24 серпня - Україна Incognita

24 серпня

1572. Варфоломіївська ніч, бійня гугенотів у Франції. 

"Варфоломіївська ніч". Франс Дюбуа

Ілюстрація з сайту uk.wikipedia.org

Вважається, що Катерина де Медичі, мати короля Карла ІХ, була ініціатором цієї різні, котра почалася 24 серпня з вбивства адмірала Ґаспара де Коліньї і поширилася на увесь Париж та окремі міста та села поза ним. Вбивства гугенотів тривали декілька місяців. Хоча точна кількість загиблих не встановлена, вважаєтся, що в той час загинуло від кількох тисяч до десятків тисяч гугенотів. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн. Варфоломіївська ніч була одним з кульмінаційних моментів тривалих релігійних воєн, що точилися у Франції в середині XVI століття.

1720. Засновано Сардинське королівство.

1791. У Великобританії прийнято Конституційний Акт, що розділив Канаду на дві частини зі своїми губернаторами та своїми власними законами.

1821. За Кордовським договором Іспанія визнала незалежність Мексики. 

Офіційний прапор Мексиканських Сполучених Штатів

Ілюстрація з сайту aboutcountries.org

Фактично незалежність була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде. У 1824 році Мексика стає республікою і її першим президентом обрали Гваделупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатором країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженості з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це в свою чергу призвело до загострення напруженості з Сполученими Штатами і до Мексикансько-Американської війни в результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.

1899. Народився Хорхе Луїс Борхес, аргентинський письменник.

1927. Народився Левко Лук'яненко, український політик, публіцист.

Левко Григорович Лук'яненко

Фото з сайту www.aratta-ukraine.com

1932. У Берліні заборонені нацистські газети у зв'язку з провокуванням ними заворушень.

Перша шпальта нацистської газети "Штурмовик"

Ілюстрація з сайту www.calvin.edu

1949. Набув чинності підписаний у квітні договір про створення НАТО. 

Емблема Північно-Атлантичного альянсу

Ілюстрація з сайту www.1tvs.net

Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони. НАТО народилася, як результат нездатності ООН того часу забезпечити мир у світі, тоді, коли СРСР ветувало багато постанов Ради безпеки цієї організації. Створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО і конфронтація між цими блоками сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору.

1989. У Польщі сформовано коаліційний уряд із комуністів і членів «Солідарності». 

Польський рух "Солідарність". Наші дні

Фото з сайту school.xvatit.com

Основою для формування широкої опозиції комуністичному режиму в Польщі став робітничий рух. У 70-ті роки створювались організації, які захищали права робітників, формувались об'єднання профспілкового типу. Потім стали виникати опозиційні політичні організації — Конфедерація незалежної Польщі та інші, що виступали проти соціалістичного шляху розвитку. Зважаючи на ситуацію, що склалася, польське керівництво у травні 1980 р. звернулося за економічною допомогою до СРСР, аби шляхом оперативних заходів у сфері господарства та соціальної політики бодай відтермінувати вже неминучий вибух суспільного невдоволення. 

1991. Проголошено Незалежність України.

У цей день позачергова сесія Верховної Ради УРСР ХІІ (згодом – І) скликання ухвалила Акт проголошення незалежності і дві постанови.

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Верховна Рада України.

Постанова Верховної Ради Української PCP про проголошення незалежності України

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.

З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.

1 грудня 1991 року провести республіканський референдум з підтвердження Акта проголошення незалежності.

Голова Верховної Ради Української PCP Л. Кравчук

Постанова Верховної Ради України про військові формування в Україні

Верховна Рада України постановляє:

1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України.

2. Утворити Міністерство оборони України.

3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України.

Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук у доповіді наголосив, що «у ніч з 18 на 19 серпня 1991 року в Радянському Союзі відбувся реакційний державний переворот, на чолі якого стала група політичних авантюристів...» Прочитавши доповідь, Кравчук півтори години давав відповіді на образливі питання народних депутатів, стримував емоційне напруження в залі. У завуальованій формі він фактично погоджувався з більшістю пропозицій, висунутих представниками Народної ради.

Важливий акцент зробив у своєму виступі перший заступник голови Верховної Ради УРСР Іван Плющ. Він сказав, що для того, щоб розробити цілий ряд запропонованих документів, треба прийняти основні. «Насамперед — це Акт про незалежність України...»

У тяжкому протиборстві демократичних і комуністичних сил у Верховній Раді УРСР комуністична більшість під час перерви між 16-ю і 17-ю годинами схилилась до думки про необхідність проголосувати запропоновані Народною радою проекти двох документів, що мали назву «Постанова Верховної Ради УРСР про проголошення незалежності України» і «Акт проголошення незалежності України» (автори – депутат іменинник Левко Лук'яненко та депутат ВР СРСР Леонтій Сандуляк). У виступах комуністів, зокрема із кримської делегації, були висловлені думки, що питання про вихід із СРСР повинен вирішувати загальноукраїнський референдум. Ці пропозиції врахували в проекті постанови Верховної Ради УРСР.

Комуністів цілком влаштовував третій абзац щодо необхідності підтвердження незалежності на референдумі. Вони мали надію, що референдум провалиться. Той третій пункт викликав тривогу у частини членів Народної ради. У багатьох із них також закрався сумнів, чи дасть референдум сподіваних результатів.

Тож вістря критики було спрямоване проти голови опозиційної меншості — Ігоря Юхновського, який заявляв, що «незалежність, одержана шляхом референдуму, є справжня незалежність, і всі цивілізовані країни світу одержали незалежність як результат вільного волевиявлення народу».

«За» проголошення незалежності проголосував 321 депутат — конституційна більшість.

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар