Архів - Україна Incognita
Архів

Український космос

Один із провідних біографів Корольова Михайло Ребров наводить такий факт: 1952 року конструктор власноруч востаннє пише автобіографію (наступні рази — машинопис, і тільки власний підпис). Він узагалі не вказує у ній свою національність. Дивина? Чи ні? 1952 року якраз посилено (вкотре вже!) полюють за «українськими буржуазними націоналістами». Саме в ті роки Леонід Брежнєв, який досі був за автобіографіями українцем, став росіянином. Корольов, котрий досі не приховував своєї українськості, просто не зазначив національність. А далі — машинописом — «росіянин»

Два кольори Дмитра Павличка

До творчості Дмитра Павличка добре пасує рідкісне слово «огром». І справді: починаючи від свого першого вірша 1944 року (прочитаного поетом на ювілейному вечорі) до найновіших творів, Павличко спорудив величезний поетичний Дім. У Державі української поезії він належить до тих, які вражають архітектурною вишуканістю і примхливою непередбачуваністю інтер’єру. Колись історія буде наводити в цьому Домі свій лад — і ніхто напевне не знає, яким він буде. Щось її не влаштує, здасться не вартим уваги, проте багато чого вона залишить як оздобу.
У різні часи творцям української літератури випадало керуватися не тільки натхненням, а й почуттям обов’язку, з якого вони те натхнення викрешували. Треба було працювати з потрійним навантаженням, аби уберегти свою літературу від тієї «неповноти», про яку писав Дмитро Чижевський, але не тільки він. Звідси — та особливість внутрішнього імперативу, яка була добре знайома, наприклад, Івану Франку з його культом самозреченої праці

Шлях до катастрофи

Германо-польський пакт поклав початок виходу третього рейха із зовнішньополітичної ізоляції, в якій він перебував із моменту приходу фашистів до влади, а також укладання двосторонніх договорів Німеччини з іншими сусідніми державами, що було істотним ударом по пропозиціях про систему колективної безпеки. Ця угода не зобов’язувала нацистів визнавати західні кордони Польщі, вона зірвала підготовку Східного пакту про взаємодопомогу між СРСР, Литвою, Латвією, Естонією, Фінляндією та Польщею, яким планувалося створити бар’єр проти гітлерівської агресії у Східній Європі. Але до певного часу нацисти відкрито не пред’являли полякам своїх територіальних претензій. При підписанні пакту про ненапад Гітлер назвав Польщу «останньою барикадою цивілізації проти небезпеки більшовизму». 1935 року Г. Геринг під час приїзду до Польщі «на полювання» в розмові зі смертельно хворим Ю. Пілсудським «подав думку про спільний германо-польський похід на Росію, вказавши на вигоди, які ця акція дала б Польщі в Україні». 1936 року І. Ріббентроп заявив, що «Гітлер розігрує польську карту у своїй зовнішньополітичній грі». Коли в грудні 1938 року нацистська «п’ята колона» в Литві запропонувала план озброєного повстання з метою приєднання Клайпеди до Німеччини, ця акція була скасована

День, коли для українців розпочалася Друга світова війна

Мабуть, у жодній країні світу до такої міри не зневажають власну історію, як в Україні. Причому зневага ця охоплює всі верстви населення: і політичну та ділову еліту, і пересічне чиновництво, і журналістів, і базарних торговців, і охоронців порядку, і навіть шкільних учителів. Ясна річ, не всі заражені цією пошестю. Дехто намагається навіть із нею боротися, займаючись історичним просвітництвом і вивченням тієї України, яка досі залишається багато в чому terra incognita навіть для фахівців. Проте доводиться знову й знову вслід за Олександром Довженком констатувати фатальне незнання масами українців національної історії — і вкотре вже погоджуватися з давнім Довженковим висновком: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».
Повною мірою сказане стосується теми «Україна і Друга світова війна».

Слово як кров народу

Видатний український та російський філолог, філософ, етнограф, публіцист і письменник Олександр Опанасович Потебня (1835—1891) був справжнім першопрохідцем наукової думки. Його інтелектуальна спадщина не лише повною мірою зберігає свою цінність і творчу «свіжість» у наші дні — більше того, можна із упевненістю стверджувати: якби результати досліджень Потебні належною мірою стали визначальною складовою нашої суспільної свідомості, то українці не вважали б проблеми рідного слова, його вдосконалення, очищення від отруйного, шкідливого «мулу», дальшого піднесення (а все це не є чимось окремим від душі народу — це, власне, і є осередок, суть народної душі!) чимось побічним, вигаданим, штучним, мало не другорядним... Саме праці Олександра Потебні переконливо доводять, що всі ті проблеми безпосередньо впливають на наше майбутнє. А якщо здобуткам ученого ще не приділено в Україні належної уваги, то це є лише яскравим свідченням гострої кризи вітчизняної культури, загальної духовної, інтелектуальної та громадської байдужості, певної обмеженості соціальних перспектив.

Три фази становлення Угорщини,

Угорщина зіграла особливу роль у падінні комунізму, прискорюючи цей процес, відкривши свої кордони для втікачів зі Східної Німеччини. Однак демократична трансформація в Угорщині потребувала опозиційної стратегії в 80-х роках: революція не пройде, як це показало радянське вторгнення 1956 року. Не спрацювали б і внутрішні реформи, оскільки Радянський Союз би втрутився, щоб зберегти систему, як це сталося в Чехословаччині 1968 року

11 листів Симона Петлюри

Як свідчать архівні матеріали, листи Петлюри зберігалися в особистому архіві Юрка Тютюнника. За словами одного з кращих експертів з епістолярної спадщини України Володимира Сергійчука, який був залучений до попередньої перевірки і оцінки на автентичність і оригінальність листів, ніхто і не сподівався, що ці листи можуть бути в багатотомній архівній справі генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Юрка Тютюнника. Останнього під час проведення масштабної операції в 1923 році чекісти вивезли з-за кордону на територію колишнього СРСР, заарештували й за вироком суду стратили. Для того, щоб українські історики та науковці мали змогу ознайомитися й ретельно дослідити листи Петлюри, СЗРУ вирішило оприлюднити ці документи. Один лист, адресований військовому міністрові генерал-поручику Миколі Юнаківу, передали для експонування до Музею УНР, а всі копії листів — до Українського інституту національної пам’яті

Мазепа на Берестові

За офіційною версією, гетьман Іван Мазепа помер у ніч із 21 на 22 вересня 1709 року (варто зауважити, що в істориків немає єдиної думки щодо дати смерті Мазепи) і був похований неподалік від молдовського села Варниця. Надалі місце поховання тіла кілька разів переносилося. Рішення перепоховати тіло в столиці Молдови — місті Ясси також було переглянуте через побоювання видачі праху володарем Молдови Кантемиром Петру Першому. Остаточним місцем спочину І.С. Мазепи став монастир св. Георгія на березі Дунаю в місті Галац. Але й тут прах не зберігся, оскільки нібито могила була розграбована турецькими військами. У результаті чесні історики констатують з прикрістю, що «до сьогодні могила гетьмана не збереглася». (Ольга Ковалевська, Київ, 2008 р.). Однак патріоти, всупереч фактам, поквапилися перенести «святі останки гетьмана Мазепи в Україну», в місто Батурин (Микола Шудря, «Лицарі булави». Київ. 2009).

Реформи: Новий підхід

Дитинство майбутнього президента минуло в родинному маєтку Гайд-парк у ста кілометрах від Нью-Йорка. До 14 років він діставав лише домашню освіту, встигнувши вивчити німецьку та французьку мови. З 10 років записки матері писалися лише німецькою. 1944 р. на церемонії передачі Франції есмінця президент виголосив промову французькою мовою, продемонструвавши добру вимову. Генерал де Голль понад годину розмовляв без перекладача з Рузвельтом взимку 1943 р. Щоправда це не додало їм взаємної симпатії. Знання іноземних мов виділяло ФДР із ряду багатьох американських президентів, які часто не відзначалися достатньою письменністю. За легендою, сьомий президент США Ендрю Джексон ставив на документах свій підпис зі скороченням О.К. повністю впевнений, що це відповідає першим літерам слів all correct — згоден. Кажуть, що саме звідти пішло знамените американське okay. Незабаром після народження сина батьки купили невелику ділянку на канадському острівці Кампобелло. На березі холодного бурхливого океану було побудовано літній будиночок

«Для творчості Загребельного характерна колізія - «Моцарт і Сальєрі»

Письменнику діставалося за «Диво» від істориків, які казали, що той начебто не дооцінює християнство, його роль в історії Русі. А концепція Загребельного була, в принципі, проста і логічна: не могло візантійство своєю культурою прийти на якусь голу землю, де нічого не було в ХІ столітті, за часів Ярослава Мудрого... І його полемічний пафос у тому і полягав, що Київська Русь була державою високої культури, яка увібрала в себе багато від того ж язичництва, котре не треба відкидати як щось чуже і безплідне. Що Софія через те і велика, бо увібрала візантійське християнське начало, але вона була не чужою оцьому духові, який тут впродовж віків існував і утверджувався через культуру також. Роман не тільки цікавий авторською концепцією, а й несподіваним образом Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий — дуже контроверсійний персонаж. У Павла Загребельного з одного боку він постає як історична постать, а з іншого — як людина, яка є уособленням влади

Занепад комунізму. Що далі?

Ось і завершилися всі заходи, присвячені 75-річчю Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. З розмахом помітингували, повідкривали меморіали, видали Національну книгу пам’яті, поплакали за жертвами вірних більшовиків-ленінців... Ще раз звинуватили в цьому злочині антилюдську комуністичну ідеологію, вимагаючи її засудження і заборони, а разом із нею і всіх політичних партій та організацій, які її сповідують. Стимулом і критерієм таких рішучих дій сьогодні проте є усього лише емоційне сприймання і моральна оцінка нами чорних сторінок радянської історії. Чи досить їх для того, щоб узяти гору над марксизмом-ленінізмом? Чи сумірні наші бажання і, головне, можливості з оголошуваною метою?
   
  • Анна Левчук

    Сергій Грабовський


    Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар