29 жовтня - Україна Incognita

29 жовтня

1390. Відбувся перший судовий процес над відьмами у Парижі.

Німецькі відьми. 1700 р.

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

1625. Поблизу м. Крилов розпочалася битва між козаками і польським військом.

Польський гетьман Станіслав Конєцпольський. Командувач війська Речі Посполитої

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

1672. Підписано Бучацький мирний договір, який закріпив поділ Правобережної України між Польщею і Туреччиною.

Ян ІІІ Собєський

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

Договір підвів підсумок польсько-турецькій війні 1672—1676 років, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з турками. Війна розпочалась навесні 1672 року. Завдавши низку поразок польським військам під командуванням коронного гетьмана Яна Собеського влітку 1672 року, турецько-українська армія на чолі з султаном Мехмедом IV і гетьманом Петром Дорошенком здобула фортецю Кам'янець-Подільський і розпочала наступ на Галичину. На початку вересня почалася облога Львова турецько-українськими військами. За цих умов польський уряд був змушений укласти Бучацький мирний договір.

За умовами договору:

  • Подільське воєводство відходило до Туреччини;
  • визнавалася влада Петра Дорошенка на Брацлавщині і Південній Київщині. З цих земель виводилися всі польські залоги.
  • Польща зобов'язувалася сплатити Туреччині контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисяч злотих данини.

Такі були головні пункти Бучацької угоди. Польські історики називають її найганебнішою у всій історії Польщі. У квітні 1673 року польський сейм відмовився затвердити Бучацький мирний договір, і польсько-турецька війна тривала до укладення Журавненського договору 1676 року. Гетьман Дорошенко не був задоволений із результатів турецької інтервенції. Значна частина української території — західне Поділля й шматок Галичини з Чортковом і Ягольницею — стали просто турецькою провінцією, і Дорошенко мусів задовільнитйся напівзруйнованими й спустошеними Брацлавщиною та Київщиною, де були цілі округи, готові у будь-яку мить від'єднатися від нього. Збереглися відомості, що Дорошенко був розчарований у турецькій протекціі взагалі, та рада старшин ухвалила не відступати від турецького султана, бо «тепер, крім султана, нікуди дітись». Існує думка, що Бучацька угода була підписана турецьким султаном під липою, яка росте при дорозі на Південному масиві Бучача, про що повідомляє таблиця: «400-річна Золота липа, під якою у 1672 році був підписаний Бучацький мир з Туреччиною».

1863. У Женеві засновано Міжнародний Червоний хрест. 

Англійський летючий автомобіль Червоного Хреста на Західному фронті. Початок 1916 року

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (International Committee of the Red Cross ICRC) - приватна гуманітарна установа, яка була заснована Анрі Дюнаном в 1863 році в Женеві, Швейцарія

1911. Помер Джозеф Пулітцер, американський журналіст, ім'ям якого назвали премію для журналістів.  

Джозеф Пулітцер

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Пулітцер народився 10 квітня 1847 р. у угорському містечку Мако в родині багатого єврея-зерноторгівця і німкені-католички. Незабаром родина переїхала в Будапешт, де майбутній журналіст одержав знання в приватній школі. У юності Пулітцер мріяв про військову кар'єру, але по стані здоров'я не був зарахований в австрійську армію. Потім йому удалося завербуватися в армію США, але під час плавання в Америку він передумав і після прибуття дезертирував. Йому все-таки довелося повоювати — він застав у США закінчення громадянської війни. Якийсь час Джозеф займався вивченням нової для нього англійської мови, паралельно працюючи в німецькомовній газеті, що видавалася в Сент-Луїсі. У 1878 році Пуліцер купує газету St. Louis Post-Dispatch і активно працює над перетворенням її бізнес-моделі. У 1883 році він купує ще одну газету — The New York World. У 1885 році Пулітцер був обраний у Палату представників.

Помер Пулітцер 29 жовтня 1911 р. на борту власної яхти в гавані Чарльстон (шт. Південна Кароліна). За кілька років до цього він склав заповіт, по якому залишав $2 млн Колумбійському університету. Три чверті цих коштів пішли на створення Вищої школи журналістики, а на суму, що залишилася, була заснована Пуліцерівська премія, яку вручають з 1917 року.

1918. У Києві видана Грамота П.Скоропадського до народу українського з аналізом подій в Українській Державі за півроку існування. 

Гетьман Павло Скоропадський

Фото з сайта slavs.org.ua

Документ містив характеристику внутрішнього становища країни, нагадував про основні закони, ухвалені урядом Української Держави за цей час. Особливу увагу приділено заходам по підготовці до реалізації земельного закону. Для остаточного вироблення аграрного закону на засадах, визначених у Грамоті Гетьмана від 29 квітня 1918 р., передбачалося скликання Особливої наради за участю представників усіх класів населення. Іншим першочерговим завданням вважалося скликання Сейму.

1922. Беніто Муcсоліні призначено прем'єр-міністром Італії. 

Беніто Мусоліні з Гітлером у Венеції

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Спочатку він користувався підтримкою парламентських лібералів. З їхньою допомогою Мусоліні запровадив жорстку цензуру та змінив виборчі методи так, що протягом 1925—1926 років зміг зібрати в своїх руках диктаторські повноваження та розпустити всі інші партії. Вміло використовуючи свій абсолютний контроль над пресою, він поступово побудував собі імідж «Провідника», людини, яка завжди має рацію та може вирішити всі проблеми політики та економіки. Італія швидко перетворилася на поліцейську державу. З тими, хто намагався чинити йому опір, як, наприклад, соціаліст Джакомо Маттеотті, Муссоліні був безжалісний. Але його пропагандистський талант був настільки великим, що опозиції до нього майже не існувало.У різний час, починаючи з 1922-го року, Муссоліні особисто керував міністерствами внутрішніх справ, зовнішніх справ, колоній, підприємництва, армії та інших військових формувань та суспільних робіт. Іноді в його руках було сконцентровано до семи посад на додачу до прем'єрської. Також він продовжував залишатися головою Фашистської партії (сформованої в 1921 році) та озброєної фашистської міліції. Концентрація такої влади в одних руках відбувалася ціною створення надмірно централізованої, неефективної та корумпованої держави. Під диктаторством Муссоліні парламентську систему було практично скасовано. Закони довільно переписувалися. Всі вчителі в школах та університетах мали присягати на вірність фашистському режиму. Муссоліні сам призначав редакторів всіх газет, а кожний журналіст мусив мати сертифікат від фашистської партії, щоб мати можливість працювати за професією. Профспілки були позбавлені своєї незалежності та були інтегровані в те, що називалося «корпоративною системою». Метою, якої так і не було досягнуто, було помістити кожного італійця в яку-небудь професійну організацію чи «корпорацію», які всі були під державним контролем. Муссоліні віддячив тим, хто його фінансував, перевівши певну кількість промислових галузей з державної власності у приватну. Але у 1930-х роках він почав повертатися до протилежної крайності жорсткого державного контролю над промисловістю. Великі кошти йшли на суспільні витрати. Але економіка страждала від його надмірних зусиль зробити Італію самодостатньою. Італії не вистачало ресурсів на надмірну індустріалізацію.

1929. День біржового краху Уолл-стриту, «Чорний вівторок». 

Натовп перед Нью-Йоркським банком на самому початку Великої депресії

Фото з сайта en.wikipedia.org

Слідом за "чорною п'ятницею" після тимчасового затишку наступив "чорний вівторок" - на Ньюйоркській біржі в паніці за демпінговими цінами були продані 16410039 акцій, тисячі інвесторів втратили мільярди доларів, ціни на споживчі товари почали різко зростати; у США почалась Велика депресія. До 1933 року, коли економічна ситуація в США почала виправлятись, лише половина американських банків продовжувала свою діяльність, безробіття в країні сягнуло 15 мільйонів чоловік (30% працездатного населення). Тільки з початком 2-ї Світової війни, коли у США значно зросло виробництво зброї і військового обладнання, наслідки Великої депресії були остаточно подолані.

1944. Розпочалася Будапештська стратегічна наступальна операція військ 2-го й частини військ 3-го Українських фронтів, внаслідок якої завдано поразки німецько-фашистській групі армій «Південь» і визволено Будапешт.

1945. У Нью-Йорку вперше надійшли в продаж кулькові ручки (через 57 років після отримання патенту).

Кінчик кулькової ручки

Фото з сайта uk.wikipedia.org

1955. Вибух затопив лінкор «Новоросійськ» в Севастопольській бухті, загинули 609 моряків.

Лінійний корабель «Новоросійськ» в Севастополі, 1949 рік

Фото з сайта ru.wikipedia.org

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар