3 жовтня - Україна Incognita

3 жовтня

1078. Під Черніговом у битві проти князя Олега Святославича загинув київський князь Ізяслав.

Ізяслав І Ярославич

Портрет із сайту wikipedia.org

Влітку 1077 за допомогою польських військ Ізяслав-Дмитро повернув собі Київ, але загинув 3 жовтня 1078 у битві на Нежатиній Ниві під Черніговом (тепер Ніжин), де спільні війська Ярославовичів (Ізяслава та Всеволода Ярославовича) розбили бунтівних племінників: тмутараканського князя Олега Святославича та Бориса Вячеславича. Битва на Нежатиній Ниві та загибель Ізяслава і Бориса згадані у «Слові о Полку Ігоревім». Був похований у мармуровій раці в Десятинній церкві. Влада перейшла до його брата Всеволода, а син Ізяслава, перший Руський король Ярополк (Петро) став володарювати у Володимир-Волинському та Турові. Ізяслав був високого зросту і могутньої будови, мав красиве обличчя і м'який незлобний характер. При ньому була прийнята «Правда Ярославичів» (1072) — перша кодифікація руського права, яка дійшла до нас. Гертруда-Олісава по смерті чоловіка жила у сина Ярополка на Волині, потім у другого сина Святополка в Турові. Разом з Святополком повернулася до Києва, де і померла у віці близько 80 років 4 січня 1107 року. На стіні святої Софії у Києві знайдено її графіті: «Господи помози рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині».

1621. Перемога війська під проводом Петра Сагайдачного під Хотином.

Петро Конашевич-Сагайдачний

Пртрет із сайту wikipedia.org

1812. У Криму закладено Нікітський ботанічний сад в селі Нікіта. 

Нікітський ботанічний сад - національний науковий центр

Фото з сайту wikipedia.org

10 червня 1811 року, за активної участі відомого ученого-ботаніка, інспектора з шовківництва півдня Росії М. Біберштейна, в Петербурзі був підписаний «Указ про установу в Криму Імператорського казенного ботанічного саду». У тому ж році біля села Нікіта (нині селище Ботанічне) у місцевого поміщика Смірнова куплено 375 десятин землі. Пост директора саду М. Біберштейн запропонував своєму помічникові, 30-річному ученому Х. Х. Стевену. Вже у вересні 1812 року зробили перші посадки. За 14 років невтомної діяльності Х. Х. Стевен, якого згодом прозвали «Нестором російських ботаніків», зібрав більше 450 видів екзотичних рослин. Серед науковців, що працювали у Нікітському ботанічнмоу саду, був радянський учений у галузі рослинництва Іван Рябов.

1814. Народився Михайло Лермонтов, російський поет, прозаїк, драматург. 

Михайло Лермонтов, 1837 рік

Портрет із сайту wikipedia.org

Народився Михайло Лермонтов у Москві в будинку поблизу Червоних воріт. Батько, Юрій Петрович, відставний піхотний капітан, з дворянської сім'ї, що збідніла; мати, Марія Михайлівна, уроджена Арсеньєва (з роду Столипіних). За однією з спірних і непідтверджених теорії у батьківській родині вважалося, що походить вона від шотландських Лермонтів, один з яких влаштувався в Росії на початку 17 століття, в царювання Михайла Романова. Проте це не було ні доведено, ні спростовано, і таким чином залишається легендою. У 1815 р. молода сім'я жила в селі Тархани Пензенської губернії, в маєтку бабусі майбутнього поета О. Арсеньєвої. Тут пройшли дитячі роки поета. Він рано втратив матір (померла в 1817 р., у віці 21 року) і виріс в розлуці з батьком. Бабуся робила все для єдиного, обожнюваного внука, не жаліючи грошей на вчителів і гувернерів. Він отримав прекрасну домашню освіту: з дитинства вільно володів французькою і німецькою мовами, добре малював і ліпив, навчався музиці (грав на флейті, фортепіано і скрипці). Побоюючись за здоров'я хворобливого внука, бабуся здійснювала втомливі подорожі на Кавказ (1818, 1820, 1825 рр.) для лікування мінеральними водами. Враження від цих поїздок залишилися у Лермонтова в пам'яті на все життя (згодом вони знайдуть своє відображення в ранній творчості поета — «Кавказ», 1830; «Сині гори Кавказу, вітаю вас!», 1832).

1917. У Чигирині розпочався Всеукраїнський з’їзд козацтва, на якому затверджено статут організації та обрано її Генеральну раду на чолі із Павлом Скоропадським

Павло Скоропадський

Портрет із сайту wikipedia.org

1925. Відкрили Харківський державний театр опери та балету. 

Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка

Фото з сайта wikipedia.org

Постав у 1925 році як Українська Державна Столична Опера, на базі постійної в Харкові оперної антрепризи (з 1880), за існування якої 1883 і 1885 вперше в Україні поставлено українські опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена» М. Лисенка; з 1918 Народна Опера, з 1920 Російська Державна Опера. 1930 року з 9 березня до 19 квітня 1930 у приміщенні Харківської опери відбувся так званий Процес Спілки визволення України[1], на якому було засуджено до ув'язнення 45 представників української інтелігенції. Пізніше ці люди були засуджені повторно, більшість з них розстріляно. До 1934 в театрі поставлено 32 опери й 11 балетів, у тому числі: «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Купало» А. Вахнянина, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Яблуневий полон» О. Чишка, а також «Русалку» О. Даргомижського та «Князя Ігоря» О. Бородіна; з балетів — «Ференджі» Б. Яновського та «Пан Каньовський» М. Вериківського, в якому балетмайстер В. Литвиненко вперше поєднав елементи класичного з елементами українського народного танку. Були поставлені численні опери світового і рос. репертуару, м. ін. «Намисто Мадонни» Е. Вольф-Ферарі та «Принцеса Турандот» Дж. Пуччіні. За 1934 — 41 pp. відновлено вистави «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та «Наталки Полтавки» М. Лисенка; кращою виставою з світової класики були «Гуґеноти» Д. Меєрбера. У 1941 — 45 театр працював у Читі, згодом у Іркутську разом з Київською оперою. Після 1945 в репертуарі театру: опери М. Варшавського «Наймичка», К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і «Назар Стодоля» та М. Карминського «Буковинці»; з балетів «Данко», «Таврія», «Міщанин з Тоскани», «Весняна казка» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та численна класика. У 1970-их роках кількість українських опер і балетів в репертуарі мінімальна: нова вистава «Тараса Бульби» (режисер В. Скляренко, оформлення за А. Петрицьким), з балетів — «Лісова пісня» М. Скорульського (1970, 1980), «Камінний Господар» В. Губаренка (1972 і 1974).

1926. У Празі розпочався Перший український науковий з’їзд

1929. Королівство сербів, хорватів і словенців набуло офіційної назви Югославія

Державний герб

Ілюстрація з сайту vector-images.com

1952. Велика Британія провела випробування своєї першої атомної бомби.

Вибух атомної бомби в Нагасакі

Фото з сайту wikipedia.org

1973. Пам'ятник видатній українській поетесі Лесі Українці відкрито в Києві

Пам'ятник Лесі Українці в Києві, травень 2009

Фото з сайту wikipedia.org

1990. Завершився процес об'єднання Східної й Західної Німеччини.

Фото з сайту germania-online.ru

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар