Архів - Україна Incognita
Архів

Загублений світ Подністров’я

Що пересічному жителю степової Полтавщини відомо про Дністер? Річка десь на заході України, що спускається з гір і тече десь аж до моря... Купа міст і сіл на її берегах, межа між Поділлям та Буковиною, а раніше — між Польщею та Османською імперією і Молдавією... Ще Дністровський лиман на березі Чорного моря, де можна непогано провести літню відпустку... От і все.
Натомість зовсім з іншої сторони нещодавно відкрили Дністер і Подільське Подністров’я учасники захоплюючої подорожі великою рікою. Сплав на катамаранах від міста Галича Івано-Франківської області до Хотина, що на Чернівеччині, організував туристичний клуб «Кристал», а участь взяли 30 любителів активного відпочинку з усієї України, найбільше — з Тернополя та області.

По cлідах національного гімну

Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в родині священика в Явірнику Руському (село на південний захід від Перемишля). Згодом його батько переїхав до недалекого від Явірника села Улюч, отже, довгий час, доки не віднайдено його церковної метрики, вважали композитора уродженцем цього села, розташованого над берегом Сяну. У 1825 році, коли помер його батько, під свою опіку хлопця взяв перемишльський єпископ Іван Снігурський, один із ініціаторів українського національного відродження у Галичині. Майбутній композитор вчився у перемишльській гімназії та співав у заснованому в 1828 році кафедральному хорі. Саме тут почалося формування його музичних здiбностей, адже хор мав у своєму репертуарі як твори віденських класиків — Й. Гайдна та В. А. Моцарта, так і композиторів «золотої доби» української церковної музики — М. Березовського та Д. Бортнянського (зокрема, творчість останнього мала великий вплив на розвиток багатоголосого церковного співу в Галичині)

«Там є справжній театр»

Народний дім у Лохвиці відкривали урочисто. Про це залишила свої цінні нотатки в «Киевской старине» (1902) О. Пчілка (1848—1930). Наведу їх тут частково: «На початку липня минулого літа в сусідньому куточку Полтавщини, у м. Гадячі, де я проводила літо, пройшли чутки, що у Лохвиці має відкритися Народний дім. Ми, гадячани, як найближчі сусіди лохвичан, вважали, що це, до якоїсь міри, наше загальне полтавське свято, а тому дехто із нас, у тім числі, і я з братом, лікарем А. Драгомановим, відправилась на час урочистостей у Лохвицю. Тоді ми, як справжні туристи, нікому невідомі, відправилися розшукувати у Лохвиці нове визначне місце — Народний дім. Ми знайшли його, звичайно, без труднощів. На сходах приміщення був натовп. Його двері були широко відчинені. Молебень вже закінчився.

Угнів - найменше місто України

Небагато людей в Україні знають про найменше місто на прикордонні з Польщею — Угнів. І хоча у Львові є вуличка Угнівська, напевно й небагато львів’ян знають про це унікальне історичне місто. Сучасні енциклопедії та географічні довідники, як і адміністративно-територіальний поділ гордо надають йому статус міста, хоча напевно, цьому стародавньому і сповненому цікавою історією населеному пункту більш пасує статус містечка. Воно й не дивно, як не рахуй, але кількість мешканців цього міста не перевищує однієї тисячі, а популярна iнтернет-енциклопедія Вікіпедія подає кількість мешканців цифрою 999. В доволі древні віки «червені городи» серед яких й Угнів, були західним оплотом руської землі, а тепер воно перебуває у глибокому спокої та стані, який межує якщо не із занепадом, то якимось летаргічним забуттям.

Уперед, до загадок минулого!

Золотою ланкою в археологічному кільці Київщини по праву вважається село Трипілля, поблизу якого більш як сто років тому краєзнавець Вікентій Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру. Офіційна вітчизняна наука визнає, що слов’янська цивілізація існувала тільки останні 1,5—2 тис. років. Представники альтернативної наукової думки стверджують, що українці — це спадкоємці першої в Європі цивілізації хліборобів — Трипільської, яка зародилася і існувала безперервно 3500 років — від 5 700 р. до 2200 р. до різдва Христового. Сьогодні серед вчених тривають суперечки про правомірність такої гіпотези. Наприклад, серед тих, хто заперечує її, — український академік Петро Толочко, який вважає Трипілля лише вузьким і вже дослідженим проміжком історії.
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар