30 грудня - Україна Incognita

30 грудня

39. Народився Тит Флавій, римський імператор. Коли Веспасіан помер (23 червня 79 р.), Тіт посів його місце, маючи громадську думку безумовно проти себе. Він поставив собі за мету примирити з собою підданих: став суворо карати донощиків, помилував обвинувачених у образі величі, намагався здобути прихильність народу розкішними спорудами та іграми. При ньому у 80 р. було відкрито побудований Веспасіаном Флавіїв амфітеатр (Колізей), збудовані водопроводи та терми, які отримали його ім'я. З нагоди освячення Колізея під час святкувань, що тривали 100 днів, було вбито 9 000 диких звірів та багато гладіаторів. Споруди та ігри вимагали величезних витрат і швидко поглинали кошти, накопичені за часів скупого Веспасіана. Значні кошти пішли також на допомогу постраждалим від суспільних лих: велика пожежа винищила багато приватних та громадських будівель в Римі, в Кампанії великі збитки спричинило знамените виверження Везувія (24 серпня 79 р.); з 77 р. в державі лютувала чума. Все це розхитало фінанси. Помер Тіт 13 вересня 81 р. Він був двічі одружений і від другої жінки Марції Фурнілли мав дочку. Наступником його став молодший брат Доміціан. Голос народу назвав Тіта «любов'ю та втіхою роду людського» (amor ас deliciae generis humani), хоча його поведінка до смерті батька дає підстави недовірливо ставитися до цієї традиції. Можливо, що нетривалість його правління не дала можливості сповна проявитися його характеру, очевидно, не настільки ж лагідному, якщо, за ствердженням Светонія, деяки пророкували за часів Веспасіана, що Тіт буде «другим Нероном».

Веспасіан, попередник Тита Флавія, засновник династії Флавіїв. З сайта http://dic.academic.ru

Імператор Тит Флавій Веспасіан молодший. Про дитинство Тита практично нічого невідомо. Римські історики лише відзначають його гідності, що проявилися з дитинства - тілесна краса, сила, несподівана для невеликого зростання, виняткова пам'ять, досконале володіння конем і зброєю, блискуча здатність до публічніих промов, прекрасні вірші на латині і грецькій, майстерна гра на кіфарі і спів. З сайта http://www.varvar.ru

Молодший брат Тита Флавія, який став його наступником на перстолі. Несподівано опинившись на вершині цивільної влади в місті, Доміціан звернув погляд на дружин римських аристократів. Тацит згадує про його "ганебні і розпусні пригоди", Светоній зауважує: "хтивістю він відрізнявся безмірною. Свої щоденні злягання називав він "постільною боротьбою", немов це була вправа. Говорили, ніби він сам вищипує волосся у своїх наложниць і возиться із найогиднішими повіями". З сайта http://www.caputmundi.ru

1525. В Аугсбурзі у віці 66-и років помер торговець і банкір Якоб Фуггер, засновник торгово-банкірського дому Фуггерів, одного із найбагатших і найвпливовіших в тогочасній Європі. Гроші Фуггерів неодноразово ставали головним фактором при вирішенні багатьох питань європейської політики, зокрема при обранні іспанського короля Карла I імператором Священної Римської імперії (1519).

Відомо, що найбагатшими банкірами Європи XVI століття були Фуггери. Одного разу їм довелося приймати у себе імператора Карла V Габсбурга. З цієї причини господар наказав опалювати спальню гостя не звичайними дровами, а корою коричневого дерева. Навіть у наш час така кора коштує чималих грошей, а в той час і поготів. Але й це не все. Розпалювати вогонь господар зібрався сам і ні чим-небудь. А папером з підписом самого імператора. Коли Карл V ознайомився з текстом документа, то схвально кивнув. Ще б пак! Банкір збирався розпалити вогонь зобов'язанням Карла V повернути Фуггера борг в 50 000 талерів! З сайта http://retrobazar.com

В Європі великої популярності набула золота шапочка Якоба Фуггера, зшита за італійською модою Шапочка була зроблена із золотої шовкової тканини, прикрашена перлами і великим рожево-червоним рубіном овальної форми. Вона являла собою точну копію головного убору, який Карл Сміливий втратив у 1475 р. в ході битви при Грансоні. В епоху Ренесансу в Європі була популярна приказка: «Чекай біди від лисіючих рудоволосих людей і німців, що наслідують італійців». Прислів'я, безсумнівно, мало відношення до Якоба Фуггера - він мав славу небезпечної людиною. Якоб створив одну з перших в історії Європи приватних розвідслужб. З сайта http://www.e-reading.org.ua

1616. Вийшов друком «Часослов» — перша друкована книга в Києві. Часослов був найпопулярнішою церковною книгою в давній Україні, мав багато видань та широко вживався як читанка при навчанні грамоти; чимало текстів Часослову завчалося напам'ять. Перше видання Часослову з'явилося 1491 в Кракові. Знані видання: львівське (1609), острозьке (1612), київське (1614, 1625, 1626, 1640, 1657), пізніше Почаївські Молитвослови (Василіян) 1755 та 1793 років і багато інших.

Болгарський часослов 1566 року

Перша сторінка київського Часослову. Переглянути книгу повністю можна тут  

1853. США купили в Мексики південну частину майбутніх штатів Арізона та Нью-Мексико.

Печатка штату Арізона. З приводу етимології назви Арізона єдиної думки немає, в числі основних гіпотез - іспанська і індіанська. Назва штату походить від переданого іспанцями слова індійців племені Піма - «місце маленького струмка», на мові племені ацтеків - «той, що народжує срібло»

1880. У провінції Трансвааль на півдні Африки почалось антибританське повстання - бури, очолювані Паулусом Крюгером, проголосили створення незалежної від Британії республіки Трансвааль, яка за Преторійською конвенцією 1881 року була визнана самостійною державою.

1906. Народився Сергій Павлович Корольов, вчений-винахідник, конструктор ракетно-космічних систем, академік АН СССР. 27 червня 1938 р. у біографії Корольова — чорний день. Арешт. 27 вересня — закрите судове засідання. І вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п'ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима. За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики В.Гризодубова, М.Громов, авіаконструктор А.Туполєв. Останній, до речі, сам перебував за тюремними ґратами у стінах ЦКБ-29, створеного Народним комісаріатом внутрішніх справ. Разом із А.Туполєвим у Москві на вулиці Радіо, в переобладнаному під в'язницю будинку ЦАГІ, працювали конструктори та інженери В.Петляков, В.М'ясищев, Р.Бартіні. Корольов не здавався. Він звертається до верховної прокуратури, особисто до Й.Сталіна з проханням переглянути його справу. 2 березня 1940 р. Сергія Павловича етапують до Москви й запроторюють до Бутирської в'язниці. Чотири місяці нестерпного очікування в надії на краще — і 10 липня 1940-го особлива нарада при НКВС під головуванням Л.Берії визначає йому термін… вісім років тих самих виправно-трудових таборів! Два роки з десяти він уже відбув, залишалося вісім. Усе звелось до попереднього! 13 липня Корольов удруге звертається до Сталіна. Він пише: «Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР». Його рішучість і наполегливість перемогли. У вересні 1940 р. так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував «зек» А.Туполєв. Корольов був на межі повного фізичного виснаження. У роки війни в тому самому ранзі в'язнів вони разом із А.Туполєвим працюють над створенням літака «Ту-2». Довідавшись, що в Казані є схожа «шарашка» (так називали секретні науково-дослідні або проектні інститути, де під контролем органів держбезпеки працювали вчені та інженери, зазвичай «вороги народу»), де розробляють реактивні двигуни, Корольов клопочеться про переведення. В цьому йому допомагає В. Глушко, один із фундаторів рідинного ракетного двигунобудування, який відбував термін в Особливому технічному бюро (0КБ) відомства Берії. Сергія Павловича під конвоєм привозять до Казані. Почалась робота над реактивним двигуном для пікіруючого бомбардувальника Петлякова — «Пе-2». Працює він, як завжди, енергійно, самовіддано, талановито. Визнання масштабу його особистості і внеску в оборону держави спонукають уряд і відповідні органи переглянути міру покарання. 27 липня 1944 р. президія верховної ради СРСР приймає рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. 15 серпня він одержує паспорт. Але Друга світова війна триває, і вчорашнім «зекам» не можна просто роз'їхатись по домівках. Сергій Павлович продовжує працювати в КБ, одночасно атакуючи Наркомат авіаційної промисловості листами про необхідність розроблення й будівництва твердопаливних балістичних і крилатих ракет далекого радіусу дії. Аргументи справляють враження й беруться до уваги—у вересні 1945-го Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. Комісія встановлює, що ракетні полігони розбомблено, всю документацію (десятки вагонів!), обладнання, конструкторів та інженерів на чолі з Вернером фон Брауном вивезено до США. Це дало серйозний поштовх для розвитку американської ракетної техніки. Саме під керівництвом В. фон Брауна у Сполучених Штатах було створено ракети «Редстоун», «Юпітер», ракети-носії типу «Сатурн» та ін. Деякі джерела стверджують, що улюбленою піснею Сергія Корольова була пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю?..» Ця пісня стала однією із спонук, які привели майбутнього основоположника практичної світової космонавтики до зацікавлення космосом. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».

Унаслідок засекреченості радянської космічної промисловості внесок С.П. Корольова в космічну програму був публічно визнаний радянською владою лише після його смерті. Протягом кількох наступних десятиліть особистість Корольова залишалася предметом замовчувань і спотворень для офіційної радянської преси. Тільки у 1994 році побачила світ його перша не скорочена біографія - плід праць Ярослава Голованова, російського журналіста та історика

З сайта http://infuture.ru

1922. Утворено СРСР. В умовах Громадянської війни проводилася політика «Військового комунізму». Її ввели для безпосереднього та швидкого переходу до комунізму. Основні риси «військового комунізму»: націоналізація всієї великої та середньої промисловості, а також великої частини дрібних підприємств; продовольча диктатура, продрозкладка, прямий продуктообмін між містом і селом; заміна приватної торгівлі державним розподілом продуктів за класовою ознакою (карткова система); натуралізація господарських відносин; загальна трудова повинність; зрівнялівка в оплаті праці; військово-наказова система керівництва всім життям суспільства. Більшовики поширили своє панування на інші республіки. У Грузії Радянська влада була встановлена після її завоювання 11-ю армією РККА у лютому 1921. 30 грудня 1922 р. на І Всесоюзному з'їзді Рад у Москві було урочисто проголошено утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, проте ніяких договорів між Республіками укладено не було. Позиція В. Леніна щодо устрою нової держави переважила сталінський план «автономізації». За пропозицією Леніна, до складу нової держави входили рівноправні республіки: РСФРР, УСРР, БСРР і ЗСРР. Проте насправді всі найважливіші рішення приймалися лише в Москві. За Конституцією, кожна з республік мала право на вихід із союзної держави. Проте на практиці ця норма не могла бути втілена в життя. Територія Радянського Союзу швидко зростала, а також ріс формальний статус автономних утворень. Так, на території Туркестанської АСРР 27 жовтня 1924 р. були сформовані Туркменська й Узбецька СРР. 5 грудня 1929 р. утворилася Таджицька СРР. 5 грудня була ліквідована Закавказька СРР і на її базі утворилися Грузинська, Азербайджанська і Вірменська РСР.

Перший керівник і фактичний засновник СРСР В. Лєнін

Так відбувалося захоплення влади більшовиками

Закатовані працівниками ЧК люди. ЧК був створений за часів "вождя світового пролетаріату". Найбільш красномовний сюжет для усвідомлення суті СРСР. З сайта http://rodonews.ru

1947. Під тиском Радянського Союзу румунський король Михай I зрікся престолу і було проголошено створення Румунської Народної Республіки. Коли радянські війська наблизилися до кордону Румунії і розгромили німецькі сили, які її захищали, під час Яссько-Кишинівської операції, Міхай в серпні 1944 року, об'єднавшись з антифашистською опозицією, наказав заарештувати Антонеску і пронімецьких генералів і оголосив війну Німеччині. У Бухарест після того були введені радянські війська, і союзна румунська армія разом з радянською боролася проти гітлерівської коаліції на території Угорщини, а потім в Австрії. У березні 1945 року до влади в Румунії прийшов народно-демократичний уряд, підтриманий Москвою. Два з гаком роки Румунія залишалася чимось на зразок «соціалістичної монархії». Молодого короля Михая І у Москві прозвали «король-комсомолець». 6 липня 1945 Міхай був нагороджений радянським орденом «Перемога» (№ 16) – за те, що здійснив перелом у відповідний етап війни (вивід Румунії з табору союзників Німеччини помітно прискорив розгром гітлерівської коаліції). Він отримав цю нагороду третім з іноземців (після Ейзенхауера і Монтгомері). У грудні 1947 року комуністичний уряд скасував монархію, і Міхай був змушений емігрувати. Міхай позбувся престолу останнім з трьох монархів східноєвропейських держав, що опинилися після війни у сфері впливу СРСР (після короля Югославії Петра II і царя Болгарії Симеона II).

Маршал Румунії Йон Антонеску і король Міхай (ліворуч). З сайта http://hrono.ru

Міхай І. З сайта http://www.bioso.ru

1964. Утворено ЮНКТАД - орган Генеральної асамблеї ООН, який не є міжнародною торговою організацією. Основні завдання — сприяння розвитку міжнародної торгівлі, рівноправної взаємовигідної співпраці між державами, напрацювання рекомендацій по функціонуванню міжнародних економічних відносин. Резолюції, заяви ЮНКТАД мають характер рекомендацій. Під егідою ЮНКТАД розробляються багатосторонні угоди і конвенції. Найвищий орган ЮНКТАД — Конференція і Рада з торгівлі та розвитку, в рамках якої працює шість комітетів.

1981. Президент США Рональд Рейган звинуватив СРСР у причетності до політичної кризи в Польщі і оголосив про введення економічних санкцій проти Радянського Союзу - припинення переговорів про продаж зерна і ембарго на постачання обладнання для Транссибірського газопроводу.

У своєму виступі перед Національною асоціацією євангелістів США у Флориді 8 березня 1983 Рейган охрестив Радянський Союз «Імперією зла». Згодом цей вислів став крилатим. З сайта http://www.reporterus.com

1993. Ізраїль i Ватикан встановили дипломатичні відносини.

1999. Верховний Суд України скасував смертну кару за вчинені злочини.

Ніна КАРПАЧОВА, уповноважений ВР України з прав людини: Я зустрілася з 23-річним Олександром Крапивницьким, якого судовою колегією у кримінальних справах Київського міського суду було засуджено за вбивство чотирьох осіб до смертної кари. Трагедія сталася на проводах в армію. Хлопці добряче понапивалися, а під ранок Крапивницький схопився за сокиру і порубав чотирьох своїх друзів. Він три роки чекав на виконання вироку. За цей час він сильно змінився: прийшов до Бога, розкаявся у скоєному. Але мені зізнався: я, каже, заслуговую на розстріл, я не маю права жити. Розумієте, наскільки неоднозначно сприймалась заборона смертної кари у суспільстві, навіть приреченими на страту?.. Ось у таких умовах, коли навіть в'язні вважали, що їх мають стратити, ми приймали рішення про скасування смертної кари. З сайта http://www.ombudsman.gov.ua

2006. Страчено Саддама Хусейна, колишнього президента Іраку. 30 грудня 2006 року, в день Курбан-Байраму, іракці без участі солдатів США стратили Саддама Хусейна через повішення. Вся процедура була знята на відео за допомогою мобільного телефону. Страта відбулася на іракській військовій базі в Кадімії. За словами очевидців Саддам Хусейн виглядав спокійним, хоч і пригніченим, не дрижав та не опирався, не кричав і не просив помилування. Страту колишнього президента Іраку Саддама Хусейна трохи не зупинили через образи, котрі один зі свідків почав викрикувати в його адресу. Офіційний представник звинувачення на процесі Саддама Мункіт Фарун розповів, що незадовго перед стратою він заявив, що може залишити приміщення. «Я пригрозив піти, — сказав він. — Вони знали, що без мене страта не може відбутися». На шию Саддаму одягли чорну хустку, а тоді мотузку. Під час страти він провалився на пів метра в люк під ногами і висів так 10 хвилин, після чого лікар підтвердив його загибель. Смерть Саддама була миттєвою — очевидці почули легкий хрускіт та побачили краплі крові на мотузці. Тіло зняли не одразу. На запису чути як хтось вимагав, щоб тіло повисіло, аби всі охочі могли насолодитися видовищем.

Саддам Хусейн під час судового засідання и винесення вироку. З сайта http://www.vmireinteresnogo.com

   

Анна Левчук

Сергій Грабовський

Андрій Безсмертний-Анзіміров


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар