Тоді - в травні 1945 року - автор цих рядків ще перебував у київському дитячому будинку, що був розташований на вулиці Керосинній, 4 (тепер - вулиця Шолуденка). Старший брат, 17-річний Георгій, навчався в Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка, мати, Євгенія Костянтинівна, працювала (після дитячого будинку) в Комітеті у справах мистецтв, а батько, Василь Федорович, старший лейтенант, щойно повернувся з війни додому, але ще служив у штабі Київського військового округу. Жили ми на вулиці Гоголівській, 34-а - у так званих «корпусах», побудованих 1932 року, які й досі стоять навпроти Павловського садочка. Наш корпус був другим, квартира № 63. Війна ось-ось мала завершитися, кияни не вимикали «радіоточок» (єдиного тоді дротового радіомовлення), аби не пропустити жаданої новини. Отак у ніч на 9 травня й почули повідомлення про підписання акту капітуляції нацистської Німеччини.