Архів - Україна Incognita
Архів

У пошуках київських флюгерів

Живучи в урбанізованих лещатах переобтяженого центру столиці, в режимі транспортного пресування, багатолюдності, зізнаюся, все одно люблячи це все, та потрапляючи в тиху напівсонну пишність природи, що ще не прокинулася, немовби з розгону налетівши на тишу юної весни, мимоволі завмираєш — як гарно! Потім, прогулюючись Оболонською набережною, мимоволі повторюватиму і повторюватиму одне і те саме — як гарно! Навіть занервувала — про що ж писатиму при таких зітханнях...

Рожевощокий weekend. Оболонська набережна

Живучи в урбанізованих лещатах переобтяженого центру столиці, в режимі транспортного пресування, багатолюдності, зізнаюся, все одно люблячи це все, та потрапляючи в тиху напівсонну пишність природи, що ще не прокинулася, немовби з розгону налетівши на тишу юної весни, мимоволі завмираєш — як гарно! Потім, прогулюючись Оболонською набережною, мимоволі повторюватиму і повторюватиму одне і те саме — як гарно! Навіть занервувала — про що ж писатиму при таких зітханнях...

Пауза весняного наїву

Думки незачесані, незавершені, часом хаотичні, одним словом, міські, а вони своєю скуйовдженістю лише підсилюють жорсткість постійного новинарного ряду, поступово, відчула це виразно, затихали, як буває, коли перестаєш шукати вітер, якого ще начебто немає. Зелений коридор лісу почав придивлятися до нас, і цей момент спокою потужний потік пориву, що тільки-но народився, так штовхнув, що могла і не встояти. Силач не переймається — штовхнув і полетів далі, але стала відразу зрозумілою тональність прогулянки, з її легковажною вологістю і стриманістю, залишивши в пам’яті ніжність весняного наїву, який планувався.

Місто, яке дарує геніїв

Галицько-Волинський літопис згадує про Кременець 1227 р. Нині невелике, затишне і напрочуд зелене місто витягнулося поміж Кременецьких гір вздовж центральної вулиці, а тому чи не всі пам’ятки тут поряд: будинки-близнята, найстаріший в Україні ботанічний сад, від якого свою історію веде столичний, Єзуїтський колегіум... Немов оберігає спокій Кременця гора Бона, де збереглися руїни стародавньої фортеці. Названо гору на честь правительки Речі Посполитої італійського походження Бони Сфорци, яка в ХVI столітті, володіючи містом, зажила собі там слави жінки-Дракули... Хоча історики наполягають на тому, що польська королева ніколи в Кременці не була. У місті ви почуєте багато легенд і переказів, пов’язаних з його історією.

На хвості у «собачки»

Для ускладнення образу, хотілося відразу неквапну прогулянку чимось розфарбувати, нехай навіть забираючи хліб у строкатої осені, але виходило важкувато. Однак почуті легенди, спогади чимось зачепили, захотілося тут поблукати, видивляючись щось цікаве нагорі, де з середини минулого століття житлова забудова одного дня розпочавшись, все не закінчується і, здалося, набуває деякої неохайності, яку не хочеться назвати затишною.
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар