І саме від часу, коли журнал потрапив до рук читачів, ім'я Леопольда Захер­Мазоха стає сенсаційним не лише в Німеччині, а й усій Європі. Його новели активно друкують, а сам письменник неухильно йде до вершини своєї слави.

Утім, не судилося йому рухатися в творчості "все вище й вище". Того ж року, коли "Ревю дю дьо монд" публікував його "Дон Жуана", Леопольд фон Захер­Мазох одружився з донькою дрібних фабрикантів та своєю палкою прихильницею Авророю фон Рюмслін. Можливо, цей крок був несподіванкою і для нього самого, бо належав до людей, котрі часто закохуються і навіть укладають з окремими коханками кабальні для себе сексуальні угоди, утім ­ не шлюби. Але Аврорі вдалося те, чого не вийшло в інших жінок: Леопольд фон Захер­Мазох став її чоловіком. Марнославна, жадібна до грошей, одягу та візитів у вищі суспільні касти, Аврора також починає писати, взявши собі псевдо "Ванда фон Дунаєва" від героїні Мазохового твору "Венера в хутрі". Згодом вони уже разом підписуються під низькопробними новелками прізвищем Захер­Мазох, не зазначаючи ім'я.

­ Непомірні вимоги дружини привели письменника до злиднів і змусили зайнятися звичайним заробітчанством, ­ продовжує розповідь Наталка Іваничук. ­ Він опустився до рівня порнографії і почав писати низької літературної якості новели, одягаючи своїх героїнь у колоритні гуцульські кацабейки та хустки і присмачуючи розповідь батогами та канчуками. У той час його й охрестять "батьком однієї перверсії". Довівши Леопольда фон Захер­Мазоха "до ручки", Аврора покине його, залишивши згодом по собі неоднозначну "Повість мого життя", яка користуватиметься серед читачів великим попитом. А сам письменник одружиться з молодшою за нього на 20 років гувернанткою своїх дітей, з якою проте теж не зазнає щастя. Незважаючи на пишномовні некрологи у пресі, колись відомий і славний письменник Леопольд фон Захер­Мазох відійде з життя непоміченим європейською громадськістю. А найбільше у своєму житті він боявся забуття...

Р.S. Перші переклади творів Захер­Мазоха українською мовою з'явилися в 1994 році. Журнал "Всесвіт" тоді опублікував повість "Дон Жуан з Коломиї" (переклад з німецької Наталки Іваничук) та "Жіночі образки з Галичини" (переклад з німецької Івана Герасима). Напевно, за вийнятком ще кількох коротеньких новелок ­ цей і все, з чим може на сьогодні ознайомитися український читач. До слова, шанувальники творчості письменника скоро матимуть приємну несподіванку: Наталка Іваничук зараз працює над перекладами творів Захер­Мазоха, пов'язаними з Галичиною. Вони вийдуть друком окремим томом обсягом 300 сторінок у видавництві "Літопис".

1998-02-06 18:18:00
   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар