29 грудня - Україна Incognita

29 грудня

1709. Народилася Єлизавета, російська імператриця в 1741-1762 рр. з династії Романових. 

Портрет Єлизавети Пєтровни. Шарль ван Лоо

Перебувала в таємному шлюбі з українцем, графом Олексієм Розумовським. Царювання Єлизавети – період розкоші та надмірностей. При дворі регулярно проводили бали-маскаради, а в перші десять років – і так звані «метаморфози», коли дами наряджалися в чоловічі костюми, а чоловіки – в жіночі. 

1724. Помер Павло Полуботок, наказний гетьман України (1722—1724), чернігівський полковник.  

Смерть Полуботка у в'язниці справила глибоке враження в Україні, особливо серед старшини. Полуботка почали прославляти як героя-мученика за Україну. Він був похований на кладовищі в Санкт-Петербурзі при церкві св. Самсона-Прочанолюбця

Став гетьманом по смерті Івана Скоропадського. Полуботок виступав проти знищення залишків українського суверенітету та обмеження царського впливу в Україні. За наказом Петра І був ув'язнений у Петропавловській фортеці, де помер внаслідок тортур.  Народився близько 1660 р.  За легендою, Полуботок відправив гетьманські скарби до Лондона, заповівши повернути їх незалежній Україні чи своїм нащадкам. У 1720 р. син гетьмана Яків поклав на рахунок лондонського «Банку Ост-Індійської компанії» барильце золота. До Росії це золото спробували повернути кілька царів, починаючи від Петра I, а від середини XIX ст. претензії на скарб гетьмана стали заявляти його нащадки. У 1908 р. 350 його нащадків провели з'їзд у місті Стародуб (батьківщина Полуботка), відправивши до лондонсього банку 25 представників із вимогами повернути відсотки, які набігли за 200 років, розмірі 213 млн. рублів. У середині 1950-х рр. розшуком скарбу Полуботка зайнялася Ін'юрколегія СРСР, а від 1991 р. про це заговорили в незалежній України. Нині йдеться вже про вклад розміром понад 16 млрд. фунтів стерлінгів. Однак службовці банку – спадцкоємця «Банку Ост-Індійської компанії» ігнорують усі запити, посилаючись на таємницю вкладу та відсутність у претендентів необхідних паперів, що підтвердили б їхні права.

1788. Народився Крістіан Юргенсен Томсен, данський археолог. У 1836 р. на основі археологічних знахідок він виділив три культурно-історичні епохи в розвитку людства: кам'яний вік, бронзовий вік, залізний вік. Томсен також був засновником першого в світі етнографічного музею.

Крістіан Юргенсен Томсен. З сайта www.liveinternet.ru

1845. Республіка Техас стала частиною США як 28-й штат. Перед цим Техас упродовж дев'яти років був незалежною державою, відокремившись від Мексики. Входження Республіки Техас до складу Сполучених Штатів стало причиною війни між США і Мексикою.

1869. Помер Іван Товарницький, один із перших українських промисловців у Львові, громадський діяч, меценат. 

Засідання Головної Руської Ради, одним із засновників якої був Іван Товарницький. З сайта map.lviv.ua

Походив із бідної родини, але завдяки наполегливій праці став власником найбільшого у місті кондитерського закладу. Був членом міської ради, куратором Галицької ощадної каси (з 1850 р.), почесним членом музичного товариства. Ставши членом Ставропігійського інституту у Львові (1842), неодноразово обирався його старшиною. Підтримував український національний рух. У 1848—1851 рр. — член-засновник Головної руської ради, один з ініціаторів заснування української газети «Галицька пчола», співорганізатор І З'їзду українських діячів науки, освіти і культури у Львові (Собор руських учених). Співзасновник Галицько-руської матиці. Один з ініціаторів заснування українського професійного театру «Руська бесіда» у Львові. Зібрав цінні колекції рідкісної зброї (пограбована під час Львівського збройного повстання 1848 р.), нумізматики, мінералів та живопису, подаровані Народному дому у Львові. Народився 1782 р.

Наро́дний Дім у Львові - одна із найстарших і найбагатших культурно-освітніх установ в Галичині. Іван Товарницький був членом комісії побудови Дому у 1849 році

Микола Устиянович та Іван Борисикевич ініціювали створення просвітницького з'їзду Собор руських учених. Співорганізатором І з'їзду був також Іван Товарницький

1890. Бійня біля струмка Вундед-Ні – останнє велике збройне зіткненням між індіанцями сіу Дакоти й армією Сполучених Штатів. 

Загін із п'ятисот бійців 7-го кавалерійського полку США за підтримки чотирьох гармат оточив табір двох племен індіанців сіу, мініконжу і хункпапа, які чинили опір спробам білих американців захопити їхні землі. Командир полку, бригадний генерал Форсайт, наказав своїм солдатам забрати в індіанців зброю, але під кінець роззброєння хтось відкрив стрілянину, яка спровокувала бійню. Загинуло 25 солдатів і 146 індіанців, включаючи чоловіків, жінок і дітей. Вважається, що багато солдатів були випадково вбиті своїми ж товаришами, оскільки стрільба велася в хаосі з дуже близької відстані, а більшість індійців були вже роззброєні. Близько 150 індійцям вдалося втекти. Цей бій вважають останнім актом збройної боротьби білих із корінним населенням Америки.

1891. Народився Володимир Симиренко, визначний український помолог (вчений у галузі садівництва), селекціонер плодових культур в Україні. 

Володимир Симиренко

Продовжив справу життя батька – Левка Симиренка, засновника вітчизняного промислового плодівництва і помології. На базі розсадника Симиренка-батька було створено дослідницьку садово-городню станцію, першим директором якої став Симиренко-син. У 1920 -30-х роках Володимир Симиренко очолював Міліївську дослідну станцію садівництва, працював у Всесоюзному дослідному інституті південного плодового і ягідного господарства у Китаєві (Київська обл.). Він організував ряд середніх і вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів садівництва, був автором численних наукових і науково-популярних праць, підручників і статей із помології, редагував садівничі видання. Симиренко-син став реконструктором садівництва в Україні – у його розсадниках зростало близько 40 тисяч гібридів овочевих дерев і ягідних кущів.

Легендарний Симиренко-старший. З сайта www.horodysche.org.ua

Справа життя Левка Симиренка - винайдена ним наука помологія. mirknig.com

1898. Перша постановка драми Антона Чехова «Чайка» в Московському художньому театрі. Після приголомшливого провалу в 1896 р. на петербурзькій сцені п'єсу й автора очікував не менш приголомшливий успіх у Москві.

1899. Лев Толстой закінчив роботу над романом «Воскресіння».

Ілюстрація пост-імпресіоніста Леоніда Пастернака до книги Толстого та до одного з перших її видань англійською мовою

«Кожній людині, для того щоб діяти, необхідно вважати свою діяльність важливою. І тому, яким би не було становище людини, вона неодмінно складе собі такий погляд на людське життя взагалі, за якого її діяльність буде здаватися їй важлива і прекрасною» - уривок з роману "Воскресение"

1916. Змовники-монархісти Фелікс Юсупов, Володимр Пуришкевич, великий князь Дмитро Павлович та офіцер британської розвідки Освальд Рейнер у Петербурзі в ніч із 29 на 30 грудня вбили скандального фаворита царської сім'ї Григорія Распутіна. «Старця» намагалися отруїти і застрелити, а коли навіть після цього Распутін здавався живим, його тіло втопили в Неві.

Спадкоємець величезних статків, який поріднився з Романовими, «золотий хлопчик», естет і денді, оксфордський студент, творець російського модного дому «Ірфе», благодійник російських емігрантів у Парижі і вбивця Распутіна Фелікс Юсупов поєднував у собі непоєднуване.... З сайта allday.ru

Князь Дмитро Павлович. З сайта hrono.ru

1927. У селищі Новий Харків (передмістя Харкова) створена Комуна імені Дзержинського – дитячий виховний заклад у системі установ ГПУ. 

Діти-безхатченки

Колонію очолив педагог Антон Макаренко, який у 1939 р. стане знаменитим як автор «Педагогічної поеми». Метою колонії була боротьба з дитячою безпритульністю. Заклад перебував у системі ГПУ й існував на добровільні відрахування від зарплати чекістів України. Одним з основних принципів виховання в комуні було поєднання навчання з продуктивною працею. Середню освіту в колонії здобували як малі волоцюги, так і діти з родин.

Комуні імені Ф. Дзєржинського

Завод електросвітильників у приміщенні комуни

Комунар на робочому місці

Комуна імені Дзєржинського

Перший, вироблений Комуною фотоапарат ФЕД-1

Усі фото з сайта antmakarenko.narod.ru

1932. Центральний комітет ОСОАВІАХІМу заснував почесне звання «Ворошиловський стрілець». Відзнаки 1-го і 2-го ступенів для вправних цивільних стрільців назвали на честь голови Реввійськради СРСР, наркома військових і морських справ Климента Ворошилова – «відмінного стрільця з усіх видів стрілецької зброї».

1941. Наймасовіший наліт гітлерівської авіації на Лондон. У неділю на центр міста було скинуто більше 10 000 запалювальних бомб, столиця Британії перетворилася на пекло. Час нальоту було сплановано на момент відпливу – щоб пожежники не могли качати воду з Темзи. Боротьбу з вогнем вели 20 тисяч пожежників, на допомогу яким прийшли солдати й мешканці міста. Вогонь перекинувся і на кафедральний собор св. Павла, але його вдалося врятувати.

1943. Війська 1-го Українського фронту оволоділи містами Коростень, Черняхів, Сквира, Чигирин, а також зайняли ще більше 250 населених пунктів.

 

Маршал І. С. Конєв, командував Українським фронтом з жовтня 1943 до травня 1944. З сайта www.rksmb.org

Маршал Р. Малиновський, командував 1-м Українським фронтом з травня 1944 до кінця війни. З сайта blog.kp.ru

1945. Лаврентія Берію звільнили від обов'язків наркома внутрішніх справ. Його наступником став С. Круглов, а Берія зосередився на програмі створення ядерної зброї.

1952. Помер Іван Кочерга, український драматург («Ярослав Мудрий», «Годинникар і курка», «Свіччине весілля»). 

 

1934 р. І. Кочерга переїздить до Києва, отримує квартиру в будинку письменників Роліт і поринає в активну громадську, критико-публіцистичну та творчу роботу. Продовжує художню розробку проблемних філософських питань, працює і над кіносценаріями, перекладами. З початку 2 світової війни живе в Уфі, де редагує газету «Література і мистецтво» й працює в Інституті літератури АН УРСР. У цей період створює кілька невеличких п'єс, які, часом дотепні, по-своєму правдиві, не стали, однак, досягненнями автора. Дещо пізніше написані твори «Чаша», 1942; «Досить простягти руку», 1946. В одноактівці «Зубний біль сатани» реалізований задум п'єси, який автор нотував ще в 10-х роках. Повернувшись 1944 р. до Києва, І. Кочерга пише романтичну драму «Ярослав Мудрий» (1944, друга редакція — 1946). Драма задумана як історична трагедія, але деяка ідеалізація самого образу князя не дозволила автору домогтися по-справжньому трагедійного звучання твору. Як романтична ж драма «Ярослав Мудрий» є високим досягненням в українській літературі. У повоєнні роки основні творчі сили письменник віддає роботі над драматичною поемою про Т. Г. Шевченка «Пророк» (1948). Виявивши свій талант як майстер гострого сюжету, в розвитку якого окреслювалася певна значуща авторська ідея, драматург створив видатну філософську драму — п'єсу «Майстри часу». Історичними драмами «Свіччине весілля», «Алмазне жорно» та «Ярослав Мудрий» він не тільки говорив про славне, хоч і складне, нерідко — тяжке минуле нашого народу, але й був суголосним своїми думками та ідеями змаганням і потребам сучасного йому дня.

1958. Із Кримінального кодексу СРСР вилучено поняття «ворог народу».

Запит Берії Сталіну про санкції на розстріл і тюремне ув'язнення для 457 «ворогів ВКП (б) і Радянської влади, учасників контрреволюційних, правотроцькістських, змовницьких і шпигунських організацій»

1986. Помер Андрій Тарковський, російський кінорежисер, сценарист («Андрій Рубльов», «Соляріс», «Сталкер», «Дзеркало», «Ностальгія», «Жертвопринесення»). Народний артист РРФСР, лауреат Ленінської премії 1990 р. Був громадянином СРСР, Італії і Франції.

З сайта tvkino.com.ua

Андрій Тарковський під час зйомок фільму "Жертвоприношення". З сайта ec-dejavu.ru

1989. Чеський письменник, дисидент і правозахисник Вацлав Гавел на спільному засіданні обох палат Федеральних зборів ЧССР одностайно обраний президентом Чехословаччини. 

З сайта despravda.com

Нове керівництво Чехословаччини взяло курс на утвердження політичного плюралізму, ринкової економіки. Перемога нових політичних сил призвела до відновлення законодавчої та виконавчої влади на федеральному рівні та місцевих органів влади. У червні 1990 року були проведені вибори в Федеральні збори, у листопаді 1990 року — до місцевих рад. У передвиборчий період «Громадський форум» та ГПН трансформувалися у рух, який об'єднав безпартійних громадян і дрібні партії. Відродджені партії, а також ті, які грали другорядну роль при комуністах, розгорнули з «Громадським форумом» та ГПН боротьбу на конкурентній основі. До 1990 року в Чехословаччині налічувалося близько 40 партій. У березні 1990 року Федеральні збори скасували стару назву країни - Чехословацька Соціалістична Республіка; в квітні воно було замінено новою назвою - Чеська і Словацька Федеративна Республіка. З 1 січня 1993 року існують дві незалежні держави - Чеська та Словацька Республіки.

1991. У ході референдуму про незалежність Узбекистану «так» сказали понад 98% учасників голосування.

1991. Відкрито станції Київського метрополітену «Дружби народів» і «Видубичі».

1998. Червоні кхмери в Камбоджі вибачилися за геноцид 1970-х років, у якому загинуло близько мільйона людей.

2008. Початок нової «газової війни» Росії проти України. Ціна газу для України з 1 січня може скласти $418 за тисячу кубометрів – про це заявив голова правління російського «Газпрому» Олексій Міллер в ході переговорів з делегацією НАК «Нафтогаз України».

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар