29 січня - Україна Incognita

29 січня

1076. На 51-му році померла старша дочка Ярослава Мудрого Єлизавета, дружина норвезького короля Гаральда Суворого, короля Данії – Свена Естрідсена. 15-річний Ґаральд познайомився з князівною, ще через 15 років вони повінчалися. Він став співправителем конунга Магнуса Доброго, а по його смерті — конунгом Норвегії Гаральдом III Суворим (1047-1066 рр.).

Син Гаральда та Єлизавети Олаф Спокійний (Олаф Бонд) правив у Норвегії у 1066-1093 рр.

Щоб підкріпити становище сина, Єлисавета у 1067 р. вийшла за данського конунга Свена II Естрідсена. Вона була третьою дружиною Свена II і, можливо, матір'ю його наймолодшої дочки Олени-Гунхільди. Син Свена — Олаф І (король Данії у 1086-1095 рр.) одружився з дочкою Гаральда III та Єлизавети — Індіґердою, що ще міцніше скріпило норвезько-данський союз.

 

1616. Голландські мореплавці Якоб Лемер і Віллем Схаутен відкрили крайню південну точку Південної Америки - мис Горн (названий так на честь голландського містечка Горн на березі Зюй-Дерзеє, мешанці якого зібрали гроші на їхню комерційну мандрівку до Індії новим шляхом). Паралельно вони відкрили нову протоку, що єднає Атлантичний і Тихий океани.

В квітні 1616 Лемер і Схаутен відкрили декілька островів архіпелагу Туамоту, в травні — північну частину архіпелагу Тонга, і 25 червня досягнули архіпелаг Бісмарка, відкрив острови Нова Ірландія і Новий Ганновер. 17 вересня 1616 експедиція прибула до Молуккам після шістнадцяти з половиною місяців плавання. На Яві Лемер був заарештований агентами Ост-Індійської компанії та відправлений в Голандію; помер у дорозі

Обійшовши мис Горн, Схаутен довів, що Вогнена земля не є північним краєм Невідомої Південної Землі

1649. Російський Земський собор оприлюднив Соборне уложення - новий кодекс законів, Основний закон Росії до першої половини ХІХ ст. Уперше виділені державні злочини, остаточно оформлено кріпацтво тощо.

Глава 1 Соборного Уложення («Про богохульників і церковних бунтівників»). Видно текст перших трьох статей цього розділу

Цар Алєксєй Міхайловіч, один з перших з династії Романових, хто почав активну законотворчу діяльність в Російській імперії

1655. Охматівська битва (під селом Охматовим Жашківського району Черкаської області) між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства - з іншого (тривала до 1 лютого). Билися 70 тисяч козаків і 20 тисяч москалів на чолі з Богданом Хмельницьким і Василем Шереметьєвим проти 50 тисяч поляків і 30 тисяч татар під проводом Станіслава Потоцького й Мехмета Гірая. Битва в долині річки Багви тривала на лютому морозі навіть уночі. Втрати – близько 15 тисяч вояків із кожного боку, з них 9 тисяч – московського війська. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії. У козацькій традиції за рівниною під Охматовим між річками Багвою та Буртою закріпилася назва «Дрижипіль» - позаяк поле бою дрижало від холоду і вогню.

Битва польських копійників із татарами

1804. Царський указ про заснування Харківського імператорського університету (тепер - імені Василя Каразіна, його організатора).

Університет у 1805 році

1845. У газеті «New York Evening Mirror» опубліковано вірш Едгара Аллана По «Ворон», який зробив автора знаменитим.

Останні роки життя Едгара По, 1847-1849, були роками метань, напівбожевілля, високих успіхів, сумних падінь і постійного наклепу ворогів. Віргінія, вмираючи, взяла клятву з пані Ш'ю, подруги Едгара, ніколи не залишати його. Едгарf По ще полонили жінки, уявляв, що закоханий, навіть йшлося про одруження. У житті він тримав себе дивно, проте встиг видати ще кілька геніальних творів

1856. Королева Великої Британії Вікторія заснувала найвищу військову нагороду країни - «Хрест Вікторії».

1860. Народився Антон Чехов, визначний російський письменник і драматург, чиї п'єси входять в репертуар театрів усього світу («Три сестри», «Чайка», «Дядя Ваня», «Вишневий сад», оповідання «Палата № 6», «Людина у футлярі», «Будинок із мезоніном» та ін.). В останні роки Чехов, у якого загострився туберкульоз, постійно жив у своєму будинку в Ялті, лише зрідка наїжджаючи у Москву, де його дружина, артистка Ольга Кніппер, займала одне з визначних місць у трупі московського «Літературно-художнього гуртка» (Станіславського).

Чехов у 1889 році

Молодий письменник у 1882 році

Гімназія для хлопчиків у Таганрозі, де навчався Антон Чехов

Антон Чехов з дружиною Ольгою

Антон Чехов з Левом Толстим у Ялті 1900 року

1896. Американський фізик Еміль Груббе вперше використав радіоактивне випромінювання для лікування раку.

1918. Бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва). 4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти

Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби. Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення. Командир студентської сотні сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня — через суттєві втрати й розібрану залізницю. Коли близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції: у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир та вийшли просто на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали (розстріляли чи закололи багнетами). Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. 

27 замордованих із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш «Пам'яті тридцяти». Насправді, всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими - в порівнянні з більшовиками - людськими втратами. Відомі імена полеглих: сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Андріїв Божко-Божинський, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, Микола Ганкевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Григорій Піпський.

Фото з архіву "Дня"

1918. У Києві о третій годині ночі почалося більшовицьке повстання, яке мало на меті завдати удару по владі й війську Центральної Ради незалежної УНР напередодні вступу до столиці червоної російської армії генерала Муравйова. Опорним пунктом заколотників був завод "Арсенал". Арсенальці зайняли завод. Його комендантом призначили командира батальйону С. Міщенка, який перейшов із 450 солдатами полку ім. Сагайдачного на бік більшовиків. Арсенальці спільно з солдатами 3-го авіапарку і понтонного батальйону оволоділи кількома складами зброї, Печерською фортецею, взяли під контроль мости через Дніпро. На штурм заводу було кинуто великі сили Центральної Ради. Придушенням повстання керував особисто Симон Петлюра. Перекинуті з фронту "курені смерті" під командуванням отамана підсилили "вільних козаків" та гайдамаків. У перші два дні червоні відбивали наступ українських загонів, однак надалі становище повсталих різко погіршилося; "Арсенал" був відрізаним від міста і піддавався сильному артилерійського обстрілу. Після безперервних шестиденних боїв в оточених вичерпалися боєприпаси і продовольство. 4 лютого за рішенням ревкому арсенальці припинили боротьбу; частина їх таємними ходами пішла з території заводу на з'єднання з російськими військами, котрі підійшли до Києва. За деякими даними, в дні повстання та після його придушення антиукраїнські заколотники втратили вбитими 1500 осіб.

1920. Петлюрівські війська Директорії УНР зайняли Одесу.

1944. Радянські і єврейські партизани влаштували криваву різанину в польському селі Конюхи (зараз Канюкай, Литва). Убито близько 40 мешканців. У Польщі та Литві Конюхівська різанина розглядається як один із багатьох прикладів тоталітарних злочинів проти людяності.

Хрест на братській могилі убитих у Конюхах

1960. Лікарі Вашингтонського університету представили першу штучну нирку.

1992. В Україні зареєстровано Всеукраїнське об'єднання «Просвіта».

2007. Друга жінка-космонавт українського походження, американка Хайдемарі Стефанишин-Пайпер прибула на Львівщину, де побувала на малій батьківщині свого батька — в селах Новий Яричів та Якимів Кам’янко-Бузького району. Її політ у космос на шатлі «Атлантіс» датований 9 вересня 2006 р. Стефанишин стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос.

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар