Про проект | Контакти | Мапа сайту
Музей історії та культури євреїв Буковини
Із московських заслань Катерина Мандрик-Куйбіда повернулася в Україну в час приморозків після Хрущовської «відлиги». Тоді упівські пісні, як і все те, що звалось українським чи пак – націоналістичним, ще були ув’язнені і їх випускати на волю не прийшла пора. Не пора було оприлюднювати у друкованому вигляді і власних поетичних творів, які вона писала у тюрмах та після сибірського заслання, сказати б, на умовній волі. То вона й далі гріла їх під серцем, а вони гріли серце її і так жили вдвох – вона й пісні у її записах, пісні і вона. Правда, пісні просилися й в інші серця, в народ, в маси, а вона леліяла їх у своїй душі, хіба десь у самоті наспівувала, боячись, щоб хто чужий не почув і знову їх двох не відправив на каторгу в Інту. Тільки з відродженням української незалежної державності Катерина Мандрик-Куйбіда відкрилась як поетка та фольклористка. Збірки її творів почали з’являтись у світ, на жаль, після смерті автора. «Я дуже хочу, – читаємо в короткому супроводі до її тюремних зошитів, – щоб знали мої внуки, а також десяте покоління, як ми боролися за нашу славну родючу, квітучу самостійну Україну.
Читати далі | 15.05.2012 0
Останні статті розділу
- Двобій з долею
- ...Я повернусь у край, де солов’ї...
- Останній вибір Миколи Хвильового
- До історичної пам’яті України про Другу світову війну
- Слава Росії, гордість України
Історія життя Миколи Хвильового, письменника, який був постаттю номер один в українській літературі доби Розстріляного відродження, й досі сповнена таємниць. Особливо багата на них рання біографія письменника (1893—1921 рр.). Якби не автобіографія Хвильового, написана ним 1924-го для «тройки по чистке партии», якби не зусилля професора Григорія Костюка зі США, який, готуючи до видання п’ятитомник Хвильового, зібрав спогади тих, хто пам’ятав Миколу Фітільова (таким було справжнє ім’я письменника) в часи його юності, знали б ми про дитинство, юність і молодість класика зовсім мало
Читати далі | 05.10.2010 0
Останні статті розділу
- Панцир для Гамлета
- На прабатьківщині Енді Воргола
- Подвиг під Крутами: естафета жертовності
- Бориспіль - місто автора слів українського гімну
- Волошинськими стежками
Тоді - в травні 1945 року - автор цих рядків ще перебував у київському дитячому будинку, що був розташований на вулиці Керосинній, 4 (тепер - вулиця Шолуденка). Старший брат, 17-річний Георгій, навчався в Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка, мати, Євгенія Костянтинівна, працювала (після дитячого будинку) в Комітеті у справах мистецтв, а батько, Василь Федорович, старший лейтенант, щойно повернувся з війни додому, але ще служив у штабі Київського військового округу. Жили ми на вулиці Гоголівській, 34-а - у так званих «корпусах», побудованих 1932 року, які й досі стоять навпроти Павловського садочка. Наш корпус був другим, квартира № 63. Війна ось-ось мала завершитися, кияни не вимикали «радіоточок» (єдиного тоді дротового радіомовлення), аби не пропустити жаданої новини. Отак у ніч на 9 травня й почули повідомлення про підписання акту капітуляції нацистської Німеччини.
Читати далі | 12.05.2012 0
Останні статті розділу
- Владислав Добуш: «Виконую заповіт матері…»
- Ще один у «списку Сандармоху»
- Післявоєнні роки
- Плач за Степаном
- Як врятували доньку Горліса-Горського
- Лист надії
- Від славетного хореографа - до онука - від Франції та Росії - до України
- Із родини пасіонаріїв
- Рід і родина Олеся Бердника
Про шляхетну жінку і глибоко інтелектуальну письменницю Наталену Адріанівну Королеву
17 травня
1215. Англійські барони через заколот проти короля Іоанна Безземельного захопили Лондон
1510. Помер Сандро Боттічеллі, італійський живописець флорентійської школи
1846. Бельгієць Адольф Сакс запатентував саксофон
1916. У Англії вперше у світі здійснено перехід на літній час
2006. Вперше відзначено Міжнародний день інформаційного суспільства
Сергій Михайленко
14.05.2012
Історикам стали відомі подробиці про обставини загибелі відомого публіциста українського визвольного руху Михайла Дяченка - «Марка Боєслава»
Сергій Шебеліст
12.05.2012
Хроніка розгону першого в Полтаві мітингу на пошану Симона Петлюри
Василь Нагірний
11.05.2012
«Українська Загальна Енциклопедія» у трьох томах
У часи, коли історія стала однією з найулюбленіших сфер різноманітних маніпуляцій, кожній людині дуже важливо, як на мене, виокремити для себе кількох авторів, певних «лідерів думок», та ряд ресурсів, яким можна було б повноцінно довіряти.

Валерій Смолій, Валерій Степанков. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет

На грунтовній документальній базі автори простежують основні віхи життєвого шляху Богдана Хмельницького, показують обставини, які зумовили формування його світоглядних установок і ціннісних орієнтацій, вплинули на політичний вибір. Гетьман, державотворець, політичний діяч, полководець, дипломат, людина - всі ці його іпостасі знайшли освітлення на сторінках книги.
Автор: Олег ШЕВЧЕНКО, Одеса

Чи була війна 1941 - 1945 років для українців вітчизняною?

...За оцінкою зарубіжних фахівців, в Україні з 1917 по 1941 рр. (протягом яких тривала війна проти УНР, упроваджували насильницьку колективізацію, здійснювали Голодомор і ув’язнення українців у табори ГУЛАГу) окупаційною владою було знищено близько 15 мільйонів людей (при населенні близько 30 млн станом на 1917 рік). І це протягом одного покоління нації.
   
Інтелектуальна карта України|Історія і "Я"|Маршрут №1|Сімейний альбом України|Музеї онлайн|Полеміка|NB!|TOP-книг|Інтелектуальний календар