Архів - Україна Incognita
Архів

Де шукати місто Фулли і фулльський народ

Українська минувщина має чимало проблем, які вже не одне покоління істориків бралося розв’язати. Однією з таких проблем є пошуки міста Фулли і фулльського народу, які знаходилися в Криму. Вперше цю проблему спробував розв’язати ще в 1784 році шведський історик Іоганн Тунманн, який написав працю про Кримське ханство. Він, зокрема, писав, що місто Фулли — вірогідно, це давня назва Кирки або Чуфут-Кале (знаходиться біля Бахчисараю або десь поряд), можливо, печерне місто Мангуп-Кале. «Останню» спробу знайти Фулли в 1994 році здійснив Валерій Бушаков у збірнику наукових статей «Україна в минулому», Випуск V, Київ- Львів. Стаття називається: «Про Фулльський народ і його священний дуб у Житті Константина Філософа та локалізацію міста Фулли і Фулльської єпархії» стор. 9-31. Бушаков висуває досить аргументовану гіпотезу про те, що давнє місто Фулли «могло розташовуватися» на місці сучасного містечка Старий Крим неподалік Феодосії, а саме слово «Фулли» виводить із східноіранських мов.

Повернення Херсонеса

Херсонес Таврійський був заснований вихідцями з Гераклеї Понтійської (територія сучасної Туреччини) в 528— 527 р. до н.е. Поселення виникло на скелястому півострові між нинішніми Карантинною та Піщаною бухтами Севастополя. Херсонес у перекладі з давньогрецької означає «півострів», а Таврикою (країною Таврів) елліни називали південний берег Криму. Херсонес Таврійський — типовий грецький поліс, тобто самостійне місто-держава з демократичною формою правління. Народні збори, що складалися з вільних громадян, вирішували питання війни та миру і затверджували закони. Міська рада, яка обиралася щорічно, розробляла проекти законів і контролювала діяльність органів влади.
Херсонес Таврійський був великим політичним, економічним та культурним центром регіону і мав значну роль у розвитку багатьох народів давнини.

Казка-сад Христіана Стевена

Восени 1812 року, коли ще палали пожежі війни, на околиці Ялти над морем було закладено казенний економоботанічний сад- розплідник. Задумом державної ваги було перетворити Південний берег на курорт, який би не поступався своєю принадністю знаменитому італійському. Високі вельможі почали вписувати у кримський ландшафт палаци і освоювати садово-паркове мистецтво. Нікітський сад створювався з метою накопичення ресурсів цінного рослинного генофонду (і поповнення ними палацових парків), вивчення рідкісних рослин, виховання у людей любові до природи, а також для підготовки хороших садівників. Фундатором і першим директором саду, за рекомендаціями генерал-губернатора Одеси Дюка Ришельє, губернатора Тавричеського Бородіна і самого імператора, став швед Христіан Стевен. У 1824 році Стевен передав свою справу великому любителеві природи, медику за освітою Миколі Гартвісу. По суті, до 1860 року підвалини Нікітського саду було повністю закладено. — Сьогодні у нашій колекції близько 30 тисяч видів, підвидів і сортів декоративних, плодових та ефіроолійних культур, — говорить молодший науковий співробітник відділу дендрології Євгенія Ярославцева

До таємниць древнього Очакова

1656 року турецький мандрівник Евлія Челебі прибув у важливий центр Османської імперії на північному узбережжі Чорного моря — Озю, відомий у нашій історії як Очаків. Його погляду відкрилися неприступні стіни, дерев’яний міст, перекинутий через глибокий рів, який щовечора підіймався, і жерла гармат, що висунулися з усіх башт. Опинившись у центрі міста, він із задоволенням відзначив чітко сплановану забудову, чистоту мощених вулиць, уздовж яких тіснилися обмазані глиною двоповерхові будиночки. А ось і палацові споруди паші та його свити, стрункі мінарети мечетей, фонтани і, звичайно ж, безліч ніжних південних троянд. У гавані стояли численні кораблі з різних країн.
Це вони сповнювали місто натовпами моряків і торговців. У фортеці стояв турецький гарнізон, жили ремісники та купці, приїжджали й заморські інженери-німці, французи, які брали участь у будівництві укріплень.

Церква Святої Анни

А по-інакшому її ще називають Горянська ротонда. Адже знаходиться вона в ужгородському мікрорайоні Горяни на Закарпатті. Споруда кругла за формою, бо ж назва походить від італійського «rotonda», а та, в свою чергу, утворилася від латинського «rotundus». Могутні її стіни зведено з цегли, подібної до давньоруської плінфи. Її простота викликає незмінно врочисті, піднесені почуття. До храму прибудована пізніше друга видовжена прямокутна частина — неф. Та в цілому в церкві святої Анни бачимо пізньоантичну будівельну традицію. Символіка християнського культу засвідчує, що будова, в основі якої лежить коло, зображує весь світ, космос під владою Бога-творця. Отже, символічний зміст ротонди поступово трансформувався від пам'ятника «святому мученику» до прославлення Бога, церкви та її представника на землі — феодала.
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар