13 грудня - Україна Incognita

13 грудня

1545. У Тренто (Італія) з ініціативи Папи Римського Павла ІІІ відкрився ХІХ Вселенський собор (Тридентський), завданням якого був пошук відповідей на виклики Реформації. Тривав із перервами до 1563 р.

220-й папа римський Павло ІІІ

Ілюстрація з сайта ru.wikipedia.org

1570. Штеттінським миром завершилася дансько-шведська війна, яка отримала назву Північної семирічної (за панування на Балтійському морі, зокрема за права на Естляндію).

Фредерік II (1534—1588), король Данії і Норвегії 1559—1588

Ілюстрація з сайта ru.wikipedia.org

1577. Англійська ескадра на чолі з відомим піратом Френсісом Дрейком відплила з Плімута.

Френсіс Дрейк. Національна портретна галерея. Лондон

Ілюстрація з сайта dic.academic.ru

Початковою метою плавання був напад на тихоокеанські береги Іспанської Америки. Але дещо несподівано подорож завершилася навколосвітнім переходом – корабель Дрейка «Золота лань» повернувся в Плімут у вересні 1580 р. Це плавання стало другою навколосвітньою подорожжю в історії людства, а Дрейк став першим командиром, який завершив таку мандрівку живим.

1642. Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що ступив на острови, відомі сьогодні як Нова Зеландія. 

Абель Тасман отримав світове визнання за очолювані ним морські походи у 1642—1644 роках

Ілюстрація з сайта envirohistorynz.wordpress.com

Через кілька днів тубільці вбили трьох матросів-голландців - за твердженням Тасмана, без будь-якої причини, тож капітан назвав цю гавань «бухтою Убивць» (зараз - Голден-Бей).

1742. За часів царювання Єлизавети Петрівни виданий указ, що пропонував негайно вислати євреїв за кордон і надалі їх під жодним приводом у Росію не впускати.

Російська імператриця Єлизавета Петрівна, дочка Петра І

Ілюстрація з сайта vseromanovi.narod.ru

1797. Народився Генріх (Гайнріх) Гайне, німецький поет, публіцист і критик («Книга пісень», «Шляхові картини», «Німеччина»). 

Ілюстрація з сайта dic.academic.ru

Перший літературний виступ Гейне належить до 1817 року, коли в журналі «Гамбурзький страж» були надруковані його пер­ші вірші. Юнацька лірика Гейне була відгуком на перше нерозділене кохання до кузини Амалії. На кошти дядька юнак вступив до Боннського університету (1819), звідки потім переїхав до Геттінгензького університету (1820), але змушений був полишити його у зв'язку з дуеллю. Він вивчав юридичні науки, філософію, літературу. У 1821 році всту­пив у Берлінський університет, де слухав лекції філософа Гегеля, одного з найосвіченіших людей свого часу. Пізніше Гейне висту­пив з глибоким аналізом німецьких філософських систем. У груд­ні 1824 році Генріх повертається до Геттінгензького університету. У цьому ж році його приймають у будинку Гете у Веймарі.

У 1825 році Гейне захистив у Геттінгензькому університеті дис­ертацію на ступінь доктора права, а напередодні прийняв люте­ранство. Потім він багато подорожував, відвідуючи Англію, Італію. Враження від цих поїздок відбились у його дорожніх нарисах. Під час літнього відпочинку Гейне прочитав у газетах про Липневу революцію. Це підштовхнуло його до рішення поїхати до Франції. Гейне прибув до Парижа 14 травня 1831 року. Все подальше жит­тя пройшло в столиці Франції. До Німеччини він боявся поверта­тися, адже йому загрожував арешт за гострі політичні твори. Упродовж життя Гейне побував у Німеччині два рази, щоб навіда­ти матір і влаштувати діла з видавцем (1844). У подальшому по­їздки до Німеччини були неможливими за станом здоров'я: у по­ета був параліч спинного мозку. У травні 1848 року він востаннє вийшов з дому, щоб відвідати Лувр. Решту років він був прикутий до ліжка. Проживаючи в Парижі, Генріх Гейне зустрічався з ба­гатьма видатними людьми: Оноре де Бальзаком, Жорж Санд, Гансом Крістіаном Андерсеном, Ріхардом Вагнером, Фердинанадом Лассалем і Карлом Марксом.

1877. Народився Микола Леонтович, український композитор, хоровий диригент і педагог. Відомий світові насамперед через колядку "Щедрик" (Carol of the Bells).

 

1893. Народився Микола Хвильовий (Фітільов), український прозаїк, поет, публіцист, громадський діяч, один з основоположників післяреволюційної радянської української прози. 

Автор поетичних збірок «Молодість», «Досвітні симфонії», збірок оповідань «Сині етюди», «Осінь», романів «Вальдшнепи», «Санаторійна зона», «Сентиментальна історія». Виступав за утвердження у новій пролетарській культурі високих естетичних ідеалів замість насадження масовості. Своїми публіцистичними та критичними працями (серія «Камо грядеші?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму») зініціював літературну дискусію 1925-1928 рр. Хвильовий висунув вимогу припинити наслідувати в літературі Москву й орієнтуватися на «психологічну Європу». 

Його літературне гасло «Геть від Москви! Даєш Європу!» набрало політичного звучання. З позицією Хвильового солідаризувалися українські націонал-комуністи, літературна група «неокласиків» на чолі з Миколою Зеровим та широкі кола національно свідомої української інтелігенції. На знак протесту проти Голодомору 1932-1933 рр. та арешту свого товариша Михайла Ялового (що стало початком нової хвилі масових репресій проти української творчої інтелігенції) Хвильовий, обвинувачуваний у буржуазному націоналізмі, покінчив життя самогубством. Смерть письменника стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920-1930-х років. Твори та ім'я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

1901. Народився Микола Дужий, український громадський, політичний і військовий діяч. Був підхорунжим УГА, сотником УПА, секретарем головної управі товариства "Просвіта", секретарем і головою президії Української головної визвольної ради (з 1944 р.), багаторічний член ОУН. Разом з іншими військовими спеціалістами - членами ОУН - розпрацьовував концепцію військових відділів.

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Був членом делегації Ради закордонних зв'язків ОУН на переговорах із румунами й угорцями. Після повторного приходу совітів пішов у підпілля і працював у Головному штабі УПА. Редактор журналу «Повстанець» та інших військово-політичних видань, у тому числі бойового статуту піхоти УПА. Після арешту голови президії УГВР Кирила Осьмака (12 вересня 1944 р.) виконував його обов'язки як єдиний на той час член президії УГВР в Україні. 

4 червня 1945 р., захоплений у криївці, потрапив у полон НКВС. Під час слідства не визнав свого членства в УГВР. Засуджений до смертної кари, що була замінена замінено на 20 років каторги.

1917. За наказом отамана Симона Петлюри всі українські військові частини за межами України були перепідпорядковані українським військовим радам і зобов'язані повернутися на батьківщину.

Фото з сайта ukreferats.org.ua

1918. Рада міністрів Української держави змусила гетьмана Скоропадського відмовитися від влади.

1928. Народився Євген Сверстюк, український громадський діяч, доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра», президент Українського ПЕН-клубу. У 1959, 1960, 1961, 1965 рр. (за виступи проти дискримінації української культури), 1972 (за промову на похороні Д. Зерова) звільнявся з роботи за політичними мотивами. 

Фото з сайта uk.wikipedia.org

Переслідуваний за участь у «Самвидаві» і протести проти арештів і незаконних судів, у січні 1972 р. був заарештований і згодом засуджений за статтею 62 ч. I КК УРСР за виготовлення і розповсюдження документів «самвидаву» до семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області) та п'яти років заслання (з лютого 1979-го — столяр геологічної експедиції в Бурятії). Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву - "З приводу процесу над Погружальським".

1942. Гітлер проголосив Антона Муссерта главою Голландії.

Антон Муссерт

Фото з сайта www.liveinternet.ru

1944. Помер Василь Кандінський, російський художник, один з основоположників абстракціонізму. 

Фото з сайта www.tonnel.ru

Для творів Кандінського характерна синестезія, сприйняття фарб не тільки як оптичних, але і як звукових стимулів. Він класифікував фарби за їх ароматами, звуками та формами. Наприклад, він вважав, що синьому кольору відповідає коло, червоному — квадрат, жовтому — трикутник. Таким чином свої картини він створював подібно до музичних симфоній шукаючи гармонію у поєднанні кольорів. Кандінського часто називають першим абстракціоністом, оскільки його творчість поступово еволюціонувала від зображення реалістичних форм до геометричних та кольорового символізму. Частим мотивом творчості художника є вершник, який долає дракона. Митець вважав це символом духовної боротьби людини. Кандінський бачив мистецтво як форму духовності людини. Свій погляд на мистецтво художник виклав у теоретичній праці «Про духовне в мистецтві. Особливо у живописі».

1957. Затверджено текст урочистої присяги радянських піонерів. 

Ілюстрація з сайта www.oschatz-vizite.narod.ru

«Я, (ім'я, прізвище), вступаючи до лав Всесоюзної піонерської організації, перед лицем своїх товаришів урочисто клянуся: палко любити свою Батьківщину; жити, вчитися і боротися, як заповідав великий Ленін, як вчить Комуністична партія; завжди виконувати закони піонерів Радянського Союзу» - «Будь готовий!» - « Завжди готовий!».

1963. Помер Василь Симоненко, визначний український поет-«шістдесятник», журналіст, діяч українського руху дисидентів (поезії «Де зараз ви, кати мого народу?», «Задивляюсь у твої зіниці («Хай мовчать америки й росії...»), «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина?», «Україні», «Вино з троянд», «Дід помер», «Злодій», «Кирпатий барометр»). 

Фото з сайта www.poltava.pl.ua

1962 року В.Симоненко разом з А.Горською та Л.Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВД на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок.

1981. Президент Польщі Войцех Ярузельський в умовах повстання «Солідарності» запровадив у країні військовий стан.

 

1991. Президент України Леонід Кравчук оголосив про остаточне перепідпорядкування армії і флоту на території республіки київському керівництву.

2002. Розширення Європейського Союзу: ухвалено рішення про те, що Кіпр, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва. Мальта, Польща, Словаччина і Словенія стануть членами ЄС 1 травня 2004 р.

2004. 89-річний колишній диктатор Чилі Аугусто Піночет поміщений під домашній арешт за обвинуваченням у колишніх злочинах.

Фото з сайта www.odintsovo.info

   

Анна Левчук

Сергій Грабовський

Андрій Безсмертний-Анзіміров


  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар