Результати пошуку за тегами - Україна Incognita
Україна Incognita » Маршрут №1 » Результати пошуку за тегами

Результати пошуку за тегами

Автор: Олена Куренкова  0
Волинь була спокійним регіоном, який не зазнавав таких спустошливих нападів кримських ординців, як інші землі України. Місцева «руська» аристократія забезпечила збереження позицій православної церкви в своєму краї, всіляко підтримувала її культурну діяльність, в т.ч. й матеріально. При чому такими «спонсорами» й «меценатами» виступали не лише багаті князівські родини. До останніх належала шляхетська родина Загоровських. Їхнім родовим гніздом було нинішнє село Старий Загорів на території нинішнього Локачинського району Волинської області. Саме тут при їхній підтримці існував монастир, який у ХVI ст. став значним осередком культури не лише Волинського краю, а й України вцілому. В Загорові склався осередок рукописання. У 30—60-их рр. ХVI ст. в ньому були виготовлені книги Затоструй, Євангеліє, дві Мінеї, а також шедевр українського рукописання Загорівський Апостол 1554 р.
Автор: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія»  0
Один із знаменних пунктів Ківерцiвщини — древнє, нині — невелике село, а раніше — місто, яке змагалося по багатству і чисельності жителів навіть із Луцьком — Олика. Князі Радзивілли, які заволоділи цими землями у XVI столітті, були прямо зацікавлені у зростанні економіки міста, оскільки, відповідно, зростало і їхнє благополуччя. У 1564-му «зразковий приватновласницький маєток» отримує Магдебурзьке право; дещо раніше, в 1558-му, починається історія однієї з головних нині окрас містечка — князівського замку. Звичайно, нинішнього вигляду палац набув значно пізніше: в кінці 50-х років XVI століття тогочасного власника Олики, князя Миколу Чорного, цікавило зведення фортифікаційної споруди — з валом і чотирма бастіонами, де «на випадок чого» зберігалося близько двох десятків різного калібру гармат, сірка, 45 мушкетів, більше семисот куль до них та інша зброя.
Автор: Наталя МЕЛЬНИК, «День»  0
Велична п’ятибанна Успенська церква зведена на височезному горбі, з якого відкривається вид на всю округу. Фундатор — представник славного роду українських шляхтичів, один iз засновників Києво-Могилянської академії, її, як би тепер сказали, основний спонсор — Адам Кисіль. Він збудував три монастирі з церквами, заповівши поховати себе у Низкиничах, котрі були родовим маєтком Киселів; а Успенський храм закладено на місці старенької церкви, при якій поховано прадіда, батька і дядька магната. Всередині храму, трохи зліва від центру, лежить важка дерев’яна ляда 1 — піднявши її, можна старими східцями опуститися у крипту 2 — склеп, у якому, за переказами, і поховано було самого Адама Киселя. Але кожний, хто побуває у храмі, не може не звернути увагу на ще одні двері ліворуч від центрального входу. Вони замуровані, вгрузли в землю (як і весь храм, котрий за 350 років своєї історії опустився більше, ніж на метр). Однотипний портал, однаковий орнамент над двома дверима наводять на певні роздуми. Зрозуміло, що це не вхід у церкву. А куди?..
Автор: Наталія МАЛІМОН, Волинська область  0
Автор: Наталія МАЛІМОН, Волинська область  0
Автор: Наталія МАЛІМОН, Старовижівський район на Волині  0
Автор: Лесь КАЧКОВСЬКИЙ  0
Автор: Лесь КАЧКОВСЬКИЙ  0
...Селилися люди тут здавна. А по собі залишили знаряддя праці з кременю, що їх і дотепер знаходять на околицях села. Коли щодо першої писемної згадки про смт. Стара Вижівка (одна з можливих дат — 1099 р.) краєзнавці ламають списи в суперечках, то с. Нова Вижва має точну дату першої згадки в писемних джерелах.
1508 року польський король і великий князь литовський Жигмонт (Сігізмунд) I віддав Вижву у володіння князям Сангушкам і дозволив заснувати тут містечко. Сангушки побудували містечко із замком та церквою, яке стало волосним центром. До складу вижівської волості входили села Брідки, Гридки, Красна Воля, Мостище, Секунь, Стара Вижва, Хотивель, Шушки. 1521 року князь Василь Михайлович Сангушко, який був луцьким старостою, подарував Преображенській церкві 98 десятин землі. А 25 травня 1532 року князь пожалував грамоту, за якою священику та його наступникам віддана була зі всіма доходами Преображенська церква з двома вівтарями — св. Архистратига Михаїла та св. Семена Літопроводця.
Автор: Сергій НАУМУК  0
   
  • Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Інфографіка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар