3 лютого - Україна Incognita

3 лютого

842. Уперше в писаних пам’ятках вжито давню офіційну назву праукраїнської держави – Руська земля

1456. Новгородське ополчення зазнало під Русою поразки від військ московського великого князя Василя II. В укладеному пізніше Яжелбицькому договорі Новгород зобов'язався сплатити контрибуцію у розмірі 10 (або 8) тисяч рублів, не застосовувати санкцій проти городян, які присягнули великому князю, припинити зносини з ворогами великого князя тощо.

Після підписання Яжелбицького договору, незалежність Новгорода була серйозно підірвана. Москва ще не керувала ним безпосередньо, але республіка була сильно урізана в правах. Василь II (на зображенні) був настільки задоволений умовами миру, що навіть пішов на невеликі територіальні поступки Новгороду

1468. Помер Йоганн Гутенберг, німецький книгодрукар - винахідник друкарства. Геніальний винахід Гутенберга полягав у тому, що він виготовив із металу рухомі опуклі літери, вирізані у зворотному вигляді, аби набирати з них рядки і за допомогою преса відтискувати на папері. Маючи дуже обмежені кошти, не маючи ані досвідчених робітників, ані вдосконалених інструментів, Гутенберг досяг величезних успіхів. До 1456 р. він відлив не менше п'яти різних шрифтів і для початку надрукував латинську граматику Елія Доната (кілька її аркушів дійшли до нашого часу й зберігаються в Національній бібліотеці у Парижі), кілька папських індульгенцій і, нарешті, дві Біблії, 36-рядкову і 42-рядкову. Остання, відома під назвою Біблії Мазаріні, надрукована у 1453-1465 рр. із високою якістю.

Переселившись в 1448 році в рідній Майнц, Гутенберг у 1450 році уклав договір з майнцьким ділком, очевидно, лихварем Іоганном Фустом, в силу якого той позичив йому 800 гульденів з 6% і, крім того, зобов'язувався щорічно видавати 800 гульденів на потреби виробництва (фарби, папір та ін.); друкарня з усіма її приналежностями повинна була ділитися навпіл між Гутенбергом і ФустомОсновний капітал Гутенберг отримав, однак, по частинах. Від видачі оборотного капіталу Фуст зовсім ухилявся, і за додатковим договором 1452 за одноразову сплату 800 гульденів був звільнений від щорічних внесків

Друкарський станок Ґутенберга. Геніальний винахід Гутенберга полягав у тому, що він виготовляв з металу рухливі опуклі букви, вирізані у зворотному вигляді, набирав з них рядки і за допомогою преса відтискали на папері. Однак у нього бракувало коштів для експлуатації свого винаходу

Пам'ятник Ґутенбергу у Майнці

1653. Після дворічного вигнання в Париж повернувся кардинал Мазаріні. 

У 1630 р. був посланий до Франції, познайомився з Рішельє і фактично став його агентом в Італії. З 1635p.;— папський посол в Римі. По протекції Рішельє став кардиналом в 1636 р. Після смерті «Сірого кардинала» отця Жозефа (1638) р. Мазаріні стає найближчим співробітником фактичного Рішельє. На передсмертне прохання кардинала Рішельє, король Людовик XIII призначив Мазаріні членом королівської ради, що складалася з трьох чоловік (1642). У 1643 р. помер король

Перший міністр Франції - Його Преосвященство кардинал Джуліо Мазаріні

1690. На території колонії Массачусетс випущена перша у США паперова купюра. Спочатку ці гроші були надруковані для оплати солдатам, ходили в експедицію на територію Квебека. Купюра приймалася не тільки для покупок, але й для сплати податків. Незабаром приклад Массачусетса наслідували й інші колонії.

1735. Народився Ігнацій Красіцький, польський поет, драматург і публіцист епохи Просвітництва; діяч католицької церкви в Польщі, королівський капелан при Станіславі Понятовському, єпископ, сенатор і князь. Член Академії наук у Берліні (1786), один із засновників Товариства друзів науки у Варшаві (1800). Автор героїчно-комічних поем «Мишеїда», «Монахомахія», першого польського роману «Пригоди Миколая Досвядчинського» (1776) та ін.

Походить з роду графів Священної Римської імперії. Освіту здобув в єзуїтській колегії у Львові (1743-1750) і в католицькій семінарії у Варшаві (1751-1754). У 1759 став священиком і в тому ж році виїхав на два роки для вдосконалення освіти до Риму. Після повернення став секретарем примаса і зблизився з Понятовським - майбутнім королем Станіславом Августом. З його обранням став королівським капеланом. З 1766 єпископ Вармії і за посадою також сенатор Речі Посполитої; удостоєний княжого титулу. З 1795 архієпископ Гнезненський і примас Польщі

1815. У Швейцарії почав функціонувати перший у світі промисловий сироварний завод.

1851. Французький фізик Жан Фуко представив Паризькій академії наук письмове повідомлення, у якому докладно описав проведений місяцем раніше експеримент з маятником, що вільно розгойдувався, встановивши закон відхилення площини його хитання. Тим самим Фуко експериментально довів обертання Землі навколо осі.

Жан Бернар Фуко здобув медичну освіту, однак уся його подальша наукова діяльність пов'язана з експериментальною фізикою. Працював у Паризькій обсерваторії (з 1855 року). У 1844 —47 роках спільно з французьким фізиком І. Фізо (1819-1896) виконав ряд досліджень з фізичної оптики. У 1850 році Ж.Б. Фуко виміряв швидкість світла у повітрі й воді за методом дзеркала, що обертається

За допомогою маятника (який згодом отримав назву за його іменем — маятник Фуко) наочно показав у 1851 році добове обертання Землі навколо осі, відкрив вихрові струми (т.зв. струми Фуко), винайшов і побудував фотометр, гіроскоп (1852) та інші прилади

Маятник Фуко на північному полюсі. Вісь обертання Землі лежить у площині коливань маятника

1864. Народився Володимир Самійленко, український поет, драматург і перекладач, громадський діяч. Належав до «Братства тарасівців», працював у редакціях газет «Громадська думка», «Рада», «Шершень» тощо. За української державності служив у міністерствах освіти і фінансів, у 1919 р. емігрував у Галичину з урядом УНР. У 1924 р. повернувся до Києва, працював ще рік до смерті редактором у видавництві художньої літератури. Найвідоміші твори: незакінчена поема «Гея», вірші «Собаки», «Ельдорадо», «Горе поета», драматичні твори «Маруся Чураївна», «У Гайхан-Бея» тощо.

Володимир Самійленко наприкінці 1890-х років

Титульна сторінка першого видання збірки «Україні» 1906 р.

На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко

1867. Муцухіто став імператором Японії (імператор Мейдзі).

1918. Вийшов декрет ВЦВК Росії про анулювання всіх державних внутрішніх і зовнішніх позик царського і Тимчасового урядів (на загальну суму 60 мільярдів рублів).

1921. Німецькі нацисти провели перший масовий мітинг у Мюнхені.

1924. Помер Томас Вудро Вільсон, американський державний діяч – член Демократичної партії, 28-й президент США (у 1913-1921 рр.), історик і політолог. Термін його президентства позначений вступом США в І Світову війну й активними дипломатичними зусиллями щодо мирного врегулювання (за це Вільсона нагородили Нобелівською премією миру 1919 р.). Вільсон став першим президентом США, який відвідав з офіційним візитом Європу, беручи участь у роботі Паризькій мірної конференції. Пропозиції Вільсона були покладені в основу Версальського договору. Також він був одним з ініціаторів створення Ліги націй, проте Сенат США відмовив у вступі до цієї організації.

Будучи кандидатом від Демократичної партії, він був вибраний губернатором штату Нью-Джерсі в 1910 році, а в 1912 — президентом США, коли голоси прибічників республіканців розкололися між Теодором Рузвельтом і Вільямом Тафтом. Вільсон був переобраний у 1916. Другий термін його президентства був відмічений вступом США в Першу світову війну (березень 1917) і активними дипломатичними зусиллями президента по мирному врегулюванню, вираженими в «14 пунктах». Лауреат Нобелівської премії миру 1919, присудженою йому за миротворчі зусилля. Вільсон став першим президентом США, що відвідав з офіційним візитом Європу, беручи участь в роботі Паризькій мирної конференції. Пропозиції Вільсона були покладені в основу Версальського договору. Вільсон був одним з ініціаторів створення Ліги Націй, проте Сенат США відмовив у вступі до цієї організації

1929. У Відні завершив роботу І Конгрес українських націоналістів. По суті, це дата створення ОУН під проводом полковника Євгена Коновальця (Литва).

1932. Відділ нацменшин Сибірського крайвиконкому ухвалив рішення про переведення на українську мову низового апарату Павлоградського, Полтавського, Славгородського, Ординського, Ключевського, Карасуського, Знаменського і Черлацького районів. Рішення було чинним до 1938 р.

1938. «Відтепер я беру на себе безпосередньо і особисто командування всіма збройними силами», - такий наказ підписав цього дня Адольф Гітлер. Власному призначенню передувало повне усунення опозиції в армії. 40 вищих генералів та офіцерів були зняті або переміщені зі своїх постів.

1940. У Вінніпезі створений Комітет українців Канади.

1969. На Палестинському національному конгресі в Каїрі Ясира Арафата - засновника й голову воєнізованої організації «Фатах» - обрали лідером Організації визволення Палестини замість Ахмеда Шукейрі. Через два роки Арафат стане головнокомандувачем сил Палестинської революції.

Ясір Арафат з Ніколає Чаушеску під час свого візиту до Бухареста, 1974 рік

Іцхак Рабін, Білл Клінтон і Ясір Арафат в ході мирних переговорів 13 вересня 1993

Ясір Арафат і Володимир Путін у Москві 24 листопада 2000 року

Мавзолей Ясира Арафата

1992. Україна встановила дипломатичні відносини з Туреччиною. Виконком Організації визволення Палестини визнав незалежність України.

2009. Міжнародний суд у Гаазі виніс вердикт щодо статусу українського острова Зміїний та шельфу в Північно-Західному Чорномор'ї. Зміїний визнано саме островом, як на тому наполягала Україна (а не скелею, як казали румуни). Однак гаазька Феміда у своєму ювілейному, сотому, вердикті залишила Українській державі тільки 12 миль територіального моря навколо Зміїного – як навколо скелі. Румунія відтак отримала 79% того шельфу, який вимагала, а Україна – 21%. Суперечка між двома країнами точилася півтора десятка років і впиралася у запаси нафти й газу, присутні на шельфі.

Фото з abwo.biz

2009. Помер Павло Загребельний, український письменник. Герой України (2004), лауреат Державної премії СРСР (за роман «Розгін») і двох Держпремій УРСР ім. Шевченка (за історичні романи «Первоміст» та «Смерть у Києві»). Інші відомі романи – «Роксолана», «Диво», «День для прийдешнього», «Шепіт», «Добрий диявол», «Євпраксія», «Південний комфорт», «Брухт», «Зло», трилогія «З погляду вічності» та ін. У 1961 — 1963 pp. Загребельний працював головним редактором «Літературної газети» (пізніше — «Літературна Україна»), у 1964-1979 - секретар, 1979-1986 - перший секретар правління Спілки письменників України. Голова Комітету з Державних премій ім. Т.Шевченка (1979-1987). Депутат ВР СРСР 10-11-го скликань (1979-1989), ВР УРСР 9-го скликання (1974-1979). Член ЦК КПУ у 1979-1989 рр.

Фото з сайта society.lb.ua

   

Анна Левчук

Сергій Грабовський

Андрій Безсмертний-Анзіміров


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар