23 жовтня - Україна Incognita

23 жовтня

787. Вселенський собор християнської церкви встановив порядок шанування ікон.

Сьомий Вселенський Собор (ікона XVII століття, Новодівочий монастир)

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

1545. Козаки, вийшовши в море на 32 чайках, підійшли до турецької фортеці Ачи-калі (Очаків) і захопили її.

1689. Англійський парламент прийняв Білль про права, який законодавчо обмежував права короля і встановлював низку важливих демократичних свобод, зокрема свободу совісті.

Білль про права

Ілюстрація з сайта ru.wikipedia.org

1859. У Києві відкрито першу недільну школу.

1864. За царським наказом ліквідовано Азовське козацьке військо. 

Прапор, пожалуваний Азовському козацькому війську 1 червня 1844 року

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

З 1850-х років азовців почали примусово переселяти на Кубань. Невдоволені цими діями царського уряду козаки підняли повстання, яке російські війська жорстоко придушили. На підставі указу від 23 жовтня 1864 року Азовське козацьке військо було ліквідовано, а козаків переведено в селянський стан. На момент ліквідації Азовське козацьке військо мало 1699 кам'яних і 4 дерев'яних будинки, 2 церкви, 2 інструментальні заводи, 49 млинів та вітряків, 2 рибні заводи, 15144 голів домашніх тварин і значну суму грошей. Клейноди, зброю, флотилію передано Кубанському козацькому війську.

1873. Створений Священний союз трьох імператорів (Росії, Німеччини і Австро-Угорщини). 

 Франц Йосип І, імператор Австрійської імперії і король Богемії 

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

1917. Павло Скоропадського обрали гетьманом українського козацтва.

Гетьман П. Скоропадський та кайзер Вільгельм II під час візиту до Берліну у вересні 1918

1937. Помер Михайль Семенко, український поет-футурист, редактор багатьох видань, загинув у засланні на Соловецьких островах.

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Києвi творчий вечiр. Оскільки він постійно мешкав у Харковi, і часто бував у Києві, було пiдготовлено два ордери на його арешт. Письменника звинуватили в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зiзнався» у всiх звинуваченнях. Комісія «іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михайла Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня Cеменка було страчено разом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.

1937. Помер Володимир Мусійович Ярошенко (псевдонім Воляр), український поет, байкар, прозаїк, драматург, літературний критик, кіносценарист. 

Обкладинка повісті Володимира Ярошенка «Гробовище»

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

У лютому–травні 1933 року перебував під арештом за підозрою в належності до української націоналістичної контрреволюційної організації. У листопаді 1936 року Ярошенка заарештовано вдруге, обвинувачено в належності до української націоналістичної терористичної організації і в липні 1937 року засуджено до найвищої міри покарання. Розстріляний.

1946. Розпочалося перше засідання Генеральної Асамблеї ООН.

1956. В Угорщині почалося антирадянське повстання. 

Фото з сайту libcom.org

 

Повстання розпочалося маршем протесту студентів та представників інтелігенції в Будапешті, який переріс спочатку в зіткнення, а потім в збройне протистояння між демонстрантами та службою угорської держбезпеки ÁVH. Під владою повстанців опинилося багато районів Угорщини та кілька урядових організацій, що дозволило їм ввести зміни в закони на підконтрольних територіях. В методах збройної та політичної боротьби серед протестуючих не було одностайності. Наприклад, в питанні щодо агентів спецслужб, помірковане крило повсталих (Рада робітників і рада студентів) було налаштоване на судовому переслідуванні, а ультра-націоналістичні групи страчували їх на місці.

Під тиском вимог повсталих Угорська партія трудящих (УПТ) поставила на місце прем'єр-міністра популярного опального реформатора Імре Надя. Після домовленості з радянською стороною про припинення вогню, Надь заявив про намір вийти з Варшавського Договору. Радянські війська втручалися двічі, обидва рази для допомоги комуністичного режиму, який притримувався курсу на збереження участі Угорщини у Варшавському договорі. Вони підтримали як режим, скасований 23-го жовтня, так і нове прорадянське керівництво, сформоване 3-го листопада.

Перший раз радянські війська були кинуті «для наведення порядку» після того, як 23-го жовтня угорська ÁVH почала стріляти в протестуючих. Озброєна протидія повстанців та знесилення Угорської партії трудящих призвели до домовленості про припинення вогню між двома сторонами до 1-го листопада 1956 року. Другий раз, в ніч на 4-е листопада, радянська армія, узгодивши дії з новим урядом Яноша Кадара, почала артилерійський обстріл та завдала авіаційного удару і піхотно-танкового нападу на Будапешт. Певною мірою радянському втручанню допомогала реорганізована урядом Кадара ÁVH. Повстання було повністю придушене до січня 1957 року. Під час повстання загинули тисячі угорських повстанців та сотні радянських військовослужбовців і значно більше отримали поранення. Майже 200 000 мешканців покинуло Угорщину як біженці. Ця подія мала тяжкі наслідки для комуністів західних країн. Багато тих, хто раніше симпатизував Радянському Союзу, розпочали критику його дій.

1991. Розпущений КДБ СРСР.

Ілюстрація з сайта uk.wikipedia.org

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар