18 травня - Україна Incognita

18 травня

Міжнародний день музеїв

Уперше Міжнародний день музеїв відсвяткували в усьому світі 1977 року, коли 11 генеральна конференція Міжнародної ради музеїв відбулась у Москві та Санкт-Петербурзі. Тоді ж було обрано девіз свята: «Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами». У цей день музеї безкоштовно відкриті для входу і пропонують відвідувачам нові виставки, тематичні лекції, вистави та наукові читання.

1048. Народився Омар Хайям, персидсько-таджицький поет, математик і філософ.

Ілюстрація з сайту www.babelio.com

На Близькому Сході Омар Xайям був знаний передусім як видатний математик, фізик, астроном та філософ. «Імам Хорасану», «Учений муж століття», «Знавець грецької науки», «Цар філософів Сходу і Заходу» далеко не повний перелік почесних титулів Омара Xайяма.

У філософії Омар Xайям вважав себе послідовником Ібн Сіни (Авіценни). Останні роки свого життя поет провів у Нішапурі. Як стверджує молодший сучасник поета Бейхак, у день смерті, відклавши книгу Ібн Сіни, Омар Xайям написав заповіт. Потім помолився і після цього не їв і не пив. Коли закінчив останню вечірню молитву, вклонився до землі і сказав: «О Боже мій, Ти знаєш, що я спізнав Тебе в міру моїх можливостей. Пробач мені, моє пізнання Тебе – це мій шлях до Тебе».

1595. Укладено Тявзінський мирний договір про завершення російсько-шведської війни.

У селищі Тявзіно (район Нарви) було підписано мирний договір між Росією та Швецією, за умовами якого Росії відійшли Ям, Копорье, Корела і Івангород, втрачені в кінці Лівонськой війни і відвойовані у шведів в 1590. Росія відмовилася від своїх домагань на шведські володіння в Лівонії. За умовами договору купцям з інших держав заборонялося відвідувати російські порти на Балтійському узбережжі, вони могли вести торгівлю з росіянами лише в Ревеле (Таліні) і Виборге.

1652. У британській колонії Род-Айленд прийнято перший у Північній Америці закон, що забороняв рабство.

1848. У Франкфурті почав працювати перший німецький парламент.

Ілюстрація з сайту germanhistorydocs.ghi-dc.org

У лютому 1848 р. після перших повідомлень про те, що у Франції ліквідовано монархію, розпочалися заворушення у Німеччині. Під час цих подій вперше було висунуто ідею створення загальногерманського представницького органу, який повинен був вирішити питання про об’єднання Німеччини. Для вироблення загальнонімецької Конституції і створення нових органів влади було проведено вибори до загальнонімецького парламенту, який працював у Франкфурті від травня 1848 до червня 1849 р. В цей період у багатьох районах Німеччини розгортався рух на підтримку прийняття Конституції. Незважаючи на те, що у березні 1849 р. франкфуртський парламент прийняв Конституцію об’єднаної Німеччини, здійснити об'єднання країни парламентським шляхом не вдалося.

1928. Почався розгляд «Шахтинської справи» про антирадянську змову інженерів Донбасу.

«Шахтинська справа» (Шахтинський процес) – справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків, що працювали в кам’яновугільній промисловості СРСР – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Перший політичний процес в СРСР, під час якого засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу. Проходив з 18 травня по 6 липня 1928 у Москва Москві. Справу розглядав спеціальний склад Верховного Суду СРСР.

1944. Розпочалася депортація кримсько-татарського населення з території Кримського півострова у східні райони СРСР.

1961. В Україні започатковано літературну премію ім. Тараса Шевченка.

Фото з сайту upload.wikimedia.org

Націонаальна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Республiканська премiя iменi Т. Шевченка заснована з 20 травня 1961 року Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР. Згiдно з цією Постановою було встановлено нагороджувати видатних митцiв за високоiдейнi й високохудожнi твори та роботи у галузi лiтератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кiнематографiї. Нагорода лауреатiв Шевченкiвської премiї вiдбулася вперше 9 березня 1962 року. Першими Диплом та Почесний знак лауреата отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузi лiтератури i Платон Майборода в галузi музики. Грошова винагорода лауреата виплачувалася у розмiрi 2500 крб. Вiд 23 квiтня 1969 року Республiканська премiя отримала назву «Державна Премiя УРСР iменi Т. Шевченка», а згiдно з Указом Президента України вiд 22 червня 2000 року № 808/2000 найвища нагорода в Українi в галузi культури набула нового статусу – Нацiональна премiя України iменi Тараса Шевченка.

1980. Відкрито Івано-Франківський художній музей.

Фото з сайту cs4415.vkontakte.ru

Фонд музею складає цінне зібрання творів мистецтва, зокрема, заклад володіє однією з найкращих колекцій галицького сакрального мистецтва. Діяльність єдиного в області музею художнього профілю спрямована на професійне вивчення творчості митців Прикарпаття, пошук творів давнього мистецтва та їх наукове опрацювання і збереження. Загальна кількість творів музейної колекції становить понад 12 тис. одиниць: графіки – 2722, живопису – 947, скульптури – 132, іконопису – 420, сакральної скульптури – 325, стародруків – 91, народного та декоративно-ужиткового мистецтва – 6166. При Музеї діють відомча бібліотека з відкритим доступом для відвідувачів (література і альбоми з історії та теорії вітчизняного й світового мистецтва) та відділ рукописів і архівних документів (друкована продукція, фотоматеріали, публікації, присвячені діяльності Івано-Франківського художнього музею та провідних майстрів образотворчого і народного мистецтва Івано-Франківщини (Г. Крук, М. Зорій, Д. Іванцев та ін.), документи і матеріали церковних архівів, паспортизація, описи і фотоматеріали пам’яток архітектури, історії та мистецтва краю).

1990. У Франції встановлений рекорд швидкості потягів (515,3 км/год).

Фото з сайту www.moroccansands.com

Пізніше французькі поїзди встановили нові рекорди - 552 км/год, 574 км/год. 

2005. У Києві відкрився ювілейний 50-й Міжнародний пісенний конкурс «Євробачення».

У 2004 році на пісенному конкурсі «Євробачення», що проходив у Стамбулі (Туреччина), перемогу здобула українська співачка Руслана Лижичко із піснею «Wild dances». Завдяки цій перемозі Україна отримала право на проведення 50-го ювілейного «Євробачення» у 2005 році у Києві.

Фото з сайту upload.wikimedia.org

На конкурсі «Євробачення-2005» найкращою було визнано пісню «My number One» співачки Хелени з Греції. Найбільшу кількість балів – 230 – Гелена отримала завдяки голосам телеглядачів з Албанії, Бельгії, Болгарії, Кіпру, Великої Британії, Німеччини, Туреччини, Угорщини та Швеції.

   

Анна Левчук

Сергій Грабовський


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар