Архів - Україна Incognita
Архів

Родинне гніздо князів Вишневецьких

Перша згадка про Вишнівець в історичних документах датується 1395 роком. Саме тоді литовський князь Вітовт, позбавивши Дмитра Корибута Сіверського князівства, дав йому поселення на Волині, а серед них і Вишнівець.
Після цього упродовж цілого століття про це поселення не збереглося ніяких відомостей і лише 1494 року Вишнівець знову згадується у тогочасних хроніках у зв'язку з татарською навалою на Волинь. Татари вщент зруйнували місто і замок, а населення погнали у ясир.

Замки Львівщини: забуті свідки історії

Середньовічні замки — німі, в основному забуті свідки нашої часто трагічної історії. Їх так багато було збудовано на нашій землі для захисту від різних ворогів, проте збереглося близько 20, в основному на Галичині, Поділлі, Волині та Закарпатті.
Різні вони: рівнинні і на пагорбах, баштового та бастіонного типу. Більшість замків Львівщини ще дерев'яними було закладено нашими далекими предками — галицько-волинськими князями, потім привласнено й розбудовано польськими магнатами, які за походженням, переважно, що відзначають і польські історики, походять із руської, тобто української шляхти.

Замки Львівщини: забутi свiдки iсторiї

Середньовічні замки — німі, в основному забуті свідки нашої часто трагічної історії. Їх так багато було збудовано на нашій землі для захисту від різних ворогів, проте збереглося близько 20, в основному на Галичині, Поділлі, Волині та Закарпатті.
Різні вони: рівнинні і на пагорбах, баштового та бастіонного типу. Більшість замків Львівщини ще дерев'яними було закладено нашими далекими предками — галицько-волинськими князями, потім привласнено й розбудовано польськими магнатами, які за походженням, переважно, що відзначають і польські історики, походять із руської, тобто української шляхти.

Тут наші предки молилися своїм Богам

Археологічний сезон минулого літа приніс сенсаційну знахідку. На території Національного заповідника «Хортиця» на пагорбі в північно-східній частині легендарного острова молодий запорізький археолог Максим Остапенко розкопав і дослідив культову споруду епохи бронзи, яка була схована під метровою товщею піску. Розкопки було продовжено цього літа. Неподалік від уже розкопаної споруди відкрилася ще одна, меншого розміру.
Власне, про її існування археологи знали ще з 1993 року, але за браком коштів дослідження відкладалися. Знайдено також додаткові елементи, які доповнили минулорічну знахідку. Стало зрозуміло, що відкрито культовий комплекс, яких у наших краях ще не бачили. Що ж він собою являє?

Нова Вижва: злет і падіння

...Селилися люди тут здавна. А по собі залишили знаряддя праці з кременю, що їх і дотепер знаходять на околицях села. Коли щодо першої писемної згадки про смт. Стара Вижівка (одна з можливих дат — 1099 р.) краєзнавці ламають списи в суперечках, то с. Нова Вижва має точну дату першої згадки в писемних джерелах.
1508 року польський король і великий князь литовський Жигмонт (Сігізмунд) I віддав Вижву у володіння князям Сангушкам і дозволив заснувати тут містечко. Сангушки побудували містечко із замком та церквою, яке стало волосним центром. До складу вижівської волості входили села Брідки, Гридки, Красна Воля, Мостище, Секунь, Стара Вижва, Хотивель, Шушки. 1521 року князь Василь Михайлович Сангушко, який був луцьким старостою, подарував Преображенській церкві 98 десятин землі. А 25 травня 1532 року князь пожалував грамоту, за якою священику та його наступникам віддана була зі всіма доходами Преображенська церква з двома вівтарями — св. Архистратига Михаїла та св. Семена Літопроводця.
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський

    Андрій Безсмертний-Анзіміров


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар