Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1 » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Тамара ДЕМЧЕНКО, Володимир БОЙКО, Чернігів  0
Автор: Володимир ГОРАК, кандидат історичних наук, Ігор СЮНДЮКОВ, "День"  0
Батурин, ще до часів правління Івана Мазепи, був місцем перебування декількох відомих українських гетьманів — Дем’яна Многогрішного та Івана Самойловича; згодом, вже після української гетьманської державності, її традиції продовжували Кирило Розумовський й Данило Апостол. Тому не випадково, що саме постаті цих відомих історичних діячів увічнені в новій скульптурній композиції у гетьманському Батурині, що її вчора урочисто відкрив Президент Ющенко. Історичні традиції української Незалежності, зокрема, й доби Гетьманщини — це річ, яка безпосередньо пов’язує державне будівництво далеких століть з нашими днями, а історична пам’ять — це абсолютно необхідний (проте не достатній: є ще конкретна державна відповідальність сьогодення!) компонент політичної зрілості нації. Ось чому думати про Батурин і повчально, і вельми необхідно — зокрема, й для того, щоб не довелося з такими ж зусиллями відновлювати славетні пам’ятки нашої історії — ще через 300 років...
Автор: «День»  0
Маршрут Київ — Густиня — Качанівка — Сокиринці — Тростянець — Київ, що ввійшов до програми Літньої школи журналістики «Дня»-2010, був обраний головним редактором Ларисою Івшиною невипадково. (Нагадаємо, в 2009 році Літня школа журналістики та співробітники редакції відвідали Крути та Батурин.) Це місця аристократичної України — так мало відомої самим українцям. Не дивно, бо діяння шляхетних українських родів впродовж століть затаювали і за царської Росії, і в радянський час. Такий метод тогочасної влади був цілком вмотивований і зрозумілий: народ, який не знав своїх найкращих представників та ідейних натхненників, не був здатний не те щоб розвивати, а й робити спроби творення живої культури із закостенілого духу. Культура житниці Європи й Росії подавалася повсякчас лише додатком до духовної спадщини великих імперій, а сама країна — виключно постачальником трудових ресурсів та продовольчої продукції.
Автор: Христина БОНДАРЄВА, Ліна ТИМОЩУК, Літня школа журналістики «Дня». Фото Руслана КАНЮКИ, «День»  2
Маршрут Київ — Густиня — Качанівка — Сокиринці — Тростянець — Київ, що ввійшов до програми Літньої школи журналістики «Дня»-2010, був обраний головним редактором Ларисою Івшиною невипадково. (Нагадаємо, в 2009 році Літня школа журналістики та співробітники редакції відвідали Крути та Батурин.) Це місця аристократичної України — так мало відомої самим українцям. Не дивно, бо діяння шляхетних українських родів впродовж століть затаювали і за царської Росії, і в радянський час. Такий метод тогочасної влади був цілком вмотивований і зрозумілий: народ, який не знав своїх найкращих представників та ідейних натхненників, не був здатний не те щоб розвивати, а й робити спроби творення живої культури із закостенілого духу. Культура житниці Європи й Росії подавалася повсякчас лише додатком до духовної спадщини великих імперій, а сама країна — виключно постачальником трудових ресурсів та продовольчої продукції.
Автор: Христина БОНДАРЄВА, Ліна ТИМОЩУК, Літня школа журналістики «Дня». Фото Руслана КАНЮКИ, «День»  0
Автор: Сергій КОЛЕСНИК, Чернігів  0
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»  0
Славетний Густинський монастир розташувався у мальовничій місцині, що оточена, як півострів, водами річки Удай, серед тиші неподалеких лісів ось уже чотири століття. Ієросхимонах Йоасаф, який засновував його ще 1600 року разом із двома іноками, знав, що вибирав: подорожній, який прибуде до цих святих місць, почуватиметься тут так, наче він присутній при сотворенні світу. Первозданність, краса, самотина… Він чимало побачив світу, той ієросхимонах Йоасаф. Побував на Афонській горі, потім поселився у Києво-Печерській лаврі, відновлював Межигірський монастир… Задля поширення благочестя та слави Божої, заради чернечого життя та спасіння вирішено було встановити на Густинському півострівці хрест, який би вістив усьому довколишньому люду: тут буде монастир. Минуло кілька років — і на береговому вигині виросла дерев’яна церква, з’явилася братія. Старця Йоасафа, який прийняв схиму, обрали настоятелем. Він ще встигне побувати на Волині у князя Михайла Вишневецького, який видасть монастирю грамоту на володіння Густинню, а також землями довкола неї, лісами, ставками та іншими угіддями…
Автор: Володимир ПАНЧЕНКО, доктор філологічних наук, Кіровоград  0
Автор: Олекса ВАЩЕНКО. Фото Андрія Черченка (з сайту iloveukraine.com.ua/  0
Автор: Тетяна БЄЛКІНА, «День»  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар