7 листопада - Україна Incognita

7 листопада

1504. Христофор Колумб завершив своє останнє в житті морське плавання.

1708. Іван Мазепа з частиною свого війська з'єднався з військами шведського короля Карла XII біля села Гірки.

Карл ХІІ Густав, король Швеції

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

1867. Народилася Марія Склодовська-Кюрі, французький фізик і хімік, дворазово Нобелівський лауреат. 1898 року оголосила про можливість існування нового, сильно радіоактивного елемента в руді уранової смолки. 

Марія Склодовська-Кюрі

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Її чоловік П'єр (1859—1906) відмовився від власних досліджень, щоб допомагати Марії, і в тому ж році вони оголосили про існування двох радіоактивних елементів: полонію і радію. 1902 року ними одержано один з цих елементів — радій. Обоє вчених відмовилися взяти патент на своє відкриття; разом їх було нагороджено медаллю Деві (1903) і відзначено Нобелівською премією з фізики (1903) разом з Антуаном Беккерелем. Марія Кюрі написала «Трактат про радіоактивність» (1910) і була нагороджена Нобелівською премією з хімії 1911 року.

1874. Слон уперше використаний як символ Республіканської партії США.

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

1909. Львів. Створено Український Студентський Союз.

1913. Народився Камю Альбер, французький письменник-романіст, філософ, нагороджений і відмовився від Нобелівської премії. 

Альбер Камю

Фото з сайта www.topos.ru

Невелика за обсягом творча спадщина А. Камю створювалась переважно під час Другої світової війни та повоєнних років. Це наклало свій відбиток і на теми, що порушувалися письменником, і на спосіб їх висвітлення. Для його творчості характерне поєднання власне белетристики з філософськими роздумами. У 1947 році вийшов у світ роман «Чума», який засвідчив найвищу межу ідейної еволюції автора: за визначенням самого письменника відбувся перехід від «етапу абсурду» до «етапу протесту». Письменник працював також у жанрі філософської етеїстики та громадсько-політичної публіцистики, виступив у ролі літературного критика. У 1950-х роках А. Камю пережив світоглядну і творчу кризу, що призвело до зниження його творчої активності. Письменник чимдалі частіше не знаходив відповіді на складні проблеми, які ставило перед ним суспільне життя. Загострилися суперечності, притаманні його світогляду й суспільно-політичній позиції, що знайшло вираження у тракті «Бунтівна людина» (1951). Відкриваючи вади буржуазного суспільства Франції та його Заходу, Альберт Камю не приймав і соціалізм Східної Європи у його сталінському варіанті. Книга «Бунтівна людина» значною мірою була реакцією на злочини сталінізму, на сталінські масові репресії та терор. На великому історичному матеріалі Альберт Камю дійшов висновку про неминучість переродження революції у тиранію, перетворення колишніх борців проти гноблення на значно жорстокіших гнобителів. На думку автора, це універсальний і фатальний закон історії, її абсурд. Протистояти йому може тільки постійне бунтарство, опозиція влади, яка є неминучим насильством і несправедливістю. У 1957 році Альбер Камю одержав Нобелівську премію за свою літературну творчість.

1917. Почалась Жовтнева революція 1917 року. 

Олександр Керенський, Товариш Голови Ради робітничих депутатів від партії есерів

Фото з сайта uk.wikipedia.org

На відміну від Петрограду та Москви, в Києві за владу конкурували не дві, а три політичні сили: Тимчасовий уряд в особі Виконавчого комітету міської Думи, більшовики і Центральна Рада. Тимчасовий уряд, серед всіх військ київського гарнізону міг розраховувати лише на юнкерів військових училищ і деякі окремі частини, більшовиків підтримували військові частини, що розміщувалися в заводі «Арсенал». Ці сили були приблизно рівні, тому результат подій визначили частини, що знаходилися під контролем Центральної Ради, та в яких переважали українці. Окрім незначних епізодів, озброєних зіткнень не було — сторони обмежилися з'ясуванням своїх сил. Оцінивши ситуацію, Центральна Рада направила вірні частини проти сил Тимчасового уряду. Після цього війська вірні Тимчасовому уряду капітулювали. В результаті влада в Києві перейшла до Центральної Ради. Аналізуючи політику більшовиків в період жовтневого перевороту, газета «Нова Рада» у статті «Хто з ними» від 10 листопада 1917 року писала: «Вони й зараз поводяться на Україні як господарі й завойовники-переможці: де хочуть трусять, кого хочуть арештовують, мають своє військо. Поводяться так, ніби іншої влади в Києві і інших містах немає, утворили свої органи влади, не сваряться з нашою владою і не миряться, не повстають проти української влади, але нахваляються». Далі автор статті попереджає: «А що гірше всього, що можуть завтра заревти гармати по вулицях Києва і що тоді буде з серцем України – страшно подумати».

1917. Центральна рада прийняла 3-й Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки. Умови ІІІ Універсалу

    - Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;
    - До установчих зборів у України вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;
    - Скасовується право приватної власності на землю;
    - УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;
    - Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;
    - Запроваджується 8 годинний робочий день;
    - Встановлюється державний контроль над виробництвом;
    - На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.

Вперше ідея створення УНР булоа виголошена М. Грушевським

Фото з сайта www.ukrlit.vn.ua

1918. Початок третього наступу бiльшовикiв на Україну.

1919. В Ізяславі УНР і Польська Республіка підписали протокол про встановлення демаркаційної лінії між українськими і польськими військами.

1921. Муссоліні проголосив себе «дуче» (вождем) фашистської партії.

Беніто Муссоліні

Фото з сайта uk.wikipedia.org

1922. У Харкові заснований Український драматичний театр імені Тараса Шевченка.

Будівля театру

Фото з сайта ukrworld.org

1940. У Канадi створено Комітет Українцiв Канади - КУК.

1940. Ірландія оголосила про свій нейтралітет у Другій світовій війні і відмовила Англії в праві використання ірландських портів для боротьби з німцями.

1944. У Японії повішений радянський розвідник Ріхард Зорге. 

Ріхард Зорге

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

Завдяки поширенню його імені в масмедіа і популярній літературі, Його шпигунська кар'єра деякий час вважалася легендарною серед інших постатей розвідників світу. Він надавав Радянському Союзу інформацію про наміри Японії під час Другої Світової Війни. Зорге впіймали наприкінці 1941-го року. Ані він, ані Радянський Союз не визнали, що він є радянським шпигуном. Зорґе стратили в 1944 у в'язниці для політичних в'язнів Суґамо.

1966. Че Гевара залишив міністерську посаду на Кубі і відправився в Болівію вести партизанську війну.

У Болівії

Фото з сайта uk.wikipedia.org

1990. Під час демонстрації в Москві Олександр Шмонов стріляв з обріза по Мавзолею, але не вцілив у Горбачова.

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар