13 лютого - Україна Incognita

13 лютого

1784. Указом Катерини II з приєднаних 1783 року до Російської імперії земель Кримського ханства (Крим, Тамань, Кубанська сторона) утворено Таврійську область на правах намісництва (центр — Сімферополь).

1795. Помер Григорій Кониський, український письменник і проповідник.

Дослідники відзначають, що вірші Кониського написані в стилі бароко, а в проповідях він схилявся до простішого класичного стилю. Твори Кониського були видані у Петербурзі (1835) у двох томах, а проповіді опубліковані окремим виданням 1892 року. Деякі історики приписували Кониському авторство «Історії Русів»

Автор твору "Історія Русів" невідомий. Група дослідників схилялася до думки, що ним був архієпископ Григорій Кониський, інші — Григорій Полетика, ще інші — князь Олександр Безбородько. Одначе, очевидно, твір вийшов з кіл Новгород-Сіверського патріотичного гуртка 80 — 90 років XVIII століття, тісно зв'язаних з князем О. Безбородько.

1883. Помер Ріхард Ваґнер, знаменитий німецький композитор.

Вагнер народився в сім'ї чиновника Карла Фрідріха Вагнера (1770—1813). Під впливом свого вітчима, актора Л. Геєра, Вагнер в 1828 почав навчатися музиці у кантора церкви Святого Томи Теодора Вайнліга, в 1831 почав музичне навчання в університеті Лейпцига. У 1833—1842 рр. вів неспокійне життя, часто у великій скруті в Вюрцбургу, де працював театральним хормейстером у Магдебурзі, потім в Кенігсберзі і Ризі, де він був диригентом музичних театрів, потім в Норвегії, Лондоні і Парижі, де він написав увертюру «Фауст» і оперу «Летючий голландець». У 1842 тріумфальна прем'єра опери «Рієнці, останній з трибунів» у Дрездені заклала фундамент його слави. Роком пізніше він став королівським саксонським Хофкапельмейстером

Бюст Вагнера у Ляйпцигу

Французький карикатурист Андре Жиль вважав музику Вагнера оглушливою. Карикатура в журналі L'Eclipse, 1869 рік

1873. Народився Федір Шаляпін, оперний співак.

Народився у 1873 році, син селянина Вятської губернії. У 1890 році він поступив в Уфі у хор трупи Семенова-Самарського. В 17-річному віці Шаляпіну випадково довелося дебютувати, як солісту, замінивши в опері монюшко «Ґалька» захворілого артиста. Цей дебют виявився вдалим і Ф.Шаляпіну зрідка стали доручати невеликі оперні партії, наприклад Фернандо в «Трубадурі». У наступному році Шаляпін виступив у партії Невідомого в «Аскольдовій могилі» Верстовського

Незважаючи на визнання на батьківщині, в 1922 Шаляпін покидає Росію. Виступав у США (зокрема у Метрополітен Опера, в Чикаго та інших містах), Парижу, Лондоні, Берліні, Барселоні, Мілані (Ла Скала) та інших містах, брав участь у російських антрепризах (у тому числі в 1930-31 у спектаклях «Російської опери» Церетелі і В. Де Базиля «Князь Ігор», «Русалка», і «Борис Годунов»). Останній публічний виступ співака відбувся в 1937. Ф. Шаляпін виступав також як оперний режисер, знімався в кіно (виконав заголовну роль у фільмі «Дон Кіхот», 1932, музика Ж. Ібера). Автор мемуарів «Сторінки з мого життя» (1917), «Маска й душа» (1932)

Федір Шаляпін з Олександром Купріним

1895. Брати Луї й Август Люмьєр створюють перший кіноапарат.

Огюст (зліва) та Луї Люм'єр

1904. Народився Гетьманич Данило Скоропадський, український політик і громадський діяч.

Гетьман Павло Скоропадський з родиною. Зліва направо: Данило, Марія, Єлисавета, дружина Олександра і Павло (помер влітку 1918 р.). Олена народиться лише 5 липня 1919 р. в Німеччині

Гетьманська резиденція у Києві

Родина Скоропадських у саду, 1935 рік. Зправа наліво: граф Адам Монтрезор, Марія Монтрезор (Скоропадська), Гетьман Павло Скоропадський, Данило Скоропадський, Олександра Скоропадська, Єлисавета та Олена Скоропадські

Дитячі роки Данила Скоропадського пройшли, в основному, у Петербурзі. Він зростав у російському середовищі, переважно під впливом російської культури. Як і всі діти тогочасної еліти, хлопчик отримав класичне домашнє виховання та освіту. Малий Данило грав на роялі, скрипці, вивчав іноземні мови (англійську, французьку, німецьку), відвідував театри та художні виставки, займався спортом. З дитинства цікавився машинами, любив конструювати, займався випилюванням по дереву і здобував навички столярної майстерності. Речі, зроблені власними руками (етажерка, полиці, рамки для фото, підставки для квітів), він дарував близьким. 

Головним для батьків було завдання вивести дітей на шлях правди та порядності. Велику роль у вихованні дітей відігравала мати — Олександра Скоропадська. Павло Скоропадський не мав змоги приділяти дітям достатньо уваги, тому на дружину лягала відповідальність за їх розвиток і становлення як особистостей. 

29 квітня 1918 року у київському цирку Крутикова по вул. Миколаївській Павла Скоропадського проголосили Гетьманом усієї України. Наприкінці червня 1918 року родина Гетьмана прибула спеціальним потягом до української столиці.

Резиденція Павла Скоропадського містилась у будинку по вул. Інститутській, 40, де колись жили генерал-губернатори. Зайняти царський палац Гетьман категорично відмовився з принципових міркувань: у ньому не так давно перебував київський більшовицький ревком. У гетьманському будинку, який охоронявся спеціальною вартою, родині Скоропадських відвели разом з їдальнею та вітальнею шість невеликих кімнат.

Юний гетьманич щодня зустрічав відомих осіб: Миколу Василенка, Дмитра Дорошенка, Дмитра Донцова, В'ячеслава Липинського. У Києві Гетьманич учився в українському класі гімназії Володимира Науменка, відомого педагога, редактора «Киевской Старины». Своїм «домашнім» учителем Данило називав полковника Н.Блаватного, який проводив з ним багато часу і завдяки якому Данилу вдалося багато чого зрозуміти й усвідомити. 

Загалом, перебування Гетьманича у Києві обмежилося трьома місяцями, а період існування гетьманської держави — сімома з половиною. Незадовго до повстання Павло Скоропадський відіслав дітей за кордон. Перебуваючи в еміграції у Швейцарії (Лозанна) Данило з відзнакою закінчив у 1922 році французьку реальну гімназію і виїхав невдовзі до Німеччини, у Ванзеє (біля Берліна), де з кінця 1921 року остаточно оселилася його родина.

З 1932 року допомагав батькові в керуванні Гетьманським рухом. Після війни брав активну участь в організації українського життя у Великобританії, з 1949 року — почесний голова Союзу Українців у Великобританії. У 1948 перебрав Верховне управління Гетьманським рухом. 

13 лютого 1957 р він заручився з давно коханою Галиною Мельник-Калужинською. Данило Павлович Скоропадський був отруєний 22 лютого 1957 року і наступного дня помер в Лондоні. На надгробку Гетьманича, що на лондонському цвинтарі Гемпстед, викарбовано напис: «Будую Україну для всіх і з усіма»

1917. В Англії уряд дозволив жінкам бути водіями таксі.

1921. Для участі в похороні князя Кропоткіна, вченого та анархіста, із московських в'язниць під чесне слово були випущені всі утримані там анархісти. Після поховання на Новодівочому цвинтарі вони всі повирнулись до місця ув'язнення.

Кропоткін Петро Олексійович

Похорони Кропоткіна. Фото з сайта www.peremeny.ru

1923. Працівниками ДПУ був вбитий Леонід Пантєлкін, відомий бандит, відомий як Льонька Пантєлєєв.

Льонька Пантелєєв після арешту в 1922 р.

1934. Кригою Чукотського моря роздавлено пароплав «Челюскін». Почалась епопея по рятуванню потерпілих.

Всі 104 людини, які два місяці провели в умовах полярної зими на крижині, були врятовані. В останні дні перебування на крижині Шмідт важко захворів і за рішенням урядової комісії 11 квітня був переправлений до лікарні на Алясці, в місто Ном. Фото з сайта freeswimming.ru

1940. Михайло Булгаков закінчив роман «Майстер і Маргарита».

1942. Розпочався примусовий вивіз українського населення нз окупованих територій на працю до Німеччини.

1945. Загинув у бою з червоними полковник Дмитро Клячківський — командир УПА-Північ.

Дмитро Клячквський загинув біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині. Посмертно іменований УГВР полковником УПА. Фото з сайта kozinkolegium.ucoz.org

1949. В Еквадорі натовп спалив радіостанцію після загальної паніки, що виникла через трансляцію «Війни світів» Герберта Веллса.

1956. В Антарктиді відкрито першу радянську наукову станцію «Мирний».

1959. У продаж надійшли перші ляльки Барбі.

1972. В останньому матчі хокейного турніру Олімпіади в Саппоро (Японія) збірна СРСР перемогла команду Чехословаччини з рахунком 5:2 і вчетверте стала чемпіоном світу.

2001. Заарештовано Юлію Тимошенко. Заарештована за санкцією Генеральної прокуратури України по звинуваченню в розкраданні (при перебуванні главою ЄЕСУ) мільярда доларів, призначеного для оплати російського газу. У березні 2001 р. Печерський районний суд Києва визнав безпідставність висунутих звинувачень і скасував санкцію на арешт Ю.Тимошенко.

   

  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар